14 травня 2025 року місто Київ
справа № 755/1369/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/7798/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", подані представником Романенком Михайлом Едуардовичем , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Галагана В.І. від 29 січня 2025 року, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Галагана В.І. від 12 лютого 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст обставин справи
18 січня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") - Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року заяву про усунення недоліків, подану Чуприною К.В., в межах позовної заяви ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, повернуто суб'єкту звернення.
Ухвала суду мотивована тим, що заява про усунення недоліків підписана Чуприною К.В., яка на підтвердження свої повноважень до заяви додала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Діджи Фінанс", в якому зазначено, що керівником даної юридичної особи є Романенко М.Е., а також довіреність від 10 грудня 2024 року, в якій зазначено, що Романенко М.Е. на підставі витягу з реєстру уповноважує, в порядку передоручення, Чуприну К.В. представляти інтереси ТОВ "Діджи Фінанс" в судах України. Однак, в порушення вимог частини 2 статті 245 ЦК України долучена до заяви про усунення недоліків довіреність, яка видана в порядку передоручення, не посвідчена нотаріально, що згідно з частиною 4 статті 183 ЦПК України є підставою для повернення заяви.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2025 року позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" до Дробот К.О. про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх узагальнені доводи
У поданих апеляційних скаргах представник ТОВ "Діджи Фінанс" - Романенко М.Е., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвали суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо ухвали суду від 29 січня 2025 року скаржник зазначає, що у суду не було підстав для повернення заяви про усунення недоліків, оскільки довіреність, в порядку передоручення, видана Чуприні К.В. в електронній формі. Відповідно до частини 7 статті 62 ЦПК України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На підтвердження повноважень представника Чуприни К.В. до заяви, поданої в системі "Електронний суд", було додано електронну довіреність, в порядку передоручення, від 10 грудня 2024 року.
Щодо ухвали суду від 12 лютого 2025 року скаржник зазначає, що суд передчасно повернув позовну заяву з підстав не усунення її недоліків, оскільки не врахував, що ухвала суду від 29 січня 2025 року, якою позивачу повернуто заяву про усунення недоліків, не набрала законної сили.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановлених ухвал в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами 1, 3 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти статуту, (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частин 1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частинами 3, 7 статті 62 ЦПК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (далі - Положення про ЄСІТС).
Частиною 1 статті 14 ЦПК України встановлено, що у судах функціонує ЄСІТС.
ЄСІТС - це система, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відео конференції (частина 4 статті 14 ЦПК України).
5 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Згідно з частинами 5-6 статті 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС.
Відповідно до абзацу другого частини 8 статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання підсистеми "Електронний суд", відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Тому альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".
Пунктами 30-31 підрозділу 2 розділу III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Згідно з пунктами 32-35 підрозділу 2 розділу III Положення про ЄСІТС, довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в
електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.
Змістовний аналіз вказаних норм Положення про ЄСІТС свідчить про те, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми "Електронний суд", видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд", що відповідно передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронна довіреність видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі "Електронний суд". Надалі така електронна довіреність автоматично додається до заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему "Електронний суд", разом з цим у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такої електронної довіреності, тобто вона формується підсистемою "Електронний суд" самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 8 вересня 2021 року у справі № 486/259/21, від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 4 серпня 2022 року у справі № 300/8766/21 та від 9 серпня 2023 року у справі № 285/5168/22.
Крім того, у постанові від 23 серпня 2023 року в справі № 352/732/22 Верховний Суд зазначив, що електронне доручення, видане шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми "Електронний суд" за формою, установленою адміністратором системи, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Також у постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 року по справі № 340/807/21 зазначено, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі "Електронний суд".
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" було залишено без руху для подання доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. із зазначенням у платіжному дорученні відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: "за подачу позовної заяви ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості".
29 січня 2025 року представник ТОВ "Діджи Фінанс" - Чуприна К.В. на виконання вимог зазначеної вище ухвали через підсистему "Електронний суд" подала до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про усунення недоліків.
До заяви, поданої представником Чуприною К.В. через підсистему "Електронний суд", окрім іншого додана електронна довіреність "у порядку передоручення" від 10 грудня 2024 року, згідно з якою Романенко М.Е. на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 жовтня 2024
року уповноважив в порядку передоручення Чуприну К.В. представляти інтереси ТОВ "Діджи Фінанс" у судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 ЦК України).
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина 2 статті 245 ЦК України).
Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що довіреність, яка була подана разом із заявою про усунення недоліків, є довіреністю, виданою в порядку передоручення, що зумовлює необхідність її нотаріального посвідчення відповідно до частини 2 статті 248 ЦК України. Такий висновок не ґрунтується на аналізі змісту довіреності та суперечить усталеним підходам до тлумачення її правової природи.
Формулювання у заголовку довіреності "в порядку передоручення" не має визначального значення для правової кваліфікації довіреності. Вирішальним є зміст документа, зокрема - відомості про джерело повноважень особи, яка її видала, характер і обсяг делегованих повноважень, а також наявність чи відсутність попередньої довіреності, на підставі якої такі повноваження передаються.
У наданій довіреності зазначено, що її видав Романенко М.Е. - керівник юридичної особи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже - як виконавчий орган товариства, що самостійно діє від імені юридичної особи відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України. У такому разі йдеться про первинну довіреність, яка видається уповноваженою посадовою особою (керівником юридичної особи) в межах її посадових повноважень, а не про передоручення в розумінні статті 248 ЦК України.
Фраза "в порядку передоручення" вжита в тексті є юридично некоректною та автоматично сформована електронною системою документообігу (ЄСІТС), однак вона не змінює сутності довіреності й не свідчить про наявність первісної довіреності, за якою повірений діє від імені іншої фізичної чи юридичної особи.
Таким чином, довіреність, яка міститься в матеріалах справи, є звичайною довіреністю, виданою керівником юридичної особи, і не підлягає нотаріальному посвідченню. Відсутні підстави вважати, що вона є довіреністю в порядку передоручення, яка відповідно до статті 248 ЦК України мала б бути нотаріально посвідчена. Висновок суду про подання документів неуповноваженою особою є помилковим і порушує право юридичної особи на доступ до правосуддя.
Помилкове тлумачення судом правової природи довіреності призвело до повернення заяви про усунення недоліків (ухвала від 29 січня 2025 року), а відтак - до подальшого повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням вимог суду (ухвала від 12 лютого 2025 року). Оскільки повернення заяви про усунення недоліків відбулося з порушенням норм процесуального права, ухвала від 12 лютого 2025 року є передчасною.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що копія платіжної інструкції про сплату судового збору від 10 січня 2025 року, яка була подана до суду першої інстанції, в графі "призначення платежу" містить вказівку про кредитний договір № 2219592, невиконання якого є підставою позову, а тому є достатнім доказом для встановлення належності відповідного документа до даної справи.
Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних проміжних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі. Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України, ухвали суду першої інстанції від 29 січня та 12 лютого 2025 року підлягають скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвал та направленням справи для продовження розгляду, питання розподілу судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу та сплату судового збору за подання апеляційних скарг, підлягає вирішенню судом, який ухвалюватиме рішення за результатами розгляду справи по суті, відповідно до загальних правил, передбачених процесуальним законом.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", подані представником Романенком Михайлом Едуардовичем , задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: