Апеляційне провадження
№33/824/467/2025
30 квітня 2025 року місто Київ
справа № 371/1631/24
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст.122-2, 124, ч.5 ст.126 КУпАП, -
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на п'ятирічний строк.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що сторона обвинувачення не тільки не довела в суді, що працівники поліції здійснювали зупинку транспортного засобу BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , яким незрозуміло хто керував, а також будь хто із представників сторони обвинувачення не прибув до суду. Зазначає, що ніким не встановлено та не доведено, що він взагалі керував будь яким транспортним засобом 24 жовтня 2024 року на території с. Росава, Обухівський р-н, Київської обл., а не як невірно зазначено у протоколах на 103 (+700 м) кілометрів автомобільної дороги Київ-Знам'янка.
Вказував, що наявні в матеріал справи відеозаписи не містять інформації хто саме керував мотоциклом BMW K1200RS д.н.з. НОМЕР_1 на території с. Росава, наявні відеозаписи є результатом монтажу із застосуванням штучного інтелекту, а тому не можуть бути доказом вчинення адміністративних правопорушень.
Вважає, складені протоколи як і винесену постанову суду першої інстанції незаконними та необґрунтованими, винесеними без достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення і такими, що не відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд справи, однак в судові засідання не з'являвся. Будь-яких клопотань від сторони апелянта на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку ОСОБА_1 в судовому засіданні призначеному на 30 квітня 2025 року о 11.45 год. такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.12.1 вказаних Правил під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ч.1 ст. 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Згідно з п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон направо керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.1 (а) Правил передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частинами 1, 2, 5 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Таким чином, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»);
керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортам засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керуванні таким транспортним засобом;
керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Так, відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №484572, 24 жовтня 2024 року о 16.09 год. на 103 (+700 м) кілометрі автомобільної дороги Київ-Знам'янка, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним та не впорався з керуванням даного транспортного засобу, внаслідок чого здійснив ДТП, а саме наїзд на перешкоду у наслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №484850, 24 жовтня 2024 року о 16.30 год. на 103 (+700 м) кілометрі автомобільної дороги Київ-Знам'янка, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги 2.4, 8.9 (б) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №484807, 24 жовтня 2024 року о 16.20 год. на 103 (+700 м) кілометрі автомобільної дороги Київ-Знам'янка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 28 лютого 2024 року постановою серії ББА №116075 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді першої інстанції не визнав себе винним у вчиненні адміністративних правопорушень, повідомив, що не зупинявся на вимогу працівників поліції, оскільки через звук мотоцикла не чув сигнал працівників поліції, дорожньо-транспортної пригоди не вчиняв, просто впав із мотоцикла. Вказував, що посвідчення водія він має в дії.
Викладені доводи ОСОБА_1 в апеляційній справі про те, що адміністративний матеріал фіксувався та збирався не у точній відповідності із законом, що є наслідком відсутності правових наслідків до яких хибно дійшов суд першої інстанції визнаючи його винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, спростовуються наступними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 122-2 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2024 року серії ААД№484572;
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2024 року серії ААД№484850;
схемою місця ДТП;
відеозаписом з бодікамери;
рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції Коптілим Д.О. від 24 жовтня 2024 року.
В рапорті поліцейським СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Коптілим Д.О., зазначено, що згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортному засобу BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 було подано сигнал про зупинку та водій ігноруючи сигнали про зупинку рухався далі. На 103 (+700 м) кілометрі автомобільної дороги Київ-Знам'янка водій не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду чим створив дорожню транспортну пригоду та тілесних ушкоджень не отримав.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.п. 2.4, 8.9 (б), 12.1, ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ст.124 КУпАП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Складаючи відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №484807 від 24 жовтня 2024 року за ч.5 ст.126 КУпАП працівники поліції встановили, що останній 24 жовтня 2024 року о 16.20 год. на 103 (+700 м) кілометрі автомобільної дороги Київ-Знам'янка керував транспортним засобом BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , який не мав права керувати транспортними засобами, так як не мав посвідчення водія відповідної категорії. При цьому відповідно до постанови серії ББА №116075 від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Правопорушення вчинено ним повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2024 року серії ААД №484807;
копією постанови серії ББА №116075 від 28 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП;
довідкою від 29 жовтня 2024 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії.
Оскільки ОСОБА_1 24 жовтня 2024 року о 16.20 год. керував транспортним засобом BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , немаючі права керувати даним транспортним засобом, так як не мав посвідчення водія відповідної категорії, відповідно до постанови серії ББА №116075 від 28 лютого 2024 року, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.1 (а) ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.
Доводи апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не доведено в суді, що працівники поліції здійснювали зупинку транспортного засобу BMW K1200RS, д.н.з. НОМЕР_1 , яким незрозуміло хто керував, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№484850, 24 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції Коптілим Д.О. від 24 жовтня 2024 року та відеозаписами з бодікамери. А також поясненнями ОСОБА_1 даними ним в судовому засіданні в суді першої інстанції про те, що він не зупинявся на вимогу працівників поліції, оскільки через звук мотоцикла не чув сигнал працівників поліції, дорожньо-транспортної пригоди не вчиняв, просто впав із мотоцикла.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що наявні в матеріал справи відеозаписи не містять інформації хто саме керував мотоциклом BMW K1200RS д.н.з. НОМЕР_1 на території с. Росава, наявні відеозаписи є результатом монтажу із застосуванням штучного інтелекту, а тому не можуть бути доказом вчинення адміністративних правопорушень, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відеозаписи є одним з доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозаписів не викликає, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 і зафіксовані у встановленому законом порядку на бодікамеру.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на п'ятирічний строк, на думку апеляційного суду, відповідає меті адміністративного стягнення, визначеній у ст.23 КУпАП та положенням ст.ст.33-36 КУпАП щодо правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення та застосоване в межах санкції ч.5 ст.126.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 02 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.