Справа №522/8028/25
Провадження №1-кп/522/2432/25
16.05.2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025162510000414, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2025 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 14.04.25 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 2 роки, за вчинення кримінальних правопорушень у лютому 2025 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, суд
05.03.2025 року приблизно о 15 годині ОСОБА_3 , перебуваючи біля закладу «Молдавська кухня», що за адресою: м. Одеса вул. Привозна, 7, в процесі розмови із ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом здійснення дзвінка, попросив у ОСОБА_5 належний тому мобільний телефон марки «Motorola» моделі «G24 (ХТ2423-3)», з ІМЕ: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» « НОМЕР_3 », в корпусі чорного кольору.
05.03.2025 року приблизно в 15 годин ОСОБА_3 , отримавши указаний мобільний телефон, та не маючи наміру повертати його цьому потерпілому, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 відволікся, покинув місце скоєння кримінального правопорушення.
Заволодівши таким способом чужим майном ОСОБА_3 розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши указаному потерпілому майнову шкоду на суму 4 999 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описано в обвинувальному акті.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив проводити судовий розгляд без його присутності.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, задовільний стан його здоров'я, згідно до медичної довідки від 11.04.25 року, та те, що він має на утриманні матір - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є пенсіонеркою, та згідно до її пенсійного посвідчення за № НОМЕР_4 у неї зазначена 3 група інвалідності, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
Як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
На думку суду, призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт є неможливим, так як обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований.
Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі не буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, наявності вище зазначених чотирьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що із метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, та з метою його виправлення йому необхідно призначити покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності чотирьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на указаного обвинуваченого додаткових обов'язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так як після постановлення вироку 14 квітня 2025 року Приморським районним судом м. Одеси, згідно до якого, ОСОБА_3 було засуджено за вчинення 02.02.2025 року, 3.02.25 року, 10.02.25 року, 13.02.25 року кримінальних правопорушень було встановлено, що цей засуджений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення 5.03.2025 року вчиненого до постановлення попереднього вироку, тому є підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного вироком Приморського районного суду м. Одесивід 14 квітня 2025 року,застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, із призначенням остаточного виду та розміру покарання.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 4.04.25 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час строком до 2.06.25 року.
Суд вважає, що міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту необхідно скасувати, так як у подальшому застосуванні запобіжного заходу відпала потреба.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі - 2 / два/ роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 /один/ рік покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 року у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 /один/ рік, на підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 /один/ рік покласти на нього наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, більш суворим покаранням призначеним за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.04.2025 року у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 2 /два/ роки, на підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 2 /два/ роки із покладенням на нього наступних обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 року позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 2 /два/ роки, на підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 2 /два/ роки покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 16.05.2025 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Motorola» моделі «G24 (ХТ2423-3)», з ІМЕ: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 за належністю.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1