Справа № 947/13802/25
Провадження № 1-кс/947/6785/25
16.05.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.149, ч.3 ст.332 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч.ч. 2, 3 ст. 332 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали УМП ГУНП в Одеській області щодо групи із невстановленої кількості осіб, які займаються оформленням документів щодо опікунства над неповнолітніми особами з метою безперешкодного перетину державного кордону України в період воєнного стану.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до
п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого востаннє продовжено Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, який затверджено Верховною Радою України, відповідним Законом України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 на території України з 24.02.2024 введено режим воєнного стану, на період дії якого обмежено виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років та жінкам-військовозобов'язаним. Разом з тим, не поширюються обмеження щодо виїзду за межі України на осіб, які відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації - усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.
Враховуючи особливості законодавства України в період дії воєнного стану, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи вступили в попередню змову з метою особистого збагачення шляхом вчинення злочинів у вигляді організації незаконного переправлення осіб чоловічої статті, які підлягають мобілізації на території України, через державний кордон, усвідомлюючи при цьому протиправний характер своїх дій.
У зв'язку з цим, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи розробили план протиправної діяльності, який полягав в наступному.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підшукували осіб чоловічої статі, які підлягають мобілізації на території України, виявили бажання уникнути мобілізації та безперешкодно виїхати за межі країни. Після підбору відповідного кандидата ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропонували йому стати опікуном малолітньої чи неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, що забезпечить відстрочку від мобілізації та право безперешкодно виїхати за межі територію України (відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року).
Отримавши згоду від таких осіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою на виконання відомого співучасникам спільного злочинного плану, надавали інструкції щодо подальших дій останніх, забезпечували їх завідомо підробленими офіційними та іншими документами, що містять недостовірні відомості, які підлягають наданню до органів і служб у справах дітей, контролювали процес збирання та подання таких документів до органів опіки та піклування з метою встановлення такими особами опіки (піклування) над дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також, використовуючи знайомства із посадовими особами служб у справах дітей, лобіювали та прискорювали прийняття рішення щодо призначення підібраних ними осіб опікунами чи піклувальниками дітей, позбавлених батьківського піклування.
Разом з тим, під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи: 1) заяву; 2) копію паспорта громадянина України; 3) документи, що підтверджують сімейні, родинні зв'язки особи з дитиною; 4) довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку; 5) довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал «Дія» (п. 79 Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»).
Крім того, під час дії на території України надзвичайного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками), в сім'ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається
(п. 80 Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»).
Використовуючи норми чинного законодавства України, які дозволяють призначення особи, яка перебуває у родинних відносинах з дитиною, позбавленою батьківського піклування, опікуном чи піклувальником у спрощеному порядку, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, з метою забезпечення швидкого та спрощеного порядку призначення підібраної особи чоловічої статі опікуном чи піклувальником, в невстановлений наразі спосіб, місці та час забезпечували виготовлення несправжнього свідоцтва про хрещення, в якому зазначали чоловіка, який виявив бажання уникнути мобілізації, хрещеним батьком дитини, позбавленої батьківського піклування, що свідчить, за задумом співучасників, про наявність родинних відносин між майбутнім опікуном (піклувальником) та дітьми, над якими планується встановити опіку (піклування).
На теперішній час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332
КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст.263 КПК України, зафіксовано розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , наступного змісту:
- 04.03.2024- розмова, під час якої ОСОБА_6 запитує чи пішов «той» (невстановлена особа) на курси, ОСОБА_7 відповідає, що пішов, під час розмови згадується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка США та проблеми під час перетину кордону з особою, на ім?я « ОСОБА_9 »;
- 04.03.2024 - розмова, під час якої обговорюються документи для «Марка» (дитина, на теперішній час встановлюється), запрошення від WENDY ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка США), також у розмові мова йде про ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
- 18.03.2024 - розмова про двох потенційних опікунів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та хлопчика ОСОБА_15 (встановлюється), якому 12 років, планують обговорити це з WENDY ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка США) і якщо «все окей» запускати процес;
- 20.03.2024 - розмова, під час якої останні говорить «Розмовляв сьогодні з ОСОБА_16 , за ОСОБА_15 (дитина, хлопчик 12 років), за ОСОБА_13 (потенційний опікун), та додає «якщо все окей, дієм по процедурі, в понеділок ОСОБА_13 їде туди»;
- 02.04.2024 - розмова, під час якої обговорюється процес зустрічі WENDY ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка США) у аеропорту перед приїздом до України, згадують та обговорюють ОСОБА_17 ;
- 03.04.2024 - розмова з приводу опіки «Максима», з?ясовують в чому може бути проблема.
Зазначені розмови свідчать про обізнаність ОСОБА_7 щодо протиправної діяльності ОСОБА_6 та про можливу причетність останнього до такої діяльності.
Поряд з цим, аналізом відомостей, наданих Федеральним Бюро Розслідувань Сполучених Штатів Америки, щодо грошових переказів через міжнародну систему «Western Union», встановлено, що від громадянки США ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунок ОСОБА_7 надійшли грошові перекази на загальну суму 191 884 доларів США.
Надалі, з метою проведення повного, всебічного досудового розслідування, а також встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, причетних до їх вчинення, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеса 23.04.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку виявлено та вилучено:
-банківську карту № НОМЕР_1 ;
-банківську карту № НОМЕР_2 ;
-банківську карту № НОМЕР_3 ;
-банківську карту № НОМЕР_4 ;
-банківську карту № НОМЕР_5 ;
-банківську карту № НОМЕР_6 ;
-банківську карту № НОМЕР_7 ;
-банківську карту № НОМЕР_8 ;
-банківську карту № НОМЕР_9 ;
-банківську карту № НОМЕР_10 ;
-банківську карту № НОМЕР_11 ;
-банківську карту № НОМЕР_12 ;
-банківську карту № НОМЕР_13 ;
-банківську карту № НОМЕР_13 ;
-банківську карту № НОМЕР_14 ;
-записну книгу з чорновими записами в обкладинці коричневого кольору;
-записну книгу в обкладинці коричневого кольору з написом «2014» з чорновими записами;
-мобільний телефон Iphone 16 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 , з сім-картою з номером НОМЕР_17 ;
-мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_18 , IMEI 2: НОМЕР_19 , з сім-картою з номером НОМЕР_20 ;
-грошові кошти в сумі 23 100 (двадцять три тисячі сто) доларів США купюрами по 100 доларів США.
В подальшому, вищевказані речі і предмети було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 23.04.2025.
Надалі, проведено огляд мобільного телефону «Iphone 16 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 , в якому виявлено інформацію, яка має вагоме значення для доказування даному кримінальному провадженні, зокрема листування у мобільних додатках з ОСОБА_6 . Окрім того, з метою отримання та дослідження всіх відомостей та обставин вчинених кримінальних правопорушень, є необхідність в проведені комп'ютерно-технічної експертизи вилучених у ОСОБА_7 мобільних телефонів, що займає довготривалий час.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07.05.2025 клопотання про арешт майна повернуто прокурору на доопрацювання.
Слідча повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідча надала заяву в якій клопотання підтримала, просив розглянути у її відсутності.
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_18 в судовому засіданні 07.05.2025 року під час розгляду попереднього клопотання заперечував протии його задоволення, зазначивши, що вилучене під час обшуку майно не має жодного відношення до кримінального правопорушення, грошові кошти набуті власником легальним шляхом, що підтверджується долученими документами, а саме довідками про доходи ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , щодо вилучених мобільних телефонів, зауважив, що останні наразі слідчим не оглянуті, доказів їх відповідності критеріям визначеним ст.98 КПК України слідчим не надано. Просив відмовити у задоволенні клопотання. Власник майна ОСОБА_7 в судовому засіданні 07.05.2025 року під час розгляду попереднього клопотання, підтримав думку свого представника, просив відмовити у задоволенні клопотання.
В судові засідання призначені на 15.05.2025 та 16.05.2025 року особа щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_7 не з'явився, повідомлявся про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідками про доставку СМС повідомлень.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою досягнення завдань кримінального провадження, дотримання розумних строків його розгляду, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутності власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що було знаряддям вчинення злочину, грошові кошти набуті в результаті здійснення кримінально-протиправної діяльності пов'язаної із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Слідчий суддя критично ставиться до наведених у минулих судових засіданнях доводів представника власника майна, щодо належності грошових коштів родині ОСОБА_7 та отримання їх легальним шляхом, так як зазначене спростовується проведеною негласною слідчою (розшуковою) дією, в результаті якої зафіксовано розмови між підозрюваною ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Зазначені розмови свідчать про обізнаність ОСОБА_7 щодо протиправної діяльності ОСОБА_6 та про можливу причетність останнього до такої діяльності.
Крім того, аналізом відомостей, наданих Федеральним Бюро Розслідувань Сполучених Штатів Америки, щодо грошових переказів через міжнародну систему «Western Union», відповідно до яких встановлено, що від громадянки ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунок ОСОБА_7 надійшли грошові перекази на загальну суму 191 884 доларів США.
Таким чином, на думку слідчого судді, не можна достеменно стверджувати, що вилучені грошові кошти не отримані від кримінально-протиправної діяльності. Їх зв'язок із вчиненням кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування, а тому арешт такого майна є виправданий.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя встановив, що представником не було доведено законності походження вилучених грошових коштів, відношення їх до особистих накопичень сім'ї ОСОБА_7 , натомість органом досудового розслідування доведено факт можливого нелегального їх походження.
Крім того, вилучені стороною обвинувачення під час обшуку мобільні телефони можуть містити електронні відомості та файли, що мають значення для цього кримінального провадження, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України.
Так, проведеним оглядом мобільного телефону «Iphone 16 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 , виявлено інформацію, яка має значення для доказування у даному кримінальному провадженні, зокрема листування у мобільних додатках з підозрюваною ОСОБА_6 .
Вилучені під час обшуку банківські картки можуть підтвердити або спростувати факт надходження коштів на відповідні банківські рахунки за вчинення неправомірних дій, які досліджуються в рамках цього кримінального провадження.
Зв'язок вилученого майна із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 23.04.2025 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна та забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Таким чином, недоліки вказані в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання усунуті та слідчим повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.149, ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 23.04.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-банківську карту № НОМЕР_1 ;
-банківську карту № НОМЕР_2 ;
-банківську карту № НОМЕР_3 ;
-банківську карту № НОМЕР_4 ;
-банківську карту № НОМЕР_5 ;
-банківську карту № НОМЕР_6 ;
-банківську карту № НОМЕР_7 ;
-банківську карту № НОМЕР_8 ;
-банківську карту № НОМЕР_9 ;
-банківську карту № НОМЕР_10 ;
-банківську карту № НОМЕР_11 ;
-банківську карту № НОМЕР_12 ;
-банківську карту № НОМЕР_13 ;
-банківську карту № НОМЕР_13 ;
-банківську карту № НОМЕР_14 ;
-записну книгу з чорновими записами в обкладинці коричневого кольору;
-записну книгу в обкладинці коричневого кольору з написом «2014» з чорновими записами;
-мобільний телефон Iphone 16 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 , з сім-картою з номером НОМЕР_17 ;
-мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_18 , IMEI 2: НОМЕР_19 , з сім-картою з номером НОМЕР_20 ;
-грошові кошти в сумі 23 100 (двадцять три тисячі сто) доларів США купюрами по 100 доларів США,
із забороною права відчуження, розпорядження та користування майном.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1