Справа № 587/903/25
13 травня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитними договорами у розмірі 109531 грн. 63 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26252019461727 від 31 січня 2014 року, за яким позичальнику видано кредитну картку з лімітом овердрафту в сумі 2500 грн, який пізніше було підвищено до 48596 грн. 27 коп. 19 липня 2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до АТ «Перший український міжнародний банк». Пізніше між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 24 грудня 2018 року кредитний договір №1001205838401, яким позичальнику видано кредит в сумі 11500 грн 92 коп. та 12 квітня 2019 року кредитний договір №1001289374801, за яким позичальнику видано кредит в сумі 15050 грн. 00 коп. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 грудня 2024 року складає 109531 грн 63 коп. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказані документи, позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. Тому позивач вимушений звернутися до суду.
Щодо дотримання строків позовної давності в позові зазначено, що 11 березня 2020 року постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України. Під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України, були продовжені на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). 24 лютого 2022 року Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені), нарахованої включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 01 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27 червня 2023 року). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11 березня 2020 року продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Кредитний договір укладено між сторонами 31 січня 2014 року, однак відповідач здійснював платежі до 10 липня 2019 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку, строки позовної давності у вказаному випадку повністю дотримано.
Ухвалою судді від 18 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 31 січня 2014 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту та пропозицію про укладення договору карткового рахунку та договору страхування (оферта) № 26252019461727, чим підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору, відповідно до якої сторони погодили суму кредиту, яка не перевищує 50000 грн, суму комісії, процентів та строк кредитування 24 місяці. До вказаного договору позивачем додано публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 06 квітня 2018 року (а.с. 8-16).
Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 26252019461727 від 31 січня 2014 року кредитний ліміт за період з 2014 року по лютий 2019 року з суми 2500 грн збільшився до 48596,27 грн (а.с. 19).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 26252019461727 від 31 січня 2014 року станом на 01 грудня 2024 року становить 72248,61 грн., з яких: 48596,27 грн - заборгованість за кредитом; 23652,34 грн - заборгованість за процентами (а.с. 24 зв.б., а.с. 25-26).
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал», що підтверджується статутом товариства (а.с. 36-39).
24 грудня 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву № 1001205838401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви підтвердив, що прийняв публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої отримав кредит в розмірі 11500 грн, строком на 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,25 % (а.с. 5).
Відповідно до платіжної інструкції від 24 грудня 2018 року АТ «Перший український міжнародний банк» перерахував ОСОБА_1 кошти в сумі 11500,92 грн за кредитним договором № 1001205838401 від 24 грудня 2018 року (а.с. зв.б. 19).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001205838401 від 24 грудня 2018 року станом на 01 грудня 2024 року становить 13074,23 грн., з яких: 8895,18 грн - заборгованість за кредитом; 4,34 грн - заборгованість за процентами; 4174,8 грн - заборгованість за комісією (а.с. 20 зв.б., а.с. 21-22).
12 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписав заяву № 1001289374801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви підтвердив, що прийняв публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої отримав кредит в розмірі 15050 грн, строком на 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 3,99 % (а.с. 7 зв. б.).
Відповідно до платіжної інструкції від 12 квітня 2019 року АТ «Перший український міжнародний банк» перерахував ОСОБА_1 кошти в сумі 15050,00 грн за кредитним договором № 1001289374801 від 12 квітня 2019 року (а.с. 20).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001289374801 від 12 квітня 2019 року станом на 01 грудня 2024 року становить 24208,70 грн., з яких: 14273,48 грн - заборгованість за кредитом; 7,06 грн - заборгованість за процентами; 9928,16 грн заборгованість за комісією (а.с. 22 зв.б., а.с. 23-24).
02 грудня 2024 року представником АТ «ПУМБ» на адресу відповідачки ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення) з проханням виконати зобов'язання перед банком, а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 109531,63 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа, яку відповідач залишив без реагування (а.с. зв.б. 16, а.с. 17).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).
Враховуючи, що відповідач отримав грошові кошти (кредит), які в добровільному порядку не повернув, а також те, що в заявах, які він підписав, міститься інформація про умови кредитування, а саме: стосовно розміру відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку, що вимоги банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості, що утворилася станом на 01 грудня 2024 року та складається з 71764,93 грн заборгованості за кредитом та 23663,74 грн заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Щодо вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комісії за кредитними договорами № 26252019461727 від 31 січня 2014 року та №1001205838401 від 24 грудня 2018 року, суд зазначає про таке.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року, останній редакції до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з цим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
В заяві № 1001205838401 від 24 грудня 2018 та заяві № 1001289374801 від 12 квітня 2019 року встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,25 % та 3,99%, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Тому у стягненні заборгованості за комісією на загальну суму 14102,96 грн слід відмовити.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконує обов'язки за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, не надав суду жодного доказу на її спростування, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 95428,67 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 95428,67 грн, тобто на 87,0%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2107,49 грн (2422,40 грн.* 87,0 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.530, 536, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 95428 (дев'яносто п'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн 67 коп - заборгованість за кредитом та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2107 (дві тисячі сто сім) грн 49 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей