16 травня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2734/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) 10.03.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - в/ч НОМЕР_2 , відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування йому передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 14.09.2023 по 11.12.2024;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо невиплати йому передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 14.09.2023 по 11.12.2024;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати йому передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 14.09.2023 по 11.12.2024;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_2 виплатити йому передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 14.09.2023 по 11.12.2024.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом спірного періоду він здійснював бойові (спеціальні) завдання, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та мав право на виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. Однак вказані кошти відповідачами йому нараховані та виплачені не були.
Ухвалою судді від 18.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 01.04.2025 клопотання представника в/ч НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що позивач постійно знаходився в пункті дислокації в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) і не приймав участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Так, за період з 14.09.2023 по 11.12.2024 у відповідності до вимог бойового наказу №531/ТрО від 01.09.2023 жодної доповіді оперативному черговому батальйону про застосування зброї в пункті постійної дислокації під час протиповітряної оборони не поступало, як наслідок відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, наполягаючи на обґрунтованості позову. Зокрема, виплата щомісячної додаткової винагороди не поставлена в залежність від застосування зброї під час виконання бойових (спеціальних) завдань.
Відповідач 2 відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач в період з 28.03.2022 по 11.12.2024 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у в/ч НОМЕР_1 на посаді заступника командира частини (а.с. 11, 44 зворот), яка перебуває на грошовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_2 .
Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.04.2023 №13271, а також з метою виконання розпорядження Командувача угрупування сил і засобів територіальної оборони Збройних Сил України від 12.04.2023 №760 ЛЛО/2750 дск, розпорядження Командувача угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.04.2023 №1454/11/269/53дск, для організації безпосереднього протиповітряного прикриття пункту постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 командиром частини видано наказ від 08.07.2023 №349агд, яким старшому оперативної групи в пункті постійної дислокації АДРЕСА_1 наказано розгорнути вогневу групу безпосереднього протиповітряного прикриття (а.с. 7-9).
Відповідно до витягу із бойового наказу командира окремого батальйону НОМЕР_3 №531/ТрО старшому оперативної групи в пункті постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 наказано здійснити протиповітряну оборону військового містечка в пункті постійної дислокації силами вогневої групи, до складу якої залучити особовий склад у кількості 4-х осіб, а саме: старший вогневої групи - черговий в/ч НОМЕР_1 , оператор вогневої групи - помічник чергового частини, спостерігач за повітряною обстановкою - помічник чергового КПП та стрілець - помічник чергового КПП (а.с. 10).
Відповідно до листа тво командира в/ч НОМЕР_4 від 18.02.2025 №674/1/ПСР/2880 з вересня 2023 року позивач виконував обов'язки старшого оперативної групи в пункті постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 (а.с. 12).
У складеному тво командира в/ч НОМЕР_4 повідомленні від 24.07.2024 №674/1/8074 серед іншого зазначено, що в період з вересня 2023 року по липень 2024 року виконували обов'язки та заступали на бойове чергування 29 військовослужбовців, у тому числі позивач, однак додаткова винагорода за виявлення, спостереження, супроводження та вогневе ураження повітряних цілей супротивника за бойове чергування та участь у вогневих групах командиром в/ч НОМЕР_1 не виплачувалась (а.с. 13-14).
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у редакції, постанови від 09.08.2023 №836), пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби) (пункт 3 Порядку №260).
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233, доповнено Порядок №260 новим розділом «XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Так, згідно з пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 8 розділу XXXIV Порядку №260).
Наказом Міністерства оборони України від 26.09.2023 №566 внесено зміни у розділ XXXIV Порядку №260 та викладено пункт 2 у новій редакції, відповідно до якого на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Суд звертає увагу, що вказані документи, згідно їх функціонального призначення, повинні мати індивідуальний характер щодо юридичної ситуації конкретної особи, тобто стосуватися не обставин діяльності військової частини (установи, організації) (наприклад, їх функціонування як таких, визначення їх завдань), а саме конкретної особи (містити відомості про її залучення/участь у бойових (спеціальних) завданнях).
Отже, для отримання військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень належним чином оформленими документами має бути підтверджено виконання ним бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
У позовній заяві позивач зазначає, що протягом спірного періоду, на підставі бойового наказу від 01.09.2023 №531/ТрО, він виконував обов'язки щодо здійснення протиповітряної оборони військового містечка в пункті постійної дислокації силами вогневої групи. Разом з тим, відповідач не виплатив йому додаткову щомісячну винагороду в розмірі 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, передбачену Постановою №168.
Проаналізувавши надані сторонами пояснення та докази, суд звертає увагу, що на позивача, як старшого оперативного групи в пункті постійної дислокації АДРЕСА_1 , було покладено обов'язки щодо розгортання вогневої групи безпосереднього протиповітряного
прикриття та щоденного призначення вогневої групи із числа військовослужбовців. Саме вказана вогнева група заступала в добовий наряд для здійснення протиповітряної оборони військового містечка.
При цьому, відповідно до витягу з бойового наказу від 01.09.2023 №531/ТрО до складу бойової групи передбачено залучення особового складу у кількості чотирьох військовослужбовців, до яких старший оперативної групи не включений.
Невключення старшого оперативної групи в склад вогневої групи із здійснення протиповітряної оборони військового містечка в пункті постійної дислокації підтверджується також витягом з Журналу бойового чергування, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 дозволяв зміну, але бойове чергування приймали та здавали старші вогневої групи (а.с. 47-48).
З огляду на викладене, суд погоджується з позицією відповідача про безпідставність доводів позивача щодо наявності у нього права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період виконання ним обов'язків старшого оперативного групи в пункті постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суд зазначає, що сам по собі факт виконання безпосередніх службових обов'язків не створює обов'язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є відповідні накази командирів (начальників) та документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових (спеціальних) завданнях, які у спірному випадку відсутні.
Долучене позивачем повідомлення від 24.07.2024 №674/1/8074 вказаних висновків суду не спростовує, оскільки також не підтверджує беззаперечну участь позивача протягом всього спірного періоду у бойових (спеціальних) завданнях.
На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доводи позивача про порушення відповідачем вимог Постанови №168 під час нарахування грошового забезпечення необґрунтованими.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 травня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ).
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ).
Суддя С.В. Бородавкіна