про передачу адміністративної справи
з одного адміністративного суду до іншого
16 травня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2231/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ВПС Кельменці ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВПС Кельменці ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:
- скасувати постанову №110018 від 25.04.2025 року;
- визнати недійсним протокол №343047 серії ЗхРУ від 25.04.2025 року;
- закрити справу в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених статтею 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 КАС України).
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п'ята статті 5 КАС України).
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статтею 20 КАС України. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, загальне правило, яке встановлено наведеними нормами КАС України полягає в тому, що предметна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів не може бути змінена. Відтак, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень стосовно притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.
Суддею встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення №110018 від 25.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду -тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими Кодеком України про адміністративні правопорушення.
Отже, враховуючи наведене, даний спір підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.
Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити також і те, що вказана адміністративна справа не може бути розглянута Чернівецьким окружним адміністративним судом і з інших підстав.
Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Передачу справ з одного суду до іншого суду визначають положення статтею 29 КАС України.
Однак, вказаною нормою законодавець не врегулював питання передачі справ за правилами предметної підсудності. Відтак, виходячи із приписів частини шостої статті 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в даному випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю.
Так, згідно частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (частини перша та друга статті 30 КАС України).
Статтею 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ВПС Кельменці ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, суддя приходить до висновку про необхідність передати даний адміністративний спір за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного, а саме: до Кельменецького районного суду Чернівецької області, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 20 КАС України.
Керуючись статтями 25, 29, 248 та 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ВПС Кельменці ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передати за підсудністю на розгляд до Кельменецького районного суду Чернівецької області.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна