16 травня 2025 року справа № 580/7958/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/7958/24 за позовом ОСОБА_1 в особі представника Шевченка Олега Анатолійовича до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про визнання протиправним рішення та зобов'язання провести повторний огляд та прийняти відповідне рішення,
встановив:
12.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», оформлене довідкою про невизнання інвалідом ОСОБА_1 від 05 серпня 2024 року;
- зобов'язати Комунальний заклад «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» повторно провести огляд ОСОБА_1 з метою встановлення стану здоров'я та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач вказав, що згідно довідки відповідача від 05.08.2024 його не визнано інвалідом, проте при проведенні комісії та відмови у наданні групи інвалідності позивачу не було враховано всі наявні захворювання та всі медичні обстеження.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 27.08.2024, зазначив, що рішенням спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1076 від 04.04.2023 позивач був визнаний особою з інвалідністю 3 групи терміном до 05.01.2024. При повторному огляді 04.04.2024 позивачу видана довідка про невизнання інвалідом ф. №167/0, яку позивач оскаржив до обласної МСЕК №1, яка своїм рішенням від 22.04.2024 залишила рішення від 04.04.2024 без змін.
Позивач оскаржив рішення обласної МСЕК №1 до Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». м. Дніпро, згідно з висновком якого за представленими документами позивач не інвалід.
05.08.2024 спеціалізованою кардіологічною МСЕК відповідно до документів, що надійшли за ф. 088/о, позивач повторно оглянутий та видано довідку про невизнання інвалідом ф. №167/о.
Також за медичними документами, які надійшли у вересні 2024 року для повторного розгляду на МСЕК з оглядом позивача та фахівцями науково-дослідного інституту встановлено, що його морфо-функціональні обмеження по захворюванню не відповідали в зазначеним у постанові КМУ від 03.12.2009 №1317 вимогам та не були підставою на той час для визнання особою з інвалідністю.
Ухвалою судді від 19.08.2024 позовна заява прийнята до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
З'ясувавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Згідно акту огляду медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» (далі - МСЕК №1) №1076 від 04.04.2023 позивач був визнаний особою з інвалідністю 3 групи терміном до 05.01.2024.
Згідно акту огляду спеціалізованої кардіологічної МСЕК Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» №958 від 04.04.2024 при повторному огляді позивачу видана довідка про невизнання інвалідом ф. №167/0 від 04.04.2024.
Позивач оскаржив рішення №958 від 04.04.2024 до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».
Згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією №850 від 22.04.2024 обласна МСЕК №1 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» залишила рішення спеціалізованої кардіологічної МСЕК Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» №958 від 04.04.2024 без змін.
22.04.2024 позивач звернувся до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальних експертиз Черкаської обласної державної адміністрації» із заявою, якою просив направити його документи на заочну консультацію в ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України».
Згідно консультативного висновку позаштатної загальноінститутської медико-експертної комісії ДУ «УкрДержНДІМПІ МОЗ України» №654 від 21.05.2024 за медико-експертною документацією ОСОБА_1 за представленими документами інвалідом не визнаний.
Згідно акту огляду медико-соціальною експертною комісією №1160 від 28.05.2024 на підставі вказаного консультативного висновку №654 від 21.05.2024 обласна спеціалізована МСЕК Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальних експертиз Черкаської обласної ради» повторно розглянула документи позивача та прийняла рішення про залишення рішення спеціалізованої кардіологічної МСЕК в силі.
05.08.2024 позивач був повторно оглянутий спеціалізованою кардіологічною МСЕК Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальних експертиз Черкаської обласної ради», рішенням якої позивача особою з інвалідністю не визнано, про що видано довідку про невизнання інвалідом №167/о від 05.08.2024.
Не погоджуючись з висновком спеціалізованої кардіологічної МСЕК Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальних експертиз Черкаської обласної ради» від 05.08.2024 про невизнання інвалідом 12.08.2024 позивач звернувся з позовом до суду, посилаючись на те, що відповідачем не були враховані всі наявні захворювання та медичні обстеження, а саме: протокол рентгенівської комп'ютерної томографії ДУ «Національний інститут судинної хірургії ім. М.М. Амосова» від 07.06.2024; консультативний висновок від 19.06.2024; виписний епікриз з історії хвороби №5904 Першої Черкаської міської лікарні про перебування на стаціонарному лікуванні з 04.07.2024 по 17.07.2024; виписний епікриз з історії хвороби №6452 Першої Черкаської міської лікарні про перебування на стаціонарному лікуванні з 23.07.2024 по 01.08.2024.
Також не погоджуючись з рішенням від 05.08.2024 КП «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» позивач подав заяву від 29.08.2024 про оскарження вказаного рішення до Центральної МСЕК МОЗ України.
Листом від 05.09.2024 №2967/ок09/1 КП «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» направив документи до ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» заяву позивача від 29.08.2024 та документи для прийняття рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі фактичним обставинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 02.03.1991 року № 875-XII визначено інвалідність як міру втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико- соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року № 2961-IV(надалі Закон № 2961-IV) медико - соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Згідно зі статтею 7 Закону України № 2961-IV медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Також визначається причина інвалідності та час її настання.
Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, а саме: 05.08.2024).
Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно пункту 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ) і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у містах Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні
Відповідно до пункту 6 Положення висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Згідно пункту 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
В силу вимог п. 12 Положення №1317 до повноважень Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії віднесено:
повторний огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій;
перевірку якості розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проведення у складних випадках огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Згідно пункту 13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ:
повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця).
Згідно пункту 19 Положення №1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 також затверджено Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Згідно пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Згідно пункту 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Пунктом 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено, що рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
За змістом вказаних приписів рішення обласної комісії щодо встановлення інвалідності може бути оскаржено до Центральній медико-соціальної експертної комісії МОЗ або до суду.
Судом встановлено, що 05.08.2024 позивач відповідно до медичних документів, які надійшли за ф. 088/о, повторно був оглянутий спеціалізованою кардіологічною МСЕК Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальних експертиз Черкаської обласної ради», рішенням якої позивача особою з інвалідністю не визнано, про що видано довідку про невизнання інвалідом №167/о від 05.08.2024.
Також 12.08.2024 позивач подав до Черкаського окружного адміністративного суду позов, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», оформлене довідкою про невизнання інвалідом ОСОБА_1 від 05.08..2024 та зобов'язати Комунальний заклад «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» повторно провести огляд ОСОБА_1 з метою встановлення стану здоров'я та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.
Водночас позивач також подав заяву від 29.08.2024 про оскарження рішення від 05.08.2024 до Центральної МСЕК МОЗ України, яку відповідач листом від 05.09.2024 №2967/ок09/1 разом з документами направив до ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» для прийняття рішення КП «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».
Суд враховує, що Положенням №1317 передбачено повноваження Центральної МСЕК МОЗ України повторно розглянути питання, з якого оскаржується рішення, з урахуванням усіх наявних обставин питання, та відповідно до пункту 19 Положення №1317 прийняти рішення.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
В даному випадку до повноважень Центральної МСЕК МОЗ України відноситься винесення рішення за скаргою позивача на рішення обласної МСЕК від 05.08.2024. Інші повноваження, як то залишення скарги позивача без розгляду чи її повернення скаржнику у зв'язку з поданням позову до суду Положенням №1317 не передбачені.
Водночас у разі прийняття Центральною МСЕК МОЗ України рішення про скасування рішення обласної МСЕК від 05.08.2024 взагалі буде відсутнім предмет позову у справі, що розглядається.
З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду з позовом на рішення від 05.08.2024 за умови наявності його скарги від 29.08.2024 до Центральної МСЕК МОЗ України є передчасним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Центральної МСЕК МОЗ України у разі прийняття рішення про відмову у задоволенні його скарги від 29.08.2024.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 5, 9, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 16.05.2025.
Суддя Алла РУДЕНКО