Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 травня 2025 року № 520/5622/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000124.
-стягнути з Харківська митниця на користь Приватного підприємства “Торговий дім “Золота миля» (ідентифікаційний код 34470937, місцезнаходження: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) судовий збір у сумі 4 844,80грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для звернення до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою стало прийняття Харківською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000124 за відсутності належного обгрунтування та з порушенням норм чинного законодавства.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
05.03.2025 року ПП «Торговий Дім «Золота Миля» було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UА807200003110U1 щодо оформлення товару - Арахіс сирий у ядрах, лущений, несмажений, неприготовлений іншим способом, бланширований, половинки (спліт) фракція 50/60 - 20 000,00кг. - 800 мішків. Дата виробництва грудень 2024р.
Сфера застосування -харчова промисловість. Кінцевий термін використання грудень 2025р., що надійшов в рамках Контракту № ВО-224-101221 від 10.12.2021р. з Компанією КІRІТ ТRADERS (Індія).
Специфікацією №17 від 27.09.2024р. до Контракту № ВО-224-101221 від 10.12.2021р. передбачено поставку товару:
-Насіння чорного кунжуту, ошелушене і висушені, врожаю 2024 р, чистота 99,90%; в кількості 2,000 МТ нетто, за ціною: С8 $ 2600,00 за одну метричну тонну, на умовах СІR, Гданськ, Польща (Іncoterms 2020). Вартістю 5 200,00 доларів США.
-Арахіс бланшований фракції 50/60, врожай 2024, в кількості 20,000 МТ нетто, за ціною: 118 $ 1460,00 за одну метричну тонну, на умовах СІR, Гданськ, Польща (Іncoterms2020). Вартістю 29 200,00 доларів США.
Загальна вартість товару за цією специфікацією становить 34 400,00 доларів США .
Відхилення : +/-5% від кількості кожної окремої позиції.
На підтвердження заявленої у митній декларації №25UА807200003110U1 від 05.03.2025р. митної вартості товару, яка становить 31 667,11 доларів США та відповідно 1 321 652,30 грн. разом з декларацією Позивачем до митного органу були надані наступні документи:
Сертифікат якості АLR/КТ/00427122024 від 27.12.2024
Пакувальний лист б/н від 04.12.2024
Проформа інвойс 57/24-25 від. 13.11.2024
Інвойс ВLР-7/24-25 від 04.12.2024
Коносамент 247248917 від 19.12.2024
СМR б/н від 17.02.2025
ТІ МRN25РL322080NS96RNJ3 від 17.02.2025
Фітосанітарний сертифікат РSС81JАМ2024015299 від 14.12.2024
Сертифікат про походження FОКІА/2025/016/007031 ЗА/00000967від 04.01.2025
Платіжне доручення про оплату за товар 797 від 18.11.2024
Платіжне доручення про оплату за товар 825 від 29.01.2025
Довідка про транспортні витрати б/н від 24.02.2025
Транспортний рахунок 0000000840 від 19.02.2025
Транспортний рахунок 62 від 20.02.2025
Прайс лист б/н від 13.11.2024
Калькуляція б/н від 04.12.2024
Контракт ВО-224-101221 від 10.12.2021
Специфікація 17 від 13.11.2024
Додаткова угода до контракту 2 від 07.03.2023
Додаткова угода до контракту 3 від 29.12.2023
Транспортний договір 23-17 від 28.07.2022
Транспортний договір 28/12 СтрЗМ від 28.12.2023
Декларація про відсутність ГМО б/н від 04.12.2024
Декл. виробника б/н від 04.12.2024
Лист б/н від 02.01.2023
Комерційна пропозиція б.н від 13.11.2024
05.03.2025р. року митницею було направлено запит (Повідомлення) б/н до МД 25UА807200003110U1 декларанту, в якому зазначено, що при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено наступне. Документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ);
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені
спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476;
транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.
Додатково, митним органом 06.03.2025р. було направлено доповнення до попереднього повідомлення від 06.03.2025р. до ВМД №25UА807200003110U1 від 05.03.2025р., в якому були затребувані додаткові наступні документів:
транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту №247248917;
митну декларацію країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів;
загальні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару,-
Додаток до Договору про надання послуг №23-17 від 28.07.2023( п.3.2).
06.03.2025р. (№25/26/80) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, а саме:
Щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту),
ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що не має таких рахунків.
Щодо надання виписки з бухгалтерської документації,
ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією №25ПА807200003Г10Ш від 05.03.2025р. було надано митному органу проформа інвойс 57/24-25 від 13.11.2024р.; інвойс ВЬР-7/24-25 від 04.12.2024р.; платіжне доручення про оплату за товар 797 від 18.11.2024р.; платіжне доручення про оплату за товар 825 від 29.01.2025р.; довідка про транспортні витрати б/н від 24.02.2025р.; транспортний рахунок 0000000840 від 19.02.2025р.; транспортний рахунок 62 від 20.02.2025р.
Щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів,
ПД «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що такі договори не укладались.
Щодо надання каталогів, специфікації, загальних прейскурантів (прайс-листи) виробника товару.
ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією №25ПА807200003110Ш від 05.03.2025р. було надано митному органу Прайс лист б/н від 13.11.2024р.; Калькуляція б/н від 04.12.2024р.
Щодо надання копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ).
ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, .що такий документ не був наданий продавцем товару.
Стосовно надання висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - повідомлено, що у ПП «Торговий дім «Золота миля» не має таких висновків.
Стосовно надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо.
ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією №25UА807200003110U1 від 05.03.2025р. митному органу було надано Коносамент 247248917 від 19.12.2024р.; СМR б/н від 17.02.2025р.; Т1 МRN25РL322080NS96RNJЗ від 17.02.2025р.; Довідка про транспортні витрати б/н від 24.02.2025р.; Транспортний рахунок №0000000840 від 19.02.2025р.; Транспортний рахунок №62 від 20.02.2025р.; Транспортний договір 23-17 від 28.07.2022; Транспортний договір №28/12 СтрЗМ від 28.12.2023 р.
Додатково ПП «Торговий дім «Золота миля» надає Заявку №15/02 від 15.02. 2025р. до Договору надання транспортних послуг №28/12 СтрЗМ від 28.12.2023 р.
06.03.2025р. №25/26/83 ПП «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення на доповнення митного органу до попереднього повідомлення, повідомлене наступне:
Щодо надання транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту №247248917),
ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що морське перевезення вантажу за коносаментом №247248917 від 19.12.2024 здійснювалось на підставі умов укладеного між ПП «Торговий Дім «Золота Миля» та компанією Маегsк А/S договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UА00069121 від 20.09.2021р.
Додатково надаємо Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UА00069121 від 20.09.2021р.
Щодо надання митну декларацію країни відправлення з датою експорту та відмітками митних органів,
ПП «Торговий дім «Золота миля» повторно повідомляє, що такий документ не був наданий продавцем товару,-
Щодо надання загальних прейскурантів (прайс-листи) від виробника товару;
ПП «Торговий дім «Золота миля» повторно повідомляє, що разом з митною декларацією №25UА807200003110U1 від 05.03.2025р. було надано митному органу Прайс лист б/н від 13.11.2024р.,- Калькуляція б/н від 04.12.2024р.
Стосовно надання Додатку до Договору про надання послуг №23-17 від 28.07.2023р.
(п.3.2), ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що оплата транспортного рахунку компанії Stream Trade Europe LTD №0000000840 від 19.02.2025р. по Договору надання послуг №23-17 від 28.07.2023р. не здійснювалась, додатки до договору по оплаті рахунку компанії №0000000840 від 19.02.2025р. не укладались.
Таким чином, на запити митного органу додатково надані наступні документи: Заявка №15/02 від 15.02. 2025р. до Договору надання транспортних послуг №23-17 від 28.12.2023 р.; Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UА00069121 від 20.09.2021р.: Договір надання послуг № 23-17 від 28.07.2023р.
06.03.2025 року Харківською митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000124 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р. Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст.59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально найближчий до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор»), У зв'язку з чим, митну вартість товарів визначено згідно ст.60 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
З урахуванням викладеного. Харківська митниця Держмитслужби не зважаючи на документи позивача, в підтвердження заявленої митної вартості на товар - Арахіс сирий у ядрах, лущений, несмажений, неприготовлений іншим способом, бланширований, половинки (спліт) фракція 50/60, за основним методом (ціною договору), визначає ціну на імпортований товар - «Арахіс сирий у ядрах, лущений, несмажений, неприготовлений іншим способом, бланширований, половинки (спліт) фракція 50/60» за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів) на рівні 2,01 доларів США/кг. При цьому, в оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка інформація, що було взято за обґрунтування ціни ідентичних чи подібних товарів.
З винесеними Рішеннями Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №1UA807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р. та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000124 ПП «Торговий дім «Золота миля» не погоджується , вважає їх протиправними та не законними, просить їх скасувати, а тому звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1)надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним: органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти,- 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари,- 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У митній декларації: М25UА807200003110U1 від 05.03.2025р. митна вартість була зазначена декларантом - за першим методом (за ціною договору).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її' конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1. статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера,- 4) вартості виробництва,іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу Ш Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, на думку суду, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р., визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
Проте, Відповідач не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтверджена Позивачем документально відомості про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені Позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.
Також, Відповідач не виконав обов'язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.
Вважаємо, що резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р., обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини 2 статті 55 МК України.
Така позиція підтверджується практикою застосування ч.2 ст.55 МК України Верховним Судом, зокрема в постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а.
Таким чином, проаналізувавши наведене, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р. є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тобто є протиправним і підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 2, 3 статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Згідно частини 4 статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства - позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ34470937) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови- задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000107/2 від 06.03.2025р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000124.
Стягнути з Харківська митниця (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Приватного підприємства “Торговий дім “Золота миля» (ідентифікаційний код 34470937, місцезнаходження: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) судовий збір у сумі 4 844( (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн.80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.