Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 травня 2025 року справа № 640/33562/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: відсутній; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ:42098368); третя особа Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві (01024, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А, ЄДРПОУ:37993783) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила :
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що викладене в листі №2600-0603-8/104856 від 29.06.2021р. про відмову у вжитті заходів з метою повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 21 519,00грн.;
- зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 21 519,00 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять гривень) шляхом формування подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про повернення позивачу суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту купівлі-продажу. Однак, враховуючи, що позивач придбав житло вперше, він вважає, що звільнений від вказаного збору, а тому звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого збору та отримав відмову в задоволенні вказаної заяви, яку позивач вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його права.
Ухвалою суду від 18.03.2025р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Григоровим Д.В.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що діяв в межах своїх повноважень.
Дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.05.2021р. року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2113, набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Право власності на цю квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2021 р. (витяг №283902804 від 10.11.2021р.).
При укладенні Договору №2113 ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 21519,00 грн., що складає 1% вартості квартири (платіжна інструкція № 5608831 від 25.05.2021р.).
15.06.2021р. позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, проте вказаних дій відповідачем вчинено не було. Листом від 29.06.2021 р. №2600-0603-8/104856 відповідач повідомив про відсутність підстав повернення збору у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020р. №866.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання спірних правовідносин визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 (надалі - Закон № 400/97), який визначає, зокрема, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, з урахуванням Закону України від 15.07.1999р. № 967-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності 19.08.1999р., статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9, за змістом якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Отже, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 400/97, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
В статті 2 Закону №400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. № 1740 (надалі - Порядок №1740).
Згідно з пунктом 153 Порядку № 1740, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 8 Порядку № 787 визначено, що подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011р. №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р., №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
23.09.2020р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок №1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Починаючи з 26.09.2020р., шляхом внесення змін до Порядку №1740, держава створила дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Таким чином, оцінюючи доводи, викладені відповідачем у листі, наданому позивачці стосовно того, що Пенсійний фонд або його органи не наділені повноваженнями з визначення прав власності на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше, суд вказує, з урахуванням наведених вище доводів, що позивач звернувся саме до відповідача, як органу, відповідального за повернення надміру або помилкових зарахованих до бюджету коштів, вважаючи, що позивач на стадії посвідчення договору купівлі-продажу не мав обов'язку сплачувати відповідний збір. Отже, такі доводи відповідача не є обґрунтованими.
В даній справі згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.11.2021р. номер 283902804 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить їй на праві приватної власності і зареєстрована на підставі договору купівлі-продажу квартири за №2113 від 25.05.2021р. Доказів, які б стверджували протилежне та вказували на те, що позивачка придбавала житло до цього, тобто придбання вказаної квартири було здійснено нею не вперше, матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що дійсно Постановою № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, відповідно до яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше, про що зазначено вище. Проте, якщо особа не вчинила відповідних дій щодо подання підтверджуючих документів придбання житла вперше при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, це не свідчить про відсутність у неї права на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна, якщо вказаний збір все ж був помилково нею сплачений.
На переконання суду, внесені Постановою № 866 зміни до Порядку № 1740 не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обов'язку щодо вчинення дій стосовно повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивачка, придбавши зазначену вище квартиру, придбала житло вперше та має пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладені вказаного вище договору купівлі-продажу квартири.
За таких обставин слід дійти висновку, що за даною операцією купівлі-продажу нерухомого майна позивачкою було безпідставно сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, суд звертає увагу, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна, а також та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору. Відповідачем протилежного не доведено.
Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що відсутність механізму перевірки саме органами ПФУ інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є в цілому. обгрунтованими.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути надміру сплачені кошти зі збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, то слід врахувати, що Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур, які унормовано наведеними вище положеннями статті 45 Бюджетного кодексу України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787), які передбачають направлення пенсійним органом відповідного подання (висновку) до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Таким чином спосіб відновлення порушеного права позивача в обраній ним формі не відповідає актуальному на час розгляду справи законодавству, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з тим, керуючись приписами частини 2 ст. 9 КАС України, з метою належного захисту прав позивача, суд знаходить підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення позивачці збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даній справі не було доведено суду належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог частково.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 2, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково, вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що викладене в листі №2600-0603-8/104856 від 29.06.2021р. про відмову у вжитті заходів з метою повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 21 519,00грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 21 519,00 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири гривні) 00 копійок. Решту судових витрат залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров