Справа № 500/490/25
16 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кредитної спілки "Самопоміч" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Кредитна спілка "Самопоміч" звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 05.08.2024 №2419184600104.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 липня 2024 року Кредитна спілка "Самопоміч" звернулась за місцем обліку із наданням необхідних документів для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
За результатами розгляду поданих документів, 05.08.2024 відповідачем прийнято рішення №2419184600104 про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та з підстав: "установчі документи не містять заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб".
Проте, позивач вважає, що рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №2419184600104 від 05.08.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що ч.8 ст. З Закону №3254-ІХ чітко встановлено, що кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України.
Вказує, що жодні положення Статуту не суперечать сутності поняття неприбуткової організації, містять заборону розподілу доходу та не передбачають здійснення комерційної діяльності.
Зазначає, що приймаючи рішення щодо відмови у включенні Кредитної спілки "Самопоміч" до Реєстру неприбутковий установ та організацій, відповідач виходив із підстави: "установчі документи не містять заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб", проте, такий висновок прямо суперечить положенням п.3.7 Статуту.
Ухвалою судді від 05.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
06.03.2025 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог, та з посиланням на правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 02.10.2024 у справі № 824/499/18-а, від 05.06.2018 у справі № 820/3467/17, від 25.07.2023 у справі №826/10326/17 вказує, що відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Таким чином, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному законом, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Зазначає, що в п.6.48 Статуту Кредитної спілки "Самопоміч" вказано, що розподіл прибутку (нерозподіленого прибутку та чистого фінансового результату звітного року) кредитної спілки за підсумками фінансового року здійснюється виключно за рішенням річних загальних зборів. Отже, даний пункт Статуту передбачає розподіл прибутку, що в супереч пп.133.4.1 п. 133.4 статті 133 ПК України суперечить вимогам, яким повинна відповідати неприбуткова установа.
10.03.2025 до суду від Кредитної спілки "Самопоміч" надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №3254-ІХ, з огляду на прийняття нового закону, що регламентує діяльність кредитних спілок, статтю 130 Господарського кодексу України викладено в новій редакції, якою передбачено, що кредитна спілка - це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, не заборонених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).
Закон №3254-ІХ прийнято 14.07.2023, що, на переконання представника, свідчить про актуальність позиції законодавця щодо можливості віднесення кредитної спілки до неприбуткових установ.
Вказує, що заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що причиною відмови у включенні стали положення п.6.48 Статуту позивача, згідно яких "розподіл прибутку (нерозподіленого прибутку та чистого фінансового результату звітного року) кредитної спілки за підсумками фінансового року здійснюється виключно за рішенням річних загальних зборів", що на думку відповідача рівнозначно розподілу прибутку, а відтак суперечить пп.133.4.1 п. 133 ст. 133 ПК України.
Проте, підпунктом 133.4.1 цього пункту Кодексу визначено, що установчі документи неприбуткової організації повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту.
Згідно з пп.133.4.2 ПКУ доходи неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування витрат на утримання такої неприбуткової організації, реалізацію мети та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Тобто, отримання доходу від діяльності, передбаченої статутом, не призводить до втрати установою статусу неприбутковості за умови, що такі доходи використовуються виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників) членів, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Вказує, що відповідно до п. 3.7 Статуту, кредитній спілці заборонено здійснювати розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед членів кредитної спілки (у розумінні Цивільного кодексу України), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з кредитною спілкою осіб. Для цілей цього пункту не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.
Зазначає, що нормами п.3.8 Статуту встановлено, що кредитна спілка використовує отримані нею доходи виключно для фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених у цьому Статуті.
Положення ж пункту 6.48 Статуту встановлюють процедуру порядку розподілу доходу на фінансування витрат на утримання спілки, реалізацію мети та напрямів її діяльності (тобто врегульовано якому органу управління належать такі повноваження), та такі положення Статуту кореспондуються із вимогами ч. 7 ст. 36 Закону України "Про кредитні спілки".
Вказує, що жодні положення Статуту не суперечать сутності поняття неприбуткової організації.
Також представник вказує, що практика Верховного Суду, на яку посилається відповідач, не є релевантною у даних правовідносинах, оскільки ґрунтується на нормах законодавства, що втратили чинність.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
Кредитна спілка "Самопоміч" 24.07.2024 звернулась за місцем обліку із заявою для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих документів, 05.08.2024 начальником Тернопільського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято рішення №2419184600104 про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій з наступних підстав: "установчі документи не містять заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб".
Не погоджуючись із даним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 статті 133 ПК України цього пункту Кодексу визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи.
Установи та організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Згідно із підпунктом 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 ПК України порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: бюджетні установи; громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб; житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово- будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання; сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок №440).
Пунктом 4 Порядку №440 передбачено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.
Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу за такою структурою: (0038) - спілки; (0048) - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі - контролюючий орган).
Згідно з п.6 Порядку №440 для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рів
Відповідно до п.8 Порядку №440 8 контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:
подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених пунктом 6 цього Порядку;
невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі.
Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до пункту 6 цього Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 130 Господарського кодексу України кредитна спілка - це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, не заборонених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).
Кредитна спілка створюється у порядку, передбаченому Законом України "Про кредитні спілки".
Правовий статус кредитних спілок, порядок створення, діяльності та припинення кредитних спілок та їх об'єднань, основні засади захисту прав та законних інтересів членів кредитних спілок, а також порядок здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок визначає Закон України "Про кредитні спілки" від 14.07.2023 №3254 (далі-Закон №3254).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону №3254 кредитна спілка - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел.
Частинами 1-2 ст.3 Закону №3254 передбачено, кредитна спілка є юридичною особою приватного права, що створюється відповідно до закону.
Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки (далі - ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3254 кредитна спілка надає такі види фінансових послуг:
1) на підставі стандартної ліцензії:
а) надання коштів та банківських металів у кредит;
б) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
2) на підставі спрощеної ліцензії - надання коштів та банківських металів у кредит.
У відповідності до ч.ч.1, 2, 4, 7 Закону №3254, кредитна спілка формує пайовий капітал, резервний капітал, інші складові власного та регулятивного капіталу, визначені нормативно-правовими актами Регулятора.
Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових пайових внесків у порядку, встановленому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Резервний капітал кредитної спілки призначений для покриття можливих збитків кредитної спілки та формується і використовується у порядку, визначеному цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора та статутом кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки визначається порядок розподілу залишку активів кредитної спілки після виконання всіх зобов'язань перед кредиторами кредитної спілки у разі ліквідації кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління.
Залишок активів може розподілятися в один із таких способів:
1) передачі одній або кільком іншим кредитним спілкам;
2) зарахування до Державного бюджету України;
3) розподілу між членами кредитної спілки пропорційно до їхніх пайових внесків або в іншому порядку, визначеному статутом кредитної спілки або рішенням загальних зборів її членів (крім припинення кредитної спілки, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій, активи якої передаються одній або кільком кредитним спілкам чи зараховуються до Державного бюджету України).
Отже, кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Водночас, відповідно до розділу VІ цього Закону надання кредитною спілкою фінансових послуг передбачає отримання доходів, які розподіляються між членами кредитної спілки.
Поряд із цим, відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Таким чином, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному законом, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постановах від 02.10.2024 № 824/499/18-а, від 05.06.2018 у справі № 820/3467/17, від 25.07.2023 у справі №826/10326/17.
Отже, з аналізу вищенаведеного слідує, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні положень ПК України та не підлягають включенню до Реєстру неприбуткових організацій. Кредитні спілки, як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПК України.
Щодо покликань представника позивача на те, що вищевказана практика Верховного Суду, не є релевантною у даних правовідносинах, оскільки ґрунтується на нормах законодавства, що втратили чинність, то суд зауважує, що як норми Закону України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року № 2908-III так і норми Закону України "Про кредитні спілки" 14 липня 2023 року № 3254-IX містять однаковий підхід розуміння діяльності кредитної спілки, а тому висновки, сформульовані Верховним Судом у постановах від 02.10.2024 № 824/499/18-а, від 05.06.2018 у справі № 820/3467/17, від 25.07.2023 у справі №826/10326/17 є правозастосовними у даних спірних правовідносинах.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Кредитна спілка "Самопоміч" (місцезнаходження: вул. Медова, 20/22, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46008, код ЄДРПОУ 25350037);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.