про відмову у забезпеченні позову
16 травня 2025 року Справа № 480/3874/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» відомостей про порушення позивачем правил військового обліку;
- зобов'язати відповідача видалити недостовірну інформацію про порушення правил військового обліку з інформаційно-аналітичної системи “Оберіг».
Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позиву шляхом заборони відповідачу використовувати інформацію, внесену до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» щодо позивача, як таку, що містить відомості про порушення правил військового обліку, до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, а також шляхом заборони органам Національної поліції України використовувати відомості, внесені до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» щодо позивача, як підставу для вчинення будь-яких дій, спрямованих на адміністративне затримання або інші примусові заходи, до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що на момент звернення до суду існує реальний ризик, що інформація, внесена до системи “Оберіг», яка не підтверджена жодними правовими підставами, може бути використана державними органами або іншими структурами для обмеження прав позивача, зокрема щодо виїзду за кордон, проходження медичних комісій чи мобілізації, попри те, що факт притягнення до відповідальності позивача відсутній, що прямо підтверджено листом ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/3533 від 06.05.2025. Крім того, як вказано в вищезазначеному листі, на підставі зазначеної недостовірної інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 було подано звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача, як особи, яка нібито вчинила адміністративне правопорушення. Зазначений факт ще більше ускладнює становище позивача до моменту вирішення справи в судовому порядку та створює загрозу незаконного обмеження прав і свобод позивача.
Розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснюється згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи позивача, які викладені у поданій заяві про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Водночас, згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № 160/10368/20.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Відповідно до заяви про забезпечення позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу використовувати інформацію, внесену до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» щодо позивача, як таку, що містить відомості про порушення правил військового обліку, до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, а також шляхом заборони органам Національної поліції України використовувати відомості, внесені до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» щодо позивача, як підставу для вчинення будь-яких дій, спрямованих на адміністративне затримання або інші примусові заходи, до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
При цьому, необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що існує ймовірний реальний ризик, що інформація, внесена до системи “Оберіг» може бути використана державними органами або іншими структурами для обмеження прав позивача, зокрема щодо виїзду за кордон, проходження медичних комісій чи мобілізації.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, на чому наголошує позивач у заяві про забезпечення позову, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Крім того, у даному випадку не є предметом розгляду даної справи дії Національної поліції України, судом не досліджуються, не є спірним.
Разом із тим, нормами КАС України передбачено вжиття заходів для виконання рішення суду із спірними правовідносинами, а саме про зобов'язання відповідача видалити недостовірну інформацію про порушення правил військового обліку з інформаційно-аналітичної системи “Оберіг»
Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Посилання позивача на наявний лист ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/3533 від 06.05.2025, а також із врахуванням заявлених позовних вимог та обґрунтувань адміністративного позову, суд зазначає, що обставини правомірності/протиправності дій відповідача щодо внесення до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» відомостей про порушення позивачем правил військового обліку можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем та і відповідачем у даній справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету даної справи, щодо розгляду відповідачем заяви позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача, оцінка на предмет законності може бути дана судом тільки під час розгляду відповідної позовної заяви. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, враховуючи умови воєнного стану, введеного на всій території України, мотиви, наведені заявником у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам заявника до ухвалення рішення по суті спору щодо спірних правовідносин, а також не зумовлюють настання внаслідок невжиття таких заходів обставин, які б переважали пов'язані із цим наслідки, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду щодо предмету позовних вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 використовувати інформацію, внесену до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» щодо позивача, як таку, що містить відомості про порушення правил військового обліку, до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, а також шляхом заборони органам Національної поліції України використовувати відомості, внесені до інформаційно-аналітичної системи “Оберіг» щодо позивача, як підставу для вчинення будь-яких дій, спрямованих на адміністративне затримання або інші примусові заходи, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя С.М. Гелета