16 травня 2025 року м. Рівне №460/5766/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд"
доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд" (далі - ТОВ "Равпексбуд", позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.05.2024 №025057.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.04.2024 під час перевірки працівниками органу Укртрансбезпеки складено акт перевірки, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Равпексбуд" транспортного законодавства, а саме: внутрішні перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. 14.05.2024 на підставі означеного акту перевірки відповідач виніс постанову №025057, якою застосував до позивача адміністративного-господарський штраф у сумі 51000,00 грн. Позивач вважає постанову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у постанові в якості правопорушника вказано ТОВ "Равпексбуд", а не перевізника. Натомість, ТОВ "Равпексбуд" у спірних відносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України “Про автомобільний транспорт», а тому не може нести відповідальність на підставі статті 60 цього Закону, оскільки за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників. Позивач вказує, що транспортний засіб, який був перевірений контролером, йому не належить, водій не перебував у трудових відносинах. На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначив, що 15.04.2024 працівниками органу Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів в межах України і міжнародному сполученні, за додержанням вимог транспортного законодавства. Так, в ході перевірки автомобіля марки "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , встановлено порушення транспортного законодавства, а саме: внутрішні перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, про що складено акт від 15.04.2024 №036025. Зазначив, що 14.05.2024 на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято постанову №025057, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
15.04.2024 посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) проведено перевірку транспортного засобу "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Під час перевірки встановлено порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: внутрішні перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, загальна маса транспортного засобу з вантажем становить 35,90 тонн, при допустимих 26.0 тонн, що перевищує норму на 48,07%, а осьове навантаження на здвоєну вісь автомобіля становить 28,2 тонн, при допустимих 19,00 тонн, що перевищує норму на 48,4%.
За результатами перевірки складено акт № 036025 від 15.04.2024, з яким водій ОСОБА_2 ознайомився та підписав.
14.05.2024 Державною службою України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, згідно з актом № 036025 від 15.04.2024, прийнято постанову № 025057 про накладення на позивача штрафу в розмірі 51000 грн, відповідно до абз. 17 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт».
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2344-III).
Згідно із частиною 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України (частина 7 статті 6 Закону № 2344-III).
Приписами частини 14 статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до частин 17-20 статті 6 Закону № 2344-III, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:
- використовувати спеціалізовані автомобілі;
- використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;
- супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;
- використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;
- використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;
- у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;
- здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритновагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізникаминерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 1567).
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку № 1567 регламентовано, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III визначено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Положеннями частин 1 та 2 статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно із підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Відповідно до абзацу 17 частини першої 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до пункту 12.5 Правил №363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).
У контексті пункту 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
При цьому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення такого завантаження, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з додержанням вимог чинного законодавства України.
Слід також зазначити, що приписи статті 48 Закону № 2344-III не містять ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться.
У відповідності до частини 4 статті 48 Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Разом з цим, чинним законодавством України установлено, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР в межах 2% не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та визначають обов'язок перевізника одержати відповідний дозвіл у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.
Як зазначалося судом, під час проведення документального та габаритно - вагового контролю встановлено порушення Закону України “Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт», а саме: здійснення перевезення вантажу згідно з ТТН №815 від 15.04.2024 з перевищенням вагових норм; так, фактична загальна маса транспортного засобу разом з вантажем склала 35,9 тонн (20 тонн вага вантажу згідно з накладною) при нормативно допустимих 26 тонн, відсоток перевищення склав 48,07 %.
Вказані обставини підтверджуються довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0077412 від 15.04.2024 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0058290 від 15.04.2024.
На спростування зазначеного порушення Закону №2344-III щодо перевищення вагових норм позивачем не надано до суду жодних доказів.
Позивач зазначає, що у спірних відносинах є вантажовідправником, а тому не може нести відповідальність на підставі статті 60 Закону №2344-III, оскільки за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників.
Судом встановлено, що власником автомобіля марки "IVECO" з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Вказаним автомобілем 15.04.2024 керував водій ОСОБА_2 .
Під час здійснення територіальним органом Укртрансбезпеки рейдової перевірки вказаного автомобіля 15.04.2024 його водієм було пред'явлено документи, на підставі яких він виконував вантажні перевезення, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 26.01.2021 ТСЦ №5641; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортну накладну від 15.04.2024 №815.
Так, надана під час перевірки працівникам відповідача товарно-транспортна накладна від 15.04.2024 №815, яка підтверджує укладення договору перевезення та склад учасників відповідної господарської операції під час здійснення вантажних перевезень 15.04.2024, містить наступну інформацію: перевізник - ТОВ "Равпексбуд", водій - ОСОБА_2 , замовник та вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_3 , вантажовідправник - с. Мала Любаша, Костопільський район, Рівненська область, вантаж пісок - 20 тонн. Копію такої товарно-транспортної накладної долучено відповідачем до відзиву.
Суд зауважує, що надана водієм до перевірки товарно-транспортна накладна від 15.04.2024 №815 містить відмінні відомості про перевізника, замовника та товароодержувача, ніж зазначені в наданій позивачем до матеріалів судової справи товарно-транспортній накладній від 15.04.2024 №815.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).
Як свідчать матеріали справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.05.2024 №025057.
Отже, документи, якими під час рейдової перевірки було зафіксовано внутрішні перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, відповідають приписам чинного законодавства України та формі, затвердженої в додатку 3 до Порядку №1567.
Крім того, в акті від 14.05.2024 №025057 водій не заперечив зафіксованих в ньому порушень законодавства про автомобільний транспорт, акт перевірки підписав без зауважень.
Згідно з абзацом 17 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку №1567).
Як зазначає відповідач, під час розгляду справи 14.05.2024 була присутня представник ТОВ "Равпексбуд" Оленіч Ірина Вадимівна, яка була ознайомлена зі змістом ТТН №815 від 15.04.2024, де автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Равпексбуд". Будь-яких пояснень чи зауважень з цього приводу з боку представника позивача не надходило. Жодних інших документів та доказів також не надавалося.
За таких обставин, суд критично оцінює долучену до позову копію товарно-транспортної накладної як недостовірну.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 14.05.2024 відповідачем винесено постанову №025057 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000 грн, відповідно абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.
За сукупністю наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.05.2024 №025057.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати за результатами судового розгляду справи відповідно до статті 139 КАС України не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 16 травня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Равпексбуд" (вул. Новодвірська, 11,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33015, ЄДРПОУ/РНОКПП 38714393)
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, 8,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя Н.О. Дорошенко