про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2025 року м. Рівне№460/8483/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М.Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №55458957 від 19 серпня 2024 року.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частинами другою та третьою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За правилами частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору становить десять днів.
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №55458957 від 19 серпня 2024 року.
Вказує, що саме при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 06 травня 2025 позивачу стало відомо про наявність арешту на все належне їй майно, накладеного згідно постанови Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ МЮ №75848362 від 19.08.2024.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем 18.07.2024 було отримано відповідь від Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі про те, що залишок заборгованості по виконавчому провадженню становить 591654,17 грн, з яких залишок непогашеного боргу за виконавчим документом становить 537594,70 грн, залишок непогашеного виконавчого збору становить 53759,47 грн, залишок непогашених мінімальних витрат виконавчого провадження становить 300 грн.
Тобто, позивачу було відомо про факт наявності заборгованості зі сплати виконавчого збору.
Всупереч цьому, адміністративний позов поданий до суду лише 13.05.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2023 року (справа №420/7598/22, адміністративне провадження № К/990/23345/22) виснував:
"Положеннями статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, зокрема, те, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Частиною першою статті 19 Закону №1404-VІІІ передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до абзаців 1, 3 частини першої статті 28 Закону №1404-VІІІ, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Враховуючи вказані положення законодавства, учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим.
У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.
За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», вбачається про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.
Водночас така обізнаність не виникає з дати внесення постанови виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень, в учасника виконавчого провадження немає обов'язку щоденно відслідковувати відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень (постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року та від 11 жовтня 2019 року у справі №910/22695/13, від 07 липня 2022 року у справі №918/539/16).
Отже, учасник виконавчого провадження, який звернувся з заявою про вчинення відповідних виконавчих дій, може вважатися обізнаним про вчинення таких дій виконавцем з урахуванням розумності строку, який минув з дати звернення із заявою про вчинення виконавчих дій до виконавця.
Розумність такого строку суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи (строків, встановлених Законом №1404-VІІІ, термінів поштового обігу кореспонденції, повідомлення учасників виконавчого провадження електронною поштою, фактичного доступу учасника виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчих проваджень тощо)".
Як зазначалося вище, позивачем 18.07.2024 було отримано відповідь від Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі про те, що залишок заборгованості по виконавчому провадженню становить 591654,17 грн, з яких залишок непогашеного боргу за виконавчим документом становить 537594,70 грн, залишок непогашеного виконавчого збору становить 53759,47 грн, залишок непогашених мінімальних витрат виконавчого провадження становить 300 грн.
Тому, ознайомлення представником позивача в травні 2025 року з матеріалами виконавчого провадження №55458957 не підміняє собою дати, з якої позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав, будучи обізнаним з 18.07.2024 про те, що сума непогашеного виконавчого збору становить 53759,47 грн.
Позивач також зазначає, що в період з 30 березня 2024 року по 25 квітня 2025 року, перебувала за межами України, що підтверджується листом-відповіддю ДПС України №19/38349-25-Вих від 12.05.2025.
Суд відхиляє такі доводи позивача, як підставу для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки, як встановлено з даних КП «ДСС» позивач звертався до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просив суд визнати бездіяльність протиправною; зобов'язати відповідача скасувати арешт, накладений згідно постанови відділу ДВС Рівненського МУЮ про арешт майна боржника №55458957 від 24.11.2020 (номер запису про обтяження в ДРРП 39338684 (спеціальний розділ) (підсистема «Електронний Суд» системи ЄСІТС).
Таке звернення до суду з позовом мало місце - 25.07.2024, тобто у період перебування позивача за кордоном.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя К.М. Недашківська