16 травня 2025 р. № 400/11015/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить: визнати протиправними (незаконними) дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області що полягають у застосуванні при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.; зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, з 20.05.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, в сумі 9 118,8 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала що звернулась до відповідача з заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018 - 2020 роки. Відповідач надав відмову у зв'язку з тим, що було здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Відповідач подав відзив, де у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
З 2013 року позивачка отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачку переведено з пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV. Розмір пенсії обчислений з врахуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, про відсутність підстав.
Оцінюючи правомірність вказаного рішення відповідача, суд враховує наступне.
Згідно ч.1 статті 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
За ч. 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
Згідно статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За ч.ч. 1, 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За правовою позицією Верховного суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі №211/1898/17, від 10 липня 2018 року у справі № 520/6808/17 частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Спірні правовідносини виникли з приводу застосування ГУ ПФУ у Миколаївській області в переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV шляхом призначення нової пенсії середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Судом встановлено, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років, з 17.01.2013 року, право на цю пенсію визначено згідно з положеннями Закону № 1788-XII, однак сама пенсія розрахована за нормами Закону № 1058-IV.
Статтею 2 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) передбачено такі види трудової пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ст. 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За ст.52 Закону № 1788 - XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, відповідно до пункту «е» статті 55.
За п. 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закон України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
При цьому, Закон № 1058-IV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років, яку позивач отримувала - з 17.01.2013 до моменту припинення її виплати.
Отже, призначена позивачці пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Крім того, механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 1 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
Позивачка, досягнувши пенсійного віку, звернулася до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV вперше.
У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
За правовою позицією Великої Палати Верховного суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17 при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058- IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Отже, при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивачка набула право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV.
Суд приходить до висновку, що при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-IV.
Наведене підтверджує право позивача на застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.
Позивачка має право на виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2020-2022 роки.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 щодо аналогічних правовідносин.
З огляду на це, відмова відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020, є протиправною.
В той же час, суд не вбачає правових підстав для встановлення конкретного розміру середнього показника за 2018-2020 роки як 9118,80 грн, з якого слід виходити при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу, оскільки такий розмір встановлюється безпосередньо відповідачем при здійсненні перерахунку або обчисленні пенсії.
Оскільки відповідач не довів належними доказами правомірність дій і доводи позивачки не спростував, позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними (незаконними) дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області що полягають у застосуванні при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) пенсії за віком, з 20.05.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки
4.В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник