16 травня 2025 р. № 400/3283/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у листі від 31.03.2025 року № 4830-3966/М-02/8- 1400/25 у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії за віком з 20 січня 2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, а саме за 2022, 2023та 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 20.01.2025 року позивачка звернулась до Управління за призначенням пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) Проте, оскільки до призначення пенсії за віком позивачці у 2014 році була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), замість призначення пенсії йому було проведено перерахунок пенсії із застосуванням неналежного показника середньої заробітної по Україні.
14.03.2025 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою щодо перерахунку пенсії.
Листом від 31.03.2025 Управління повідомило, що оскільки відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, для розрахунку пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Підстав для перерахування пенсії з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки немає.
28.04.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Вказує, що відповідно до норм Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідно до пунктів 4-3 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені за цим законом до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Враховуючи вищевикладене, 20.01.2025 року позивачку було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та перераховано пенсію відповідно до ст.ст. 40, 42, 45 Закону №1058-IV. Оскільки позивачці первинно було призначено пенсію за вислугу років у 2014році, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки при перерахунку пенсії за віком. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивачка перебуває на обліку в Управлінні, з 2014 року позивачці призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.55 Закону №1788-XII.
Позивачка скористалась свої правом та подала відповідь на відзив.
У зв'язку із досягненням пенсійного віку 60 років, позивачка звернулась до відповідача із заявою за призначенням/перерахунком пенсії за віком.
З 20.01.2025 року позивачці призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Не є спірним між сторонами, що розмір пенсії позивачки розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Позивачка вважає, що розмір його пенсії має бути розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача на підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст.2 Закону №1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст.10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст.40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Водночас, ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачцібуло призначено пенсію за вислугу років, відповідно до ст.55 Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивачка звернувся вперше 20.01.2025 після досягнення віку 60 років.
Враховуючи викладене, застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV є безпідставним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №1788-XII, з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено положеннями Закону №1788-XII.
При цьому ст.9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №562/557/17 (провадження №К/9901/34004/18) та від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18).
Крім того, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №876/5312/17 (№577/2576/17) (Провадження №11-731апп18), згідно з яким у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що відбулось переведення з одного виду пенсії на інший в межах норм одного Закону (Закону №1058-IV), та зазначає, що на момент первинного призначення позивачу пенсії за вислугу років, Закон №1058-IV не містив норми статті 114 "Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників", оскільки Закон №1058-IV було доповнено даною нормою Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (набрав чинності з 11.10.2017).
Підсумовуючи викладене, та враховуючи те, що позивачу первинно призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у 2025 році, суд дійшов висновку про протиправність обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2022-2024 роки.
На підставі викладеного, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Управління щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної позивачці, без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки, та зобов'язання відповідача перерахувати з 20.01.2025 року позивачці пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачкою судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у листі від 31.03.2025 року № 4830-3966/М-02/8- 1400/25 у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії за віком з 20 січня 2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, а саме за 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко