16 травня 2025 р. № 400/7867/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2024 року № 209 в частині; стягнення 19 817,68 грн,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 12.07.2024 № 209 в частині накладення на позивача стягнення;
- стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 19817,68 грн за невиплату щомісячного грошового утримання щомісячного грошового утримання за липень 2024 на користь позивача;
- стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі 100 000 грн за невиплату додаткової винагороди за липень 2024 на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.08.2024 позивач отримавши грошове забезпечення в меншому розмірі дізнався, що за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 № 209 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення. 5.08.2024 позивач в електронному вигляді отримав текст вказаного наказу, з якого встановив, що через несвоєчасне прибуття за період з 09 по 11 липня 2024 невиплачувати грошове забезпечення. Однак, позивач вважає, що стягнення грошового забезпечення за три дні не співпадає з обсягом невиплаченого грошового забезпечення позивачу. При цьому, до позивача вказане рішення не доводилось. Також, позивач зазначив, що було виконано належним чином всі передбачені направленням обов'язки відповідно до передбачених законодавством процедур. Отже, оскаржуваний наказ не вмотивований та винесений неправомірно, оскільки відсутній факт порушення позивачем військової дисципліни.
Ухвалою від 26.08.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребував від відповідача докази та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду відзив на позовну заяву не надходив, витребувані судом докази відповідач не надав. Ухвала про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 27.08.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, встановив наступне.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира взводу - старшого офіцера реактивної артилерії батареї.
З пояснень позивача в позовній заяві вбачається, що він на період проходження лікування в наслідок отриманого поранення був виведений поза штат у розпорядження вищого командира. Та з 18.05.2024 року повернувся до виконання своїх посадових обов'язків.
14.08.2024 року з отриманням виплати грошового забезпечення в меншому розмірі дізнався, що за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 року за № 209 на позивача було накладено стягнення.
15.08.2024 року позивач отримав в електронному вигляді текст вказаного наказу, за яким:
« 7.5.1.5. з Миколаївського обласного центру медико-соціальної експертизи після визначення ступеня втрати працездатності:
старшого лейтенанта за призивом ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, зарахувати на котлове забезпечення (триразове харчування за каталогом) з 13 липня 2024 року.
Не виплачувати грошове забезпечення за період з 09 по 11 липня 2024 року у зв'язку з несвоєчасним прибуттям.
Підстава: рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_1 від 12.07.2024 року, довідка медико-соціальної експертизи № 516395 від 08.07.2024 року.».
Позивач зазначив, що з наказом його не ознайомлювали.
Непогоджуючись з наказом від 12.07.2024 № 209 в частині накладення на позивача стягнення та утриманням частини грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут).
Так, відповідно до ст. 45 Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
З огляду на зміст ст. 119 Статуту командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).
На підставі п. “в» ст. 48 Статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, сувора догана.
Разом з тим, згідно ч. 2 ч. розділу ІІ Статуту службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребували додаткового встановлення (уточнення).
З матеріалів наявних у справі вбачається, що службове розслідування не проводилося.
Суд не може вважати оскаржуваний наказ обґрунтованим, оскільки з його змісту неможливо встановити суть допущеного позивачем порушення, чи було встановлено причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступінь вини позивача. Вина позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення відповідачем узагалі не доведена.
Також, суд враховує наступні пояснення позивача, які доводять відсутність його вини.
Так, після лікування поранень позивач пройшов ВЛК за рішенням якого від 15.05.2024 року був визнаний непридатним до служби в десантно штурмових військах, але з 18.05.2024 року повернувся до виконання посадових обов'язків командира взводу - старшого офіцера батареї, в районі виконання бойових завдань у напрямку Донецька.
Рішенням командира військової частини НОМЕР_1 від 20 червня 2024 року за № 92 позивача було направлено до Миколаївського ОЦМСЕ для визначення ступеня втрати працездатності у відсотковому відношенні (групи інвалідності) та отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців (військовозобов'язаних) згідно Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року.
25 червня 2024 року позивач вибув з району бойових дій до міста Миколаєва для виконання передбачених направленням від 20 червня 2024 року.
З 27 червня по 04 липня 2024 року сімейний лікар та ЛЛК на підставі проведених аналізів та висновків профільних лікарів оформлювали форму Ф. №088/0 для проходження МСЕК.
З 04 по 08 липня 2024 року лікарі МСЕК комісійно вивчали документи та оглядали позивача. Та 08 липня 2024 року було видано на руки позивачу Форму індивідуальної реабілітації інваліда.
Та 10 липня 2024 року позивачу на руки було видано Довідку до акта огляду МСЕК від 08.07.2024 року серії 12 ААГ № 516395. Другий примірник якої було отримано Пенсійним фондом України, та для отримання передбачених законодавством грошових виплат відповідно до направлення командира військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2024 року позивач одразу 10.07.2024 року звернувся до нотаріуса для отримання нотаріально завірених копій Довідки до акта огляду МСЕК від 08.07.2024 року внаслідок вимог законодавства про подання оригіналу або нотаріально завіреної копії до зави про отримання страхових виплат.
11 липня 2024 року до Пенсійного фонду України позивач подав передбачені документи, бо 10 липня 2024 року Пенсійним фондом України не приймалися від позивача документи у зв'язку із знаходженням у дорозі до них Довідки до акту огляду МСЕК.
12 липня 2024 року позивач прибув до підрозділу для продовження виконання посадових обов'язків в районі бойових дій у напрямку Донецька, про що було подано відповідний рапорт про повернення.
Зазначені пояснення позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи довідками ВЛК, МСЕК.
Також, з довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 642/70/3074 від 02.11.2024, позивач, зокрема з 12.07.2024 по 02.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
Відповідачем не доведено врахування при накладенні дисциплінарного стягнення характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.
Відповідачем не доведено, що позиція позивача була заслухана, не доведено ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом.
Встановлені у справі обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання протиправним та скасувати наказу від 12.07.2024 № 209 в частині накладення на позивача стягнення.
Щодо стягнення недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 19817,68 грн та додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, суд зазначає наступне, що стягненню підлягаю нараховані кошти, тоді як у даному випадку у зв'язку з оскаржуваним наказом позивачу не було нараховано в належному розмірі грошове забезпечення та додаткову винагороду. Тому, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб відновлення порушеного права позивача та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу за липень 2024, яке було утримано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 № 209 та додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у липні 2024.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позов задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частиної НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ( ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) від 12.07.2024 № 209 в частині накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) стягнення.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за липень 2024, яке було утримано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 № 209 та додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у липні 2024, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. В решті позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов