16 травня 2025 р. № 490/3810/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомПервинної профспілкової організації працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею, вул. Кірова, 7,Криве Озеро,Кривоозерський район, Миколаївська область,55104,
до відповідачівНаціональної служби посередництва і примирення, вул. Басейна, 1/2А,Київ 4,01004, Відділення національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області, вул. Велика Морська, 49, каб.50,Миколаїв,54001, Міністерство соціальної політики України, вул. Еспланадна, 8/10,м. Київ,01601,
треті особиКривоозерський професійний аграрний ліцей, вул. Калантирська, 7,с-ще Криве Озеро,Миколаївська обл., Первомайський р-н,55104, Профспілкова організація працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею, вул. Калантирська, 7,Криве Озеро,Кривоозерський район, Миколаївська область,55104,
провизнання бездіяльності незаконною та протиправною,зобов'язання вчинити певні дії,
Первинна профспілкова організація працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею (далі позивач) звернулась з позовною заявою до Національної служби посередництва і примирення (далі відповідач 1), Відділення національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області (далі відповідач 2), Міністерства соціальної політики України (далі відповідач 3), за участю третіх осіб - Кривоозерського професійного аграрного ліцею та Профспілковою організацією працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви) визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо відмови в розгляді скарги позивача від 11.03.2019 та зобов'язати розглянути скаргу; визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача 1 та відповідача 3 солідарно щодо відмови в розгляді скарги позивача від 25.03.2019 на рішення, бездіяльність та дії відповідача 2 та зобов'язати їх розглянути заяву від 25.03.2019 та 11.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 11.03.2019 звернувся зі скаргою до відповідача 2 на порушення порядку укладення та реєстрації колективного договору і на невідповідність вимогам репрезентативності професійної організації працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею. Однак, листом від 21.03.2019 відповідач 2 повідомив, що порушені у скарзі питання не входить до їх компетенції. Зазначену відповідь позивач оскаржив до відповідача 1, однак відповідачем 1 листом від 08.04.2019 повідомили позивача про відсутність компетенції на розгляд скарги позивача та направили її за належністю до Міністерства соціальної політики України (відповідач 3). В подальшому позивачем бели отримані відповіді від відповідача 3 від 24.04.2019 та 28.05.2019 від відповідача 1, в яких було відмовлено у скарзі через відсутність компетенції у порушених позивачем питаннях. Позивач не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо не розгляду його скарг, звернувся до суду з даним позовом.
Суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та запропонував відповідачам надати відзиви на позовну заяву.
Від відповідач 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на скаргу позивача ним було надіслано лист, в якому повідомив про направлення скарги для розгляду за належністю до Міністерства соціальної політики України. Відповідачем 1 не порушено права позивача, оскільки до його компетенції розгляд порушених питань позивачем, тому керуючись ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» направив для розгляду за належністю. Також, відповідач 1 зазначив, що Національна служби посередництва і примирення та її відділення не належать до контролюючих органів та ненаділені повноваженнями здійснювати перевірки дотримання вимог законодавства України, зокрема, прикладенні, посвідченні та реєстрації колективних договорів, угод а також визнавати недійсними укладені сторонами договори та угоди, оскільки це є повноваженнями суду.
Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що ним було розглянуто скаргу позивача від 11.03.2019 та листом від 21.03.2019 надано вичерпну відповідь по суті скарги, а не як зазначив позивач про відмову в розгляді скарги. У скарзі було роз'яснено, що проведення перевірки на відповідність вимогам законодавства порядку укладення, посвідчення та умов Колективного договору, зареєстрованого в управлінні соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації не належить до повноважень відповідача 2. Також, відповідач 2 не наділений повноваженнями на проведення перевірки на відповідність вимогам репрезентативності Профспілки організації працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею, оскільки колективний договір укладений у Кривозерському професійному аграрному ліцеї є таким, що укладений на локальному рівні, тож Законом України «Про соціальний діалог в Україні» проведення перевірки на відповідність критеріям репрезентативності на локальному рівні не передбачено. До того ж, чинне законодавство не передбачає проведення перевірки на підставі заяви іншої профспілки, статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» забороняється державним органом втручатись у статутну діяльність профспілок. Крім того, визнання недійсним колективного договору та надання оцінки щодо незаконності щодо його підписання, також не відносить до компетенції Національної служби посередництва і примирення. Таким чином, відповідач 2 діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
Від відповідача 3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що згідно ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань. Відтак, врегулювання питань щодо легалізації профспілок не належить до компетенції Міністерства соціальної політики України.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
11.03.2019 позивач звернувся до Відділення національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області зі скаргою на порушення порядку укладення та реєстрації колективного договору і на невідповідність вимогам репрезентативності професійної організації працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею.
21.03.2019 відповідач 2 розглянув скаргу позивача та листом № 02-14/13-01 повідомив про відсутність у нього повноважень згідно чинного законодавства України на проведення перевірки на відповідність вимогам законодавства порядку укладення, посвідчення та умов Колективного договору, зареєстрованого в управлінні соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації, на проведення перевірки на відповідність вимогам репрезентативності Профспілки організації працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею, оскільки колективний договір укладений у Кривозерському професійному аграрному ліцеї є таким, що укладений на локальному рівні, а також чинне законодавство не передбачає проведення перевірки на підставі заяви іншої профспілки, статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» забороняється державним органом втручатись у статутну діяльність профспілок. Крім того, визнання недійсним колективного договору та надання оцінки щодо незаконності щодо його підписання, також не відносить до компетенції Національної служби посередництва і примирення.
Позивач 25.03.2019 звернувся зі скаргою на бездіяльність відповідача 2 до відповідача 1, в якій виклав прохальну частину аналогічну скарзі від 11.03.2019.
Відповідач 1 повідомив позивача листом від 08.04.2019 про відсутність у нього повноважень на розгляд питань, порушених у скарзі та направив до Міністерства соціальної політики України (відповідачу 3) для розгляду скарги позивача.
Відповідач 3 надіслав позивачу лист від 24.04.2019, в якому повідомив про заборону втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань, передбачену ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відтак, врегулювання питань щодо легалізації профспілок не належить до компетенції Міністерства соціальної політики України.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідачів щодо нерозгляду його скарг протиправною звернувся до суду з даним позовом.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» визначено розгляд скарг громадян, відповідно до якої:
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Так, позивачем було подано до відповідача 2 скаргу від 11.03.2019 на порушення порядку укладення та реєстрації колективного договору і на невідповідність вимогам репрезентативності професійної організації працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 розглянув скаргу позивача та надав обґрунтовану відповідь 21.03.2019, відповідно до якої відповідач 2 повідомив позивача про таке.
У скарзі було роз'яснено, що проведення перевірки на відповідність вимогам законодавства порядку укладення, посвідчення та умов Колективного договору, зареєстрованого в управлінні соціального захисту населення Кривоозерської райдержадміністрації не належить до повноважень відповідача 2. Також, відповідач 2 не наділений повноваженнями на проведення перевірки на відповідність вимогам репрезентативності Профспілки організації працівників АПК Кривоозерського професійного аграрного ліцею, оскільки колективний договір укладений у Кривозерському професійному аграрному ліцеї є таким, що укладений на локальному рівні, тож Законом України «Про соціальний діалог в Україні» проведення перевірки на відповідність критеріям репрезентативності на локальному рівні не передбачено. До того ж, чинне законодавство не передбачає проведення перевірки на підставі заяви іншої профспілки, статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» забороняється державним органом втручатись у статутну діяльність профспілок. Крім того, визнання недійсним колективного договору та надання оцінки щодо незаконності щодо його підписання, також не відносить до компетенції Національної служби посередництва і примирення.
Таким чином, посилання позивача на бездіяльність відповідача 2 є необґрунтованим та таким, що невідповідає дійсності, не підтверджено доказами. Так, відповідач 2 розглянув скаргу позивача, що виключає його бездіяльність щодо нерозгляду скарги, а також надав вичерпну відповідь.
З огляду на зазначене вимоги до відповідача 2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо розгляду скарги позивача від 25.03.2019 відповідачами 1 та 3, суд зазначає наступне.
Так, позивач звернувся до відповідача 1 з аналогічною скарзі від 11.03.2019, а не як зазначив позивач на бездіяльність відповідача 2.
Відповідач 2 у строк визначений Законом України «Про звернення громадян» направив відповідачу 3 для розгляду, оскільки не наділений повноваженнями на її розгляд.
Відповідач 3 направив лист позивачу, в якому повідомив про заборону втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань. А також, відсутність компетенції Міністерства соціальної політики України для врегулювання питань щодо легалізації профспілок.
Так, згідно статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» пофесійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.
Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.
З огляду на зазначенні норми, суд не встановив протиправність у діях відповідачів 1 та 3, позовні вимоги є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею (вул. Кірова, 7,Криве Озеро,Кривоозерський район, Миколаївська область,55104 38442877) до Національної служби посередництва і примирення (вул. Басейна, 1/2А,Київ 4,01004 21709530) Відділення національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області (вул. Велика Морська, 49, каб.50,Миколаїв,54001 26253649) Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10,м. Київ,01601 21709530) про визнання бездіяльності незаконною та протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов