справа №380/5072/25
16 травня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача в частині відмови у поновлені позивачу виплати пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача продовжити виплату пенсії за віком позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком з дати отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області первісної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, а саме з 18.04.2023 року.
Посилається на те, що отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), однак у подальшому виплата такої була призупинена, у зв'язку із переміщенням позивача з Автономної Республіки Крим; з 02.03.2016 року позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зазначила, що 27.02.2025 року подала заяву про поновлення виплати пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, однак у відповідь отримала лист від 13.03.2025 року із роз'яснення порядку звернення із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Зазначила, що поновлення виплати пенсії здійснюється тільки після надходження пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Крім того, звернула увагу, що 02.03.2016 року позивач зареєструвалася за адресою: с.Солонка Пустомитівського району Львівської області, однак за (поновленням) призначенням пенсії звернулась лише 18.04.2023 року. За період з 2016 року не вжила жодних заходів щодо отримання з російської федерації документів, які б підтверджували факт припинення пенсійних виплат в держави-окупанта, доказів вжиття таких заходів до позовної заяви не долучено. Враховуючи викладене, вважає, що дії відповідача є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 24.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 17.04.2025 року залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 17.04.2025 року о 18:39 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, підтвердженням чого є відповідна довідка від 02.03.2016 року №1321000302. За словами позивача, 31.12.2008 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак у зв'язку із зміною місця проживання у 2015 році виплата пенсії була припинена.
18.04.2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просив поновити їй виплату раніше призначеної пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 31.05.2023 року №134450016478 про відмову у призначенні пенсії з посиланням на те, що не надано документи, які засвідчують не перебування заявниці на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувача пенсії. Водночас таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31.05.2023 року №134450016478 не є предметом оскарження у даній справі.
У період з червня 2023 року по лютий 2025 року позивач не зверталась до органів Пенсійного фонду України.
27.02.2025 року позивач, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, подала заяву про поновлення виплати пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуто вказану заяву відповідно до Закону №393/96-ВР та листом від 13.03.2025 року №5225-4907/К-52/8-1300/25 роз'яснено позивачу порядок звернення із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений ст.44 Закону №1058-IV, згідно положень якої звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.1 цього Порядку, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
За правилами п.1.8 Порядку №22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України 14.12.2015 року №25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок №22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.
Отже, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Окрім того, зазначено, що у разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу, що призначає пенсію, в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (для осіб, зазначених у пункті 14-4 розділу XV Закону).
Згідно п.2.8 Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Відповідно до п.4.1 Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, здійснює ряд дій, що передбачені п.4.2 Порядку №22-1.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2 Порядку №22-1).
Згідно п.4.3 Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії (п.4.10 Порядку №22-1).
Зміст положень ч.5 ст.45 Закону № 1058-IV, п.п.4.3 та 4.7 Порядку №22-1 дає підстави дійти висновку, що результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію.
У контексті наведеного суд зазначає, що, уникаючи формального підходу до оцінки дій суб'єктів владних повноважень, та з метою процесуальної економії, в судовій практиці непоодинокі випадки, коли суди розцінюють відповіді органу влади, оформлені листами, в якості рішень по суті спору. Проте в цій ситуації спеціальний нормативний акт чітко вимагає прийняття розпорядження, оскільки за його відсутності, у тому числі, неможливо оцінити позицію відповідача.
Суд наголошує, що визначена Порядком №22-1 процедура є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «пенсійного» питання. У світлі вимог ч.2 ст.19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Водночас результат розгляду порушеного позивачем у заяві від 27.02.2025 року питання відповідач оформив листом від 13.03.2025 року №5225-4907/К-52/8-1300/25.
Поряд із цим, лист від 13.03.2025 року не містить в собі інформації щодо порушення порядку звернення (не за формою).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Суд зазначає, що встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень визначеним ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
За таких обставин, суд приходить висновку про незаконність відмови, оформленої листом, пенсійного органу у розгляді заяви позивача про поновлення виплати пенсії.
Своєю чергою, зміст ч.2 ст.9 КАС України дає підстави стверджувати, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та за жодних умов становище позивача за наслідками судового розгляду не може бути погіршено порівняно з тим, яким воно було до звернення до суду за захистом своїх прав.
В контексті наведеної норми, суд враховує, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).
Відтак, зважаючи на те, що недодержання форми поданої заяви не було підставою для її нерозгляду пенсійним органом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання правової оцінки цим обставинам.
Також, оскільки заява позивача у належний спосіб (з прийняттям відповідного рішення у формі розпорядження) розглянута не була, суд не вбачає підстав для надання оцінки обставинам, викладеним пенсійним органом у листі від 13.03.2025 року.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд приходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 року про поновлення виплати пенсії із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення в порядку та за формою, визначеною Законом №1058-IV та Порядком №22-1.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.11.2023 року у справі №300/3457/20, від 23.09.2024 року у справі №620/2027/23 та Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 08.04.2025 року у справі №380/22264/24 та від 29.04.2025 року у справі №380/11056/24.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2025 року про поновлення виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 27.02.2025 року про поновлення виплати пенсії із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення в порядку та за формою, визначеною Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.