16 травня 2025 року м.Кропивницький Справа № 640/27975/21
провадження № 2-іс/340/428/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
04.10.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому, з урахуванням клопотання про виправлення описки в адміністративному позові (а.с.32), просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо перерахунку з 01.04.2019 року та виплати пенсії з 01.05.2021 року ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2020 у справі №640/28850/20 з обмеженням її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві з 01.04.2019 року здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію виходячи з 70% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2021 №640/27975/21 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень Закону №2825-IX від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку №399, справу №640/27975/21 передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
24.03.2025 справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 28.03.2025 справу прийнято до провадження (а.с.55). Розгляд справи здійснюється суддею Пасічником Ю.П. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи (а.с.62,63).
03.04.2025 позивачем через систему "Електронний суд" надіслано заяву, за змістом якої позовні вимоги підтримано (а.с.59,60).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з 2016р. перебуває на обліку позивача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої при призначені пенсії складав 70% грошового забезпечення. На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2020 №640/2885/20, відповідачем здійснено перерахунок пенсії, але при цьому розмір пенсії було обмежено десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме - 17690 грн. Позивач звертався до відповідача із заявою з приводу приведення розміру пенсії до належного розміру, але відповідач відмовив, що і стало підставою для звернення до суду.
02.12.2021 відповідачем направлявся до суду відзив на позов, яким вимоги позову не визнаються, з підстав наведених у відзиві (а.с.49). Після прийняття справи до провадження Кіровоградським окружним адміністративним судом, відповідач додаткових заяв по суті справи, в порядку визначеному ст.159 КАСУ, не надсилав.
Справу розглянуто за наявним в ній матеріалами.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, з урахування норм законодавства, яке регулювало спірні правовідносин на момент їх виникнення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2020 №640/2885/20 (а.с.14-18) (набрало законної сили 12.03.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві позовні вимоги щодо перерахунку та виплати з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 липня 2020 року №11/355, позовні вимоги задоволено.
Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 з 30 квітня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсія позивачу була обчислена, виходячи з 70% грошового забезпечення та складалась з наступних видів грошового забезпечення: - посадовий оклад; - оклад за військове звання; - процентна надбавка за вислугу років 40%; додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за кваліфікацію, військовий клас, клас майстер 5,5%; - особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% 15%; - ноус за охорону повітряного і морського простору та важливих об'єктів 15%; - надбавка за особливо важливі завдання 80%; - премія 235%.
У справі, яка наразі розглядається судом, встановлено, що на виконання рішення суду від 29.12.2020 №640/2885/20, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачеві (а.с.25).
Разом з тим, основний розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з чим основний розмір пенсії позивача, який йому підлягав до виплати, склав 17690 грн.
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даними позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (підпункт 1 пункту 5 розділу II) до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ внесено зміни, а саме, частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту:
"Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень";.
Тобто, вказаним законом було запроваджено обмеження максимального розміру.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Після ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення будь-яких змін до Закону № 2262-ХІІ в частині обмеження максимального розміру пенсії законодавцем не вносилось.
Тобто, станом на дату перерахунку позивачеві пенсії на виконання рішення суду від 29.12.2020 №640/2885/20 не існувало законодавчих обмежень щодо максимального розміру пенсії.
Посилання відповідача на норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI в редакції Закону від 24.12.2015р. №911-VIII є безпідставними, оскільки змін до спеціального закону, яким є Закон № 2262-ХІІ, в частині встановлення обмежень щодо максимального розміру пенсії не вносилось.
Крім того, в абзаці другому пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо перерахунку з 01.04.2019 року та виплати пенсії з 01.05.2021 року ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2020 у справі №640/28850/20 з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві з 01.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію виходячи з 70% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК