Справа №203/7593/23
Провадження №2-а/932/44/24
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді -099 520 65 95
про залишення заяви без розгляду
12 травня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді Ярощук О.В.,
за участі секретаря Кирилішиної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у якій прохав скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАА №576258 від 17.12.2023 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 550 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Позовну заяву подано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 20 грудня 2023 року.
22 грудня 2023 року ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею визначено суддю Овчинникову О.С.
Ухвалою судді 05.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.05.2024 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи 20.08.2024 головуючою суддею визначено суддю Ярощук О.В., справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 24.10.2024.
У судове засідання позивач не з'явився, заяв, клопотань не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Позивач викликався у судові засідання 14.01.2025, 19.02.2025, 23.04.2025, 12.05.2025. У судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань чи заяв суду не подавав.
Отже, судом вживались заходи належного повідомлення про час та місце слухання справи, усі конверти про не вручення повернулися, у той же час повістка про виклик була доставлена позиву на номер телефону зазначений позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку повідомлень у додаток «viber».
Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною першою статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак заявник не скористався таким своїм правом та не подав вказаної заяви до суду.
Разом з тим, заявник, має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Своїм правом участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, заявник також не скористався.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 - підлягає залишенню без розгляду через систематичну неявку заявника в судові засідання. При цьому, про причини неявки суд не повідомлено та не подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення частини 4 статті 240 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Оксана ЯРОЩУК