Справа №932/10556/23
Провадження №2-а/932/310/23
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді -099 520 65 95
12 травня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді Ярощук О.В.,
за участі секретаря Кирилішиної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
Суть справи
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у якій прохав:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №1859973 від 17.11.2023 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП,
- закрити провадження по справі.
Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп покласти на відповідача.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Свою позовну заяву мотивував тим, що 17.11.2023 року о 15 год 33 хв, рухаючи по вул. Центральна, 6, водій керував автомобілем на якому у габаритах встановлена лампочка синього кольору, що не відповідає ДСТУ, чим порушив п. 31.4.3 ПДР -керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) відповідно до встановлених правил, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Вважає постанову незаконною, оскільки порушено порядок розгляду адміністративної справи, так як інспектором поліції не було надано доказів вчинення адміністративного правопорушення, не з'ясовано усіх обставин справи. Зазначає, що інкриміноване правопорушення щодо несправності зовнішніх світлових приладів стосується саме темної пори доби, у той час як його було зупинено о 15 год 30 хв. Постанова не містить посилань на технічні засіб за допомогою якого було здійснено фіксацію правопорушення.
Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.50).
Позиція відповідача
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі за безпідставністю, мотивуючи що відповідно до ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та правил технічної експлуатації. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за невідповідності вимогам п.31.4.3 ПДР України, зокрема, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Пунктом 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 передбачено чіткі вимоги до кольору покажчиків, а саме задні габаритні ліхтарі колісних транспортних засобів мають бути червоного кольору, кількість 2 або 4, що є обов'язковим для усіх типів колісних транспортів (а.с.40-46).
Просив у задоволенні вимог у позовній заяві відмовити у повному обсязі.
Одночасно подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.
У силу приписів ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Релевантне законодавство та висновки суду
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Виходячи з наведених правових норм, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення, зокрема, за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Положеннями КУпАП, які стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, установленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, без складання протоколу у відповідності до положень ч. 4 ст. 258 КпАП України.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 вказав, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
У той же час, суд, що розглядає вказану справу виснує, що дискреційні повноваження органів поліції під час скороченої процедури розгляду адміністративних справ не мають бути свавільними, мають бути чіткими, виваженими та відповідати дусі закону.
Належна вмотивованість процесуального рішення забезпечує дотримання принципу верховенства права, об'єктивності під час з'ясування обставин справи (оцінки доводів учасника провадження), дотримання основоположних прав та інтересів людини та громадянина під час провадження. У свою чергу, невиконання такої вимоги щодо наведення належних та достатніх мотивів у процесуальному рішенні може призвести до недотримання загальних засад адміністративного законодавства.
Суд звертає увагу, що постанова ЕАТ №1859973 від 17.11.2023 у порушення вимог ст. 256 КУпАП не містить місця вчинення адміністративного правопорушення. Зазначено лише те, що водій рухався по вул. Центральній, 6. Однак, суд позбавлений можливості визначити самостійно у якому населеному пункті (село, селище чи місто) мало місце останнє (а.с.5).
У графі 7 відсутні будь-які посилання на відеофіксацію вчиненого правопорушення, відповідно до постанови не додані показання технічних засобів.
На обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідач - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надав лише відзив. У своєму відзиві відповідач вказав, що постанову винесено законно. Відеозапису на якому б було зафіксовано вчинення позивачем правопорушення, що йому інкримінується, відповідачем суду не надано і матеріали справи його не містять.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, у оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази на підставі яких, встановлено те, що позивачем порушено Правила дорожнього руху. Таких доказів не надано і у ході судового провадження, після звернення Позивача до суду.
За таких обставин суд позбавлений можливості дослідити фактичні обставини скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Суд зауважує, що сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕАТ №1859973 від 17.11.2023 не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Окрім того, відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже законодавством визначено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, право знайомитися із матеріалами справи.
Вказане право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кореспондується з обов'язком посадової особи, яка розглядає справу, забезпечити реалізацію такого права.
Такий обов'язком посадової особи, зокрема, передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.
Так, відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, таке питання: чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач, у спірному випадку, стверджує, що відповідачем не було надано можливості особі, ознайомитися із матеріалами справи.
Порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є окремою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у ряді постанов.
Норма ч.1 ст.121 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 121 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Так, п. 31.4.3 ПДР України «Зовнішні світлові прилади» передбачає самостійну відповідальність за: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідальна особа, яка виносила постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, повинна зазначити, яку саме правову норму порушила особа.
У той час, як постанова ЕАТ №1859973 від 17.11.2023 не містить буквенної позначки, тобто не містить конкретного складу адміністративного правопорушення. тому об'єктивна сторона правопорушення не розкрита в постанові.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку відповідача) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку версії відповідача. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.
Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що у ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, суд приходить до висновку, що зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Судовий збір
Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, сплачений Позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст.2, 72, 76, 77, 205, 229, 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАТ №1859973 від 17.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення -закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Перепелиці (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Оксана ЯРОЩУК