Номер провадження: 11-сс/813/733/25
Справа № 522/5197/25 1-кс/522/1901/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15.03.2025 року,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2025, відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15.03.2025 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, станом на теперішній час ОСОБА_6 знов звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок пенсії, але рішення по справі ще не ухвалено.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що заява про вчинення злочину містить всі необхідні відомості передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, а тому відомості викладені у заяві підлягають внесенню в ЄРДР.
Просить ухвалу слідчого суді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати прокурора внести відомості до ЄРДР.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_6 не з'явився, проте до початку розгляду подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд на підставі вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливим провести апеляційний розгляд без участі сторін та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювати.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Як свідчить практика ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 у 2020 році звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок пенсії, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №420/9320/2023 суд зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2018 року, зазначене рішення суду набрало законної сили 30.12.2020 року, 30.06.2023 року пенсія ОСОБА_6 знов була безпідставно зменшена Пенсійним фондом, проте ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі №420/9320/20 заяву ОСОБА_6 в порядку ст. 383 КАС України було задоволено, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, і пенсію ОСОБА_6 знов стали нараховувати належним чином. На теперішній час пенсія ОСОБА_6 знов була безпідставно знижена і він звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду, але рішення по справі ще не ухвалено.
Враховуючи викладене, 15.03.2025 року ОСОБА_6 звернувся до Одеської обласної прокуратури з заявою про скоєння керівником ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КПК України.
У подальшому 18.03.2025 заявник звернувся зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15.03.2025 року.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя вірно встановив фактичні обставини провадження, зазначив положення кримінального процесуального закону, якими слід керуватися при розгляді скарги та прийшов до вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про відсутність підтвердження, що отримана прокурором заява містили фактичні та об'єктивні данні, які вказували на ознаки певних кримінальних правопорушень та підтверджували реальність їх подій.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого та прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Також апеляційний суд зазначає, що станом на теперішній час ОСОБА_6 знов звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок пенсії, але рішення по справі ще не ухвалено.
Крім того, у постанові Верховного суду від 30.09.2021 (справа №556/450/18, провадження №51-4229км20) зазначено, що за змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом із цим слідчий, дізнавач, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Суд апеляційної інстанції вважає, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
З огляду на вищезазначене апеляційний суд приходить до висновку, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. В заяві не було наведено об'єктивних даних та конкретних фактів, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі апелянтом не наведено жодних обставин, які вказували на незаконність прийняття слідчим суддею рішення за результатами розгляду його скарги та в тому числі допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які вказували на необхідність скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає прийняте слідчим суддею рішення про відмову у задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність поданої в порядку ст. 303 КПК України є таким, що відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.
Приймаючи до уваги наведене, аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 214, 303-309, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15.03.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4