Номер провадження: 11-кп/813/1144/25
Справа № 522/3288/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2024 у кримінальному провадженні №12024163500000109 внесеному до ЄРДР від 21.02.2024 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 у відшкодування моральної шкоди 30000 грн.
Цивільний позов в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн залишено без розгляду.
Вирішено долю речових доказів.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у тому, що 21.02.2024, приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_8 знаходився в коридорі загального користування поряд з приміщеннями роздягальні для відвідувачів Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву імені ОСОБА_11 , яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 49, очікуючи, поки його двоє онуків завершать тренування та вийдуть з роздягальні. Взнавши від свого онука ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у того мав місце конфлікт з його однолітком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після тренування в приміщенні роздягальні за наслідком якої у нього на обличчі були сліди від взаємної бійки, у ОСОБА_8 раптово виникли неприязні відносини до раніше йому незнайомого малолітнього ОСОБА_10 , якого він вирішив покарати за бійку під час конфлікту з онуком шляхом заподіяння тілесних ушкоджень.
Діючи умисно з вказаною метою, ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні зазначеного коридору у вказаному спортивному закладі, раптово наблизився до малолітнього ОСОБА_10 та несподівано схопив своєю правою рукою за його потилицю та утримуючи її своєю рукою, вдарив його обличчям об стіну коридора.
Зазначеними навмисними діями ОСОБА_8 спричинив малолітньому потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді садна лобної ділянки праворуч, яке згідно п. 2.3.5. і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Потерпілий ОСОБА_10 , його законний представник ОСОБА_9 , представник потерпілого ОСОБА_13 будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд апеляційних скарг за їх участі не надсилали до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора та сторони захисту, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілого ОСОБА_10 , його законного представника ОСОБА_9 , представника потерпілого ОСОБА_13 у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за їх відсутності.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації його дій, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу щодо вирішення цивільного позову в частині моральної шкоди.
Доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 30000 грн., також не доведено наявність матеріальних збитків. Розмір моральної шкоди є непомірним для обвинуваченого.
Просить вирок суду змінити, ухвалити новий вирок, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 про стягнення майнової та моральної шкоди. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації його дій, прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову.
Доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., без визначення певного розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, суд в резолютивній частині вироку не вирішив питання, щодо позивних вимог ОСОБА_9 в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 20000 грн. Також суд не мотивував свій висновок щодо часткового задоволення моральної шкоди.
Просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та вирішення питання щодо цивільного позову.
Вважати засудженим ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України із призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 , 30000 грн.
Цивільний позов в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 20000 грн залишити без розгляду, роз'яснивши право на звернення з позовом в порядку ЦПК України.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, та не заперечували проти апеляційної скарги прокурора, прокурора, який частково підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до оскаржуваного вироку суду першої інстанції та журналу судового засідання, обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та не заперечував вчинення ним інкримінованого злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, журналу та технічного запису судового засідання, кримінальне провадження розглянуто у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, порядок якого та наслідки були належним чином роз'яснено учасникам судового провадження.
В апеляційних скаргах прокурора та захисника не оспорюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом першої інстанції, доведеність вини обвинуваченого у вчинені злочину, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 125 КК України, в зв'язку з чим апеляційний суд вирок у цій частині не переглядає.
За таких обставин, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника щодо непомірності розміру моральної шкоди у сумі 30000 грн., що підлягає стягненню з обвинуваченого, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що при заподіяні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Відповідно до ст. 454 ЦК України відшкодування моральної шкоди може бути зменшено судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме позовної заяви, представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_13 просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.
Суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги сторони захисту, визначаючи розмір морального відшкодування, врахував ступінь страждань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 , внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_8 , зазначивши, що потерпілий зазнав сильних моральних страждань, що потягло істотні вимушені зміни в його житті, додаткові зусилля для відновлення попереднього стану, при цьому врахував особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є пенсіонером, обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо малолітнього, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.
Також, при визначенні суми відшкодування, суд враховав вимоги розумності і справедливості.
Апеляційний суд вважає, що визначений розмір моральної шкоди є співмірним, розумним та не призведе до збагачення потерпілого.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу.
Частина перша статті 125 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, що карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Судом першої інстанції вказаних норм Закону не дотримано.
З урахуванням наведених вище положень КК України суд першої інстанції призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 125 України у виді штрафу в розмірі 850 грн. повинен був спочатку визначити штраф у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, чого не заначив, а тому допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому доводи апеляційної скарги прокурора щодо не визначення в резолютивній частині вироку суду питання стосовно позовних вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу, які судом першої інстанції залишено без розгляду є недоречними, оскільки вказане питання вирішено судом у мотивувальній частині судового рішення.
З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, колегія суддів дійшла висновку про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначення покарання, оскільки це не погіршує його становища.
Керуючись статтями 370, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2024 у кримінальному провадженні №12024163500000109 внесеному до ЄРДР від 21.02.2024 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - змінити в частині призначеного покарання.
Вважати засудженим ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України із призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В інший частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4