Номер провадження: 11-сс/813/114/25
Справа № 505/774/21 1-кс/505/169/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим, постанову слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №4201716340000045 та зобов'язання вчинити певні дії,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанови слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про відмову у визнанні потерпілим, про закриття кримінального провадження №-4201716340000045, та зобов'язання вчинити певні дії.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що на даний час слідчим відділом були проведені необхідні слідчі дії, повно, всебічно досліджено обставини справи, надано їм відповідну правову оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою його скаргу задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки за його заявою було відкрито кримінальне провадження №-4201716340000045, проте з дня відкриття кримінального провадження жодних слідчих дій проведено не було, після чого постановою слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 21.10.2023 дане кримінальне провадження було закрито.
Крім того зазначає, що кримінальним правопорушенням йому були завдані матеріальні та моральні збитки, тому вважає, що він має бути визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Позиції учасників апеляційного провадження
Розгляд даного провадження проведений за відсутності апелянта ОСОБА_6 , а також прокурора, з огляду на наступне.
Так, згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Ухвалою судді-доповідача від 08.01.2025 року було вирішено проводити розгляд кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року у режимі відеоконференції між Одеським апеляційним судом та Котовським міськрайонним судом Одеської області.
09.01.2025 року від ОСОБА_6 на ім'я головуючого судді ОСОБА_2 надійшла скарга-повідомлення, в якій він повідомив про неможливість участі в судових засіданнях у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні до 15.02.2025 року, на підставі чого судовий розгляд був відкладений на 11.03.2025 року.
10.03.2025 року від ОСОБА_6 надійшла заява, до якої додана виписка із лікарні, в якій заявник просив відкласти судовий розгляд на квітень 2025 року у зв'язку зі знаходженням на амбулаторному лікуванні під наглядом сімейного лікаря.
Супровідним листом від 21.03.2025 року, ОСОБА_6 був повідомлений про судовий розгляд, призначений на 29.04.2025 року, проте, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки не повідомив, натомість, надіслав заяви про відвід колегії суддів 24.03.2025 року, 25.03.2025 року, які розглянуті колегією суддів та постановлена ухвала про відмову в їх задоволенні. Водночас, клопотань про відкладення апеляційного розгляду провадження від ОСОБА_6 не надходило, на підставі чого судовий розгляд проведений за його відсутності.
Представник Подільської окружної прокуратури Одеської областів судове засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, продовжив апеляційний розгляд за відсутності прокурора та апелянта.
Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК на досудовому розслідуванні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Згідно матеріалів судової справи, 01.09.2023 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, та просив скасувати рішення слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №-4201716340000045; зобов'язати відповідальних осіб Подільського РУП ГУНП в Одеській області прийняти рішення про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №-4201716340000045 (Т.1 а.с. 1-3).
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від 09.02.2024 року відкрито провадження по скарзі та призначено її до розгляду на 16.02.2024 року (Т.1 а.с. 10).
За заявою ОСОБА_6 судовий розгляд відкладено на 20.02.2024 року (а.с. 16-17). Також, судовий розгляд призначався на 13.11.2024 року, 11.12.2024 року (т.1 а.с. 19, 45).
15.12.2023 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017161340000045 від 04.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України; зобов'язати начальника Подільського РУП ГУНП в Одеській області та керівника Подільської окружної прокуратури відсторонити начальника слідчого відділу та слідчого від посад та направити на медичне обстеження (Т.2 а.с. 1-3).
Ухвалою слідчого суддіКотовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 від 04.01.2024 року відкрито провадження по скарзі та призначено її до розгляду на 10.01.2024 року (Т.2 а.с. 8).
Ухвалою слідчого суддіКотовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 від 16.02.2024 року було задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_9 та матеріали судової справи по скарзі ОСОБА_6 на постанову від 21.10.2023 року слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 42017161340000045 від 04.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - передано слідчому судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 для вирішення питання про об'єднання зі скаргою ОСОБА_6 про скасування постанови слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017161340000045 від 04.05.2017 року (справа №505/774/21, провадження 1-кс/505/169/2024) до якого надійшла 01.09.2023 року перша із зазначених скарг ОСОБА_6 (Т.2 а.с.61).
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від 11.12.2024 року справу №505/774/21 провадження № 1-кс/505/276/2024 об'єднано в одне провадження зі справою №505/774/21, провадження № 1-кс/505/169/2024 (Т.1 а.с. 53).
В той же день, кримінальне провадження було розглянуто.
Так, звертаючись до слідчого судді за скаргами, ОСОБА_6 свої вимоги мотивував тим, що за його заявою було відкрито кримінальне провадження №4201716340000045. Проте з дня відкриття кримінального провадження жодних слідчих дій проведено не було, після чого постановою слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 21.10.2023 року кримінальне провадження №4201716340000045 було закрито. Кримінальним правопорушенням йому були завдані матеріальні та моральні збитки, тому вважає, що він має бути визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, а відповідно до вимог ч.4 даної статті постанова з даного приводу приймається слідчим, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних, в даному випадку слідчим.
Водночас, дослідивши матеріали кримінального провадження № 4201716340000045 судом було встановлено, що за результатами досудового розслідування слідчим приймалися рішення про його закриття, які за результатами перевірки були скасовані ухвалами слідчих суддів. Начальником відділу СУ Подільського РУП ГУНП в Одеській області та Подільською окружною прокуратурою були надані вказівки щодо проведення досудового слідства. Вказівки та вимоги ухвал слідчих суддів слідчим були виконані.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження №-4201716340000045, у провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження № 42017161340000045, розпочате 03.05.2017 року за ч.1 ст.382 КК України за фактом невиконання Головою виконавчого комітету Подільської міської ради ОСОБА_10 рішення Котовського міськрайсуду Одеської області від 14.09.2016 року, яким визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Котовської міської ради №77 від 08.04.2016 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 22.12.2015 року №283 «Про затвердження мережі міських автобусних маршрутів загального користування»».
В ході досудового розслідування встановлено, що рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 22.12.2015 року №283 «Про затвердження мережі міських автобусних маршрутів загального користування» було передбачено право пільгових категорій на безкоштовний проїзд у всіх міських автобусах. 08.04.2016 року виконавчим комітетом Котовської міської ради прийнято рішення №77 «Про внесення змін до рішення Котовської міської ради від 22.12.2015 року №283» та у новій редакції викладено додаток до мережі міських автобусів загального користування і перевізнику (ТДВ «Пасавтотранссервіс») надано право здійснювати перевезення пасажирів згідно з затвердженою кількістю автобусів, у тому числі «пільговими автобусами». Додатком до рішення передбачено поняття «пільговий автобус» як єдиний передбачений для перевозки осіб, які мають право на безкоштовний проїзд. У подальшому, постановою Котовського міськрайсуду від 14.09.2016 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Котовської міської ради року №77 від 08.04.2016 року. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року постанову Котовського міськрайсуду від 14.09.2016 року залишено без змін. Разом з тим, 22.02.2017 року (тобто ще до набрання чинності постановою Котовського міськрайсуду від 14.09.2016 року) Подільською міською радою прийнято рішення №251-VIІ «Про програму компенсації пільгових перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах загального користування у м.Подільську», яким визнало таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Подільської міської ради №77 від 08.04.2016 року.
Таким чином, своє рішення слідчий мотивував тим, що ще до набрання чинності постановою Котовського міськрайонного суду від 14.09.2016 року дане судове рішення було виконано посадовими особами Подільської міської ради, оскільки спірне рішення виконавчого комітету втратило чинність, тому слідчий прийшов до висновку, що в діях посадових осіб Подільської міської ради відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді, оскільки слідчий суддя з достатньою повнотою дослідив законність постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить даних на підтвердження того, що слідчий не виконав будь-яких слідчих дій, які би могли вплинути на обґрунтованість прийнятого рішення.
З апеляційної скарги не вбачається в чому саме полягає неповнота або неправильність досудового розслідування, а фактично є лише констатацією незгоди ОСОБА_6 із постановою слідчого, висловлюючи лише загальні та декларативні посилання про неправильність та неповноту досудового розслідування.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про порушення слідчим суддею розумних строків розгляду його скарги, апеляційний суд визнає частково обґрунтованими, однак враховує, що перебування справи тривалий час в провадженні слідчого судді також відбулось у зв'язку із заявленням клопотань ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи, тому, такі доводи, з урахуванням встановлених обставин визнає такими, що не впливають на законність та обґрунтованість прийнятого рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, дана справа перебувала в провадженні суду 1-ої інстанції тривалий час, при цьому ОСОБА_6 , наполягаючи на швидкому розгляді справи, заявляв численні заяви, в тому числі про відвід слідчого судді, а також скарги-попередження, які повинні бути вирішені у процесуальний спосіб.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом. Дотримання розумних строків є важливим складником права на справедливий суд. Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що кожній людині гарантується захист її прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Натомість, у даному кримінальному провадженні, саме дії ОСОБА_6 по заявленню численних клопотань та відмові від участі у судовому процесі під головуванням слідчого судді ОСОБА_1 свідчать про затягування судового процесу та неможливість розгляду провадження у розумні строки.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Конвенція 1950 року, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім цього, також ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта»).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
У рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись». У рішенні від 15.07.2005 у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною».
Колегія суддів вважає, що тривалий розгляд справи слідчим суддею не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що він не був безстороннім або неупередженим під час розгляду справи за скаргами ОСОБА_6 .
Також, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку визначеному Главою 26 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування, проте кримінальне провадження, в межах якого подана скарга, закрито та судом не встановлено підстав для скасування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, тому скарга у частині скасування рішення слідчого про відмову у визнанні скаржника потерпілим, також не підлягає задоволенню.
Щодо вимог скаржника в частині зобов'язання начальника Подільського РУП ГУНП в Одеській області та керівника Подільської окружної прокуратури відсторонити начальника слідчого відділу та слідчого від посад та направити на медичне обстеження, то в цій частині слідчий суддя також прийшов до висновку, що скарга також задоволенню не підлягає, оскільки вирішення цих питань виходить за межі повноважень слідчого судді.
Таким чином обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, у повній мірі встановлені та дослідженні, а саме те, що 22.02.2017 року Подільською міською радою прийнято рішення №251-VIІ «Про програму компенсації пільгових перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах загального користування у м. Подільську», яким визнало таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Подільської міської ради №77 від 08.04.2016 року.
Таким чином, до набрання чинності постановою Котовського міськрайонного суду від 14.09.2016 року дане судове рішення було виконано посадовими особами Подільської міської ради, оскільки спірне рішення виконавчого комітету втратило чинність, тому в діях посадових осіб Подільської міської ради відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
З огляду на викладене, перевіривши оскаржені ухвалу слідчого судді та постанову слідчого, апеляційним судом встановлено, що доводи апелянта про неповноту досудового розслідування є необґрунтованими та безпідставними.
Доводи ОСОБА_6 про те, що ухвала слідчого судді постановлена з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, без належного дослідження обставин кримінального провадження, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки вони спростовуються змістом оскарженої ухвали та матеріалами судової справи.
Одночасно, апеляційний суд наголошує, що незгода ОСОБА_6 з постановою слідчого про закриття кримінального провадження, яка прийнята на виконання вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК, тобто його фактична незгода з діючою нормою кримінального процесуального закону України, за умови відсутності будь-яких раціональних доводів відносно передчасності (неповноти чи неправильності досудового розслідування), або незаконності цієї постанови, а також із рішенням слідчого про відмову у визнанні його потерпілим, не може бути компенсована шляхом невиконання цього закону органом досудового розслідування, слідчим суддею місцевого суду та апеляційним судом, шляхом скасування без достатніх підстав постанови слідчого, про що просить ОСОБА_6 .
З огляду на викладене, за відсутності доведення ОСОБА_6 та не встановлення судом апеляційної інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді, рішення слідчого про відмову у визнанні його потерпілим та постанови слідчого про закриття кримінального провадження, а також таких порушень, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді, як законну, обґрунтовану та вмотивовану, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим, постанову слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №4201716340000045 та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4