Справа № 144/1814/24
Провадження №11-кп/801/513/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі :
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесено 23.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025110000098,
за апеляційною скаргою прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2025 року,
яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шура - Мітлинецька Гайсинського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацевлаштованого, учасника бойових дій, з професійно-технічною освітою, раніше судимого:
- 23.01.2017 Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим терміном 2 роки, 21.06.2017 Вінницьким апеляційним судом вирок частково скасовано та призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України із застосування ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільнений 24.06.2020 з ДУ «Ковельська виховна колонія» умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці;
- 28.07.2023 Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 23.11.2023 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді штрафу розміром 34000 (тридцять чотири тисячі гривень),
-визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначено ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 35 700 (тридцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
Згідно з ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком - остаточно призначивши ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот ) гривень 00 копійок.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 , за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-24/-23152-НЗПРАП від 25.11.2024 - 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок, на користь держави.
Скасовано арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 25.11.2024, на речовину білого кольору в зіп - пакеті, поміщену до спеціального пакету «Національна поліція України слідче управління ICR 0192294», яка на даний час знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Чорновола, 2 смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області.
Речові докази - речовину білого кольору в зіп - пакеті, поміщену до спеціального пакету «Національна поліція України слідче управління ICR 0192294», яка на даний час знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Чорновола, 2 смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, ухвалено знищити.
Згідно з вироком 23.11.2024 близько 16 год., ОСОБА_8 , будучи засудженим вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.11.2023 за ч. 2 ст. 309 КК України, якому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 000(тридцять чотири тисячі гривень), перебуваючи за залізничним переїздом, розташованого на автодорозі сполученням с. Степанівка - смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, на узбіччі дороги помітив полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною, схожою на психотропну. В цей час у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання, без мети збуту, особливо небезпечної психотропної речовини - PVP. Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи на тому ж місці, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, для особистого вживання, підняв та поставив собі до нагрудної кишені куртки вищевказану речовину, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP.
Цього ж дня, ОСОБА_8 , зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, перебуваючи на автодорозі сполученням с. Степанівка - смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, в ході відпрацювання 23.11.2024 о 16 год. 10 хв. був зупинений працівниками відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області. Під час зупинки, в ході бесіди ОСОБА_8 повідомив, що у нього наявний зіп-пакет із речовиною білого кольору, схожою на психотропну. Тому працівниками поліції було викликано на місце події слідчо-оперативну групу відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
В подальшому, 23.11.2024 о 16 год. 40 хв. працівниками відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, на автодорозі сполученням с. Степанівка - смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області неподалік від залізничного переїзду, було проведено огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик(зіп-пакет) з невідомою речовиною білого кольору, схожою на психотропну масою 0,8270 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, масою 0,6314 г.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю.
Дав показання, що дійсно 23.11.2024 близько 16 год, перебуваючи за залізничним переїздом, розташованого на автодорозі сполученням с. Степанівка - смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, на узбіччі дороги помітив полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною, підняв та поставив собі до нагрудної кишені куртки вищевказану речовину, цього ж дня, перебуваючи на автодорозі сполученням с. Степанівка - смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, в ході відпрацювання 23.11.2024 о 16 год 10 хв був зупинений працівниками відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, під час зупинки, в ході бесіди повідомив, що у нього наявний зіп-пакет із речовиною білого кольору, тому працівниками поліції було викликано на місце події слідчо-оперативну групу відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області. У скоєному щиро кається.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор не оспорює доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 , а лише просить оскаржуваний вирок змінити у частині застосування ст. 71 КК України. При призначенні покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України зазначити, що за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання частини невідбутого покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.11.2023 призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 42 500 (сорок дві тисячі п?ятсот) гривень. У решті вирок залишити без змін.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що резолютивна частина оскаржуваного вироку викладена не чітко, оскільки в ній не конкретизовано з урахуванням якого попереднього вироку застосовано ст.71 КК України. З огляду на це, вважає, що при виконанні вироку можуть виникнути перешкоди, оскільки ОСОБА_8 раніше був неодноразово судимий та стосовно нього ухвалювався не один вирок.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про судовий розгляд повідомлений належним чином, заяв про відкладення судового засідання не подавав. Прокурор не заперечував щодо проведення судового розгляду у його відсутність, оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення процесуального становища обвинуваченого.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, вивчивши та перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за обставин, установлених судом і викладених у вироку, а також вид та розмір призначеного покарання за вчинене кримінальне правопорушення, у апеляцій скарзі не оскаржуються, тому й апеляційним судом не переглядається.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає, що вони заслуговують на увагу.
Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Пpo практику призначення судами кримінального покарання» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.11.2023 ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який на момент проголошення вироку Теплицького районного суду Вінницької області обвинуваченим не сплачений, тобто за вироком Ладижинського міського суду обвинувачений не відбув покарання.
Разом з тим, із резолютивної частини оскаржуваного вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що судом застосовано ст. 71 КК України та до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком, однак не зазначено, згідно з якого вироку необхідно приєднати не відбуту частину покарання.
Крім того, у описовій частині вироку при обґрунтуванні застосування ч. 1 ст. 71 КК України судом також не конкретизовано згідно з якого вироку необхідно приєднати невідбуту частину покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується доводами прокурора про те, що в даному випадку при відсутності чіткості змісту резолютивної частини обвинувального вироку можуть виникнути перешкоди при виконанні даного рішення суду, оскільки ОСОБА_8 був неодноразово судимий та стосовно нього ухвалювався не один вирок суду.
Таким чином, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни вироку в суді апеляційної інстанції в частині застосування ст. 71 КК України, а тому апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України в частині застосування ст. 71 КК України - змінити.
При призначенні покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України зазначити, що за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання частини невідбутого покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.11.2023 призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 42 500 (сорок дві тисячі п?ятсот) гривень.
У решті оскаржуваний вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4