Справа № 950/685/25
Номер провадження 3/950/554/25
16 травня 2025 року м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 СРУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , по частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом Серії ЕПР1 № 256399 від 25.02.2025, 25.02.2025 о 20 год. 33 хв. м. Лебедин, вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керував тз Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_2 будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Останній обізнаний про наявність складеного відносно нього протоколу та не був позбавлений можливості залучити до участі у справі захисника, однак таким правом не скористався. При цьому відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 126 КУпАП не є обов'язковою. Суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пономарьов проти України» наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши протокол та надані докази, суд зазначає наступне.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття доказів та джерел їх отримання. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано по ч. 3 ст. 126 КУпАП, як порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Зокрема вищевказаний пункт правил передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Протокол відносно ОСОБА_1 складено у зв'язку із тим, що останній керував транспортним засобом в той час, як стосовно нього встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця.
Суд звертає увагу, що п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху як підстава для відповідальності ОСОБА_1 , зазначена у протоколі від 25.02.2025, не встановлює заборону керування транспортними засобами та не є підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
З дослідженого відеозапису встановлено, що він стосується складення протоклу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 повідомляє про те, що йому не відомо про встановлене обмеження.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Всупереч положень ст. 256 КУпАП протокол Серії ЕПР1 № 256399 від 25.02.2025 не містить нормативного акту, який передбачає відповідальність по ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Суд звертає увагу, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини провадження у справах про адміністративні правопорушення, є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Лучанінова проти України»; «Плахтєєв та Плахтєєва проти України»).
Так, у п. 146 рішення у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
За змістом статей 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за наслідками розгляду вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів порушення ОСОБА_1 п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, а також того, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлені обмеження на право користування транспортним засобом, встановені постановою Державного виконавця від 18 червня 2020 року, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 126, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Роман БАКЛАНОВ