Справа № 495/287/25
Номер провадження 2/495/434/2025
15 травня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гелла С.В.,
за участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Білгород-Дністровського міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , яким просить визнати за ним право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0398 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:003:0267 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1 Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . За життя на випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою Одеської області 29.03.1991 року за реєстровим номером №1-1711, відповідно до якого заповіла все належне їй на момент смерті майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, двом своїм синам: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частках.
Після смерті останньої її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі заповіту від 29.03.1991 року успадкували належне їй майно в рівних часках, а саме по частці кожний. Спадкове майно складалося з: 11/18 (одинадцяти вісімнадцятих) часток житлового будинку під АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.06.2016 року, відповідно до якої право приватної власності (спільної часткової) на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 (11/36 часток) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1172, виданий 02.06.2016 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області та ОСОБА_1 (11/36 часток) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1169, виданий 02.06.2016 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області. Інша частина спадкового майна, яка увійшла до складу спадщини у вигляді земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0398 гектарів, яка належала померлій на праві спільної сумісної власності без визначення частки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №731806, зареєстрованого Відділом Держземагенства у м. Білгород-Дністровському 24.02.2012 року вважається спадщиною, яка була прийнята позивачем. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України). ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.12.2019 року, видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1419. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2020 року, виданого держаним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №533 єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його брат ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 25/36 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок належав спадкодавцю: 7/18 часток на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Шостою Одеською державною нотаріальною конторою 27.09.2002 року за реєстровим №4-3329, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.06.2019 року, номер запису про право власності 32232316; 11/36 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 1172, виданий 02.06.2016 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2016 року, номер запису про право власності 14841318. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.06.2020 року за ОСОБА_1 було зареєстроване право приватної (спільної часткової) власності на 25/36 часток житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер:533, видане 11.06.2020 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області, номер запису про право власності 36832181. Із вищевикладеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на весь будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування частини житлового будинку за заповітом після смерті матері та спадкування частини житлового будинку за законом після смерті брата. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0398 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:003:0267. Вказана земельна ділянка належала на праві приватної (спільної сумісної) власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №731806, зареєстрованого Відділом Держземагенства у м. Білгород-Дністровському 24.02.2012 року. На даний час позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості в нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину (отримати свідоцтво про право на спадщину) після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку АДРЕСА_1 та зареєструвати своє право власності на успадковану земельну ділянку у зв'язку із наявною відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за законом) через те, що в Додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №731806, виданого Білгород-Дністровською міською радою Одеської області 23.02.2012 року, не вказані частки у спільній власності співвласників земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
1.2. 29.01.2025 року представник відповідача Білгород-Дністровської міської ради подав до суду відзив, в якому просив розглянути справу в межах чинного законодавства та у спосіб визначений законом та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
1.3. третя особа - ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву або заперечень суду не надав.
2. Рух справи у суді.
Ухвалою судді від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді від 13.03.2025 року витребувано докази.
Ухвалою судді від 16.04.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.
У судове засідання 15.05.2025 учасники справи не прибули.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гетманченко І.С. надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача Білгород-Дністровської міської ради у судове засідання не з'явився; 29.01.2025 року подавав відзив в якому просив розглянути справу в межах чинного законодавства та у спосіб визначений законом та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив; клопотань, заперечень на адресу суду не надав.
У зв'язку з відсутністю обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
4. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.
За життя на випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою Одеської області 29.03.1991 року за реєстровим номером №1-1711, відповідно до якого заповіла все належне їй на момент смерті майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, двом своїм синам: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частках.
Після смерті ОСОБА_3 її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі заповіту від 29.03.1991 року успадкували належне їй майно в рівних часках, а саме по частці кожний, вказане майно складалося з: 11/18 (одинадцяти вісімнадцятих) часток житлового будинку під АДРЕСА_1 .
Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.06.2016 року, відповідно до якої право приватної власності (спільної часткової) на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 (11/36 часток) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1172, виданий 02.06.2016 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області та ОСОБА_1 (11/36 часток) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1169, виданий 02.06.2016 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області.
Інша частина спадкового майна, яка увійшла до складу спадщини у вигляді земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0398 гектарів, яка належала померлій на праві спільної сумісної власності без визначення частки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №731806, зареєстрованого Відділом Держземагенства у м. Білгород-Дністровському 24.02.2012 року вважається спадщиною, яка була прийнята позивачем.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.12.2019 року, видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1419.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2020 року, виданого держаним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №533 єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його брат ОСОБА_1 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 25/36 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок належав спадкодавцю: 7/18 часток на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Шостою Одеською державною нотаріальною конторою 27.09.2002 року за реєстровим №4-3329, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.06.2019 року, номер запису про право власності 32232316; 11/36 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 1172, виданий 02.06.2016 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2016 року, номер запису про право власності 14841318.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.06.2020 року за ОСОБА_1 було зареєстроване право приватної (спільної часткової) власності на 25/36 часток житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер:533, видане 11.06.2020 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області, номер запису про право власності 36832181.
Таким чином, ОСОБА_1 фактично набув право власності на весь будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування частини житлового будинку за заповітом після смерті матері та спадкування частини житлового будинку за законом після смерті брата.
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0398 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:003:0267.
Вказана земельна ділянка належала на праві приватної (спільної сумісної) власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №731806, зареєстрованого Відділом Держземагенства у м. Білгород-Дністровському 24.02.2012 року.
За результатами дослідження копії спадкових справ, встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини; доказів про прийняття спадщини іншими спадкоємцями, визначення додаткового строку на прийняття спадщини іншими спадкоємцями спадкова справа не містить.
Отже, встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5. Норми права, які застосував суд.
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст.ст.1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.
Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно положень п.4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Аналогічна думка викладена в Роз'ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши докази, судом встановлено, що позивач прийняв спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_4 , є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців за заповітом або за законом немає, перевірено та підтверджено спадкову масу, на даний час наявні перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, а тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на це майно.
Керуючись статтями 10, 88, 209, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, статтями 15,16, 328, 331, 375, 1217, 1218, 1223, 1258, 1259, 1266, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0398 гектарів у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:003:0267 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Білгород-Дністровська міська рада, ЄДРПОУ 26275763, вулиця Михайлівська, 56, місто Білгород-Дністровський, Одеська область;
третя особа - ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя С.В. Гелла