15 травня 2025 року
м. Рівне
Справа № 949/188/24
Провадження № 22-ц/4815/582/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ
ФІНАНС",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на додаткове рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 березня 2025 року (ухвалене у складі судді Отупор К.М.) за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фінкевича Володимира Григоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 січня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1086-5559 від 15 вересня 2022 року в розмірі 9585 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 654,05 грн (шістсот п'ятдесят чотири гривні 05 коп).
27 січня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Фінкевичем В.Г., через систему "Електронний суд" подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з позивача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.
Заява мотивована тим, що судом при ухваленні рішення від 27 січня 2025 року не вирішено питання про стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, які підлягають до стягнення з позивача.
Додатковим рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 березня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фінкевича Володимира Григоровича задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішення мотивовано тим, що наданими заявником доказами підтверджується надання адвокатом Фінкевичем В.Г. правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі. Враховуючи характер правовідносин у справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, вимога представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню на суму 4000 грн
Не погоджуючись із додатковим рішенням місцевого суду, 06 березня 2025 року ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" подало апеляційну скаргу, у якій просить додаткове рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 березня 2025 року скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що витрати на правову допомогу адвоката під час супроводження справи в суді першої інстанції у розмірі 4 000,00 грн не відповідають критеріям співмірності, розумності та реальності. Зокрема, з огляду на невисоку складність справи, обсяг наданих послуг та витрачений адвокатом час, зазначені витрати є завищеними. Підготовка справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки питання, що розглядалися, не є складними, а у відкритих джерелах міститься значна кількість судової практики з аналогічних спорів. Крім того, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин залишалося незмінним, що також свідчить про відсутність необхідності проведення додаткових правових досліджень чи складних процесуальних дій.
Розгляд даної справи не потребував значних часових та інтелектуальних витрат адвоката, що виключає обґрунтованість вимоги про стягнення витрат у розмірі 4 000,00 грн.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано: копію договору про надання правової допомоги від 20 січня 2024 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Фінкеичем В.Г., додаткову угоду № 2 до договору від 20.01.2024 року про надання правової допомоги, у якій зазначено вид, обсяг та вартість наданої адвокатом правової допомоги; квитанцію до прибуткового касового ордера № 01/03 від 05 березня 2024 року про сплату Клюйком М.В. 4000 грн (а.с. 66).
Тобто, представником відповідача надано всі необхідні документи, які передбачені ч. 3 ст. 137, ст. 141 ЦПК та в термін відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що розмір витрат, які заявлено до стягнення завищений, з огляду на невисоку складність справи, обсяг наданих послуг та витрачений адвокатом час не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 виклала правовий висновок відповідно до якого розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, надавши оцінку зібраним доказам, виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
Разом з тим, приймаючи оскаржуване додаткове рішення, місцевим судом не враховано закріплений у статті 141 ЦПК України принцип пропорційності розміру судових витрат, що підлягають до стягнення до задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звертаючись з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором заявляло позовні вимоги у розмірі 35500 грн (100 % позовних вимог), в той час як місцевим судом задоволено позов на суму 9585 грн (27 % позовних вимог).
Оскільки судом першої інстанції частково задоволено позов, до стягнення з позивача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2920 грн - пропорційно задоволених позовних вимог.
Ураховуючи те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, постановлене ним додаткове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фінкевича В.Г. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" задовольнити частково.
Додаткове рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 березня 2025 року скасувати.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Фінкевича Володимира Григоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2920 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.