Справа № 493/1076/23
Провадження № 1-кп/493/33/25
15 травня 2025 року м.Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022168180000081 від 15.06.2022, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балти Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, працюючого на посаді робітника кисневої станції в КП «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради Одеської області, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Демівка Чечельницького району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинувачених у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28,ч. 2 ст. 125 КК України,
14.06.2022 в вечірній час, більш точного часу під час дізнання не установлено, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували неподалік домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклої сварки з їхнім сусідом ОСОБА_7 , раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров'ю останньому шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи вищевказаний злочинний намір, в той же день та час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи при цьому їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_7 шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень та керуючись при цьому мотивами раптової гострої неприязні до нього, діючи умисно, підійшли до останнього, де ОСОБА_5 позаду схопив його за плечі, а ОСОБА_4 в цей час знаходячись попереду, кулаками обох рук наніс серію ударів (щонайменше п'ять) в область тулуба ОСОБА_7 , від яких останній впав на коліна.
В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 тримаючи ОСОБА_7 за плечі та не даючи йому встати на ноги, кулаком своєї руки наніс невстановлену серію ударів по тулубу останнього, а ОСОБА_4 в цей час, кулаками обох рук наніс серію ударів (щонайменше три) в область голови та декілька ударів (щонайменше два) ногою в область тулуба ОСОБА_7 .
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 були нанесені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, забійно-рвана рана лобно-тім'яної ділянки голови зліва, невстановлена кількість синців грудної клітини справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За сукупністю досліджених доказів, суд вважає встановленим що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинене групою осіб.
За сукупністю досліджених доказів, суд вважає встановленим що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинене групою осіб.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину не визнали та пояснили наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він з дружиною ОСОБА_9 , сином ОСОБА_4 та невісткою ОСОБА_10 проживають в АДРЕСА_1 .
Через одне домоволодіння від них, в будинку АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .
Через дорогу напроти їхніх будинків знаходиться кладовище, де ОСОБА_11 працює директором кладовища. З кладовища на дорогу є дві хвіртки, одна напроти їхнього будинку, тобто будинку № 5, інша напроти будинку ОСОБА_11 , тобто напроти будинку № 9.
В літку 2021 року корова ОСОБА_11 та ОСОБА_7 зайшла до них на город, поваливши маленький паркан, з тих пір відносини між ними стали неприязні, ініціаторами таких відносин була ОСОБА_11 з ОСОБА_7 він ніколи не сварився.
14.06.2022 року приблизно о 20-тій годині 30 хвилин він разом з дружиною ОСОБА_9 знаходилися в своєму будинку в м. Балта провулок Європейський, 5.
Почувши крик, який лунав з вулиці, вони вийшли з хати і побачили, що ОСОБА_11 , яка сварилася з їхніми дітьми: сином ОСОБА_4 на невісткою ОСОБА_10 , знаходилася на території кладовища, яке розташоване напроти їхнього будинку через дорогу, а їхній син ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_10 знаходилися на дорозі. Сварка відбувалася напроти їхнього будинку і виникла із-за того, що ОСОБА_4 кропив бур'яни попід паркан кладовища.
Згодом до ОСОБА_12 підійшов ОСОБА_7 , і не розібравшись в чому справа, став підтримувати її. Коли ОСОБА_11 сварилася одна, то від неї лунала тільки нецензурна лайка, а коли до неї підійшов ОСОБА_7 , то він став погрожувати фізичною розправою, говорячи, що «замоче їх та зариє», що було сприйнято ним як реальну погрозу їхньому життю.
Його син ОСОБА_4 став відходити від місця сварки в сторону свого будинку.
Неподалік від місця сварки знаходилася хвіртка. ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , погрожуючи їм фізичною розправою, стали бігти до неї з наміром, як він розумів вийти на вулицю і реалізувати свої погрози щодо них. Розуміючи це, він та його дружина ОСОБА_9 , намагаючись зашкодити цьому, стали тримати хвіртку для того, щоб ОСОБА_11 та ОСОБА_7 не вирвалися на вулицю. Але їм це не удалося і ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вирвалися на вулицю.
Під парканом кладовища лежала купа побитої цегли. ОСОБА_7 вхопивши половинку цегли став бігти до ОСОБА_4 який відскочив від нього і ОСОБА_7 , не добігши до ОСОБА_4 на відстані одного метра упав, чи то він зачепився за щось, чи то по іншій причині, при цьому ОСОБА_7 половинку цегли з своїх рук не відпускав.
Дорога на місці де вони сварилися усипана гравієм і жорствою та іде з нахилом до низу. В цьому напрямку, до низу в сторону ОСОБА_4 біг ОСОБА_7 .
Він з дружиною ОСОБА_9 стояли позаду, від того місця де знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_7 приблизно на відстані 4-5 метрів.
ОСОБА_7 став підніматися з землі. Для того щоб він остаточно не піднявся та не довів свого наміру до кінця, ОСОБА_4 , знаходячись напроти ОСОБА_7 , став його фіксувати поклавши йому руки на лопатки для того, щоб ОСОБА_7 заспокоївся. В цей час до ОСОБА_4 підбігла ОСОБА_11 і стала його дряпати нігтями, рвати футболку і відштовхнула від ОСОБА_7 та допомогла йому піднятися. Підвівшись, ОСОБА_7 знову підбіг до купи з цеглою. Пробігаючи повз нього він замітив, у ОСОБА_7 на лобі кров та мілкі фрагменти щебня. Підбігши до кучі з цеглою ОСОБА_7 , вхопивши куски цегли в обидві руки став знову бігти в сторону ОСОБА_4 , побачивши це, він став йому загороджувати дорогу, щоб він не нападав на сина, але ОСОБА_7 це не зупинило і він став як млин розмахували руками в яких знаходилися половинки цегли.
Так, розмахуючи руками він декілька раз ударив його по руках, які він витягнув перед собою, а один удар припав йому в перенісся, від чого він втратив свідомість і упав. Тут же до нього підбіг син ОСОБА_4 та став допомагати йому піднятися, а ОСОБА_7 перелякався, викинувся цеглини і відскочив в сторону від них, а ОСОБА_11 навпаки, підбігла до ОСОБА_4 і знову почала дряпати його і рвати футболку, але він її відштовхнув. Все це дійство супроводжувалося нецензурною лайкою і криками.
Коли ОСОБА_4 допоміг йому піднятися, ОСОБА_11 телефонувала родичам, викликаючи їх на допомогу, син вказав невістці ОСОБА_10 , щоб та викликала поліцію. У сина ОСОБА_4 було подряпано обличчя та шия, розірвана футболка.
Після сварки, чекаючи працівників поліції ОСОБА_7 бігав за цапом, а ОСОБА_11 погрожувала, що затягає їх по судам.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 14.06.2022 року він разом з дружиною ОСОБА_10 , приблизно о 20-тій годині 30 хвилин, вийшли на вулицю покропити бур'яни напроти свого дому що розташований по провулку Європейському № 5 в м. Балта Одеської області.
Через дорогу, напроти їхнього дому знаходиться кладовище, директором якого є їхня сусідка ОСОБА_11 , яка разом з ОСОБА_7 проживають в будинку АДРЕСА_2 .
На території кладовища ОСОБА_11 тримає город, він якраз знаходиться між будинками
АДРЕСА_3 в якому проживає ОСОБА_11 і ОСОБА_7 знаходиться хвіртка входу-виходу з кладовища. Аналогічна хвіртка була і напроти їхнього будинку, тобто будинку № 5.
Він разом з дружиною щороку прибирають територію біля свого будинку та напроти свого будинку, тобто попід кладовище.
Коли він покропив бур'яни попід паркан кладовища, їх побачила ОСОБА_11 яка працювала на городі, кинувши роботу підійшла до них та стала пред'являти претензії пов'язані з тим, що він немає права нічого робити попід кладовище, так як директором являється вона.
Таким чином виникла суперечка на підвищених тонах з використанням нецензурної лексики з обох сторін. ОСОБА_11 стала кидати в нього биту цеглу, але він відхилився і цегла в нього не попала.
Вийшли його батьки: ОСОБА_5 і ОСОБА_9 та стали заспокоювати ОСОБА_11 , але даремно, до неї підійшов ОСОБА_7 , скинув з себе мотокосу і став погрожувати їм фізичною розправою, говорячи що він їх завалить. Поведінка ОСОБА_11 та ОСОБА_7 була дуже агресивна, можливо вони були на підпитку, а від ОСОБА_7 він чув запах алкоголю коли в подальшому знаходився біля нього.
Не бажаючи дальше продовжувати сварку він став рухатися до свого будинку, але почув і згодом побачив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 біжать з погрозами до хвіртки. Його батьки: ОСОБА_5 і ОСОБА_9 стали тримати хвіртку, але не вдержали і вони прорвалися на вулицю. ОСОБА_7 схопив частину цегли і став бігти до нього. Декілька раз він відходив щоб уникнути контакту з ОСОБА_7 , а потім зупинився, чекаючи коли до нього підбіжить ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_7 підбіг до нього він відскочив в сторону. ОСОБА_7 чи то зашпортнувся, бо дорога по якій він біг спускалася донизу і була усипана гравієм і жорствою, чи то замахнувся, а коли він відскочив то так по інерції упав на землю.
Упавши ОСОБА_7 став підніматися, і у нього на лобі з'явилася кров. Для того щоб заспокоїти ОСОБА_7 він став його прижимати до землі взявши його за руки і лопатки так як ОСОБА_7 стояв на червереньках. Тут же підбігла ОСОБА_11 стала його дряпати, відштовхнула і допомогла піднятися ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 піднявся, побіг до купи каміння, яке лежало при дорозі, взяв ще частину цегли і розвернувся в його сторону. Батько ОСОБА_5 перегородив йому дорогу, але ОСОБА_7 став махати камінням і батько упав. Він підбіг до батька, допомагаючи йому піднятися, але до них підбігла ОСОБА_11 у знову стала його дряпати і рвати на ньому футболку, він її відштовхнув, а ОСОБА_7 злякався, викинув камінці і відійшов в сторону.
ОСОБА_11 стала дзвонити родичам і лякати їх, що приїдуть родичі і буде велика бійка тому він попросив дружину викликати поліцію.
Приблизно рік тому, корова ОСОБА_11 , поламавши огорожу, зайшла до них на город. Прибігла ОСОБА_11 в нетверезому стані, стала скандалити, між ними виник конфлікти. З тих пір неприязні відносини тільки поглиблювалися і привело до такого конфлікту в якому постраждав він і його батько ОСОБА_5 .
По факту нанесення їм тілесних ушкоджень було порушено кримінальну справу, але до сьогоднішнього дня справу не передали до суду, блокуючи її передачу
Незважаючи на не визнання вини обвинуваченими у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, вона доведена зібраними доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду даного кримінального провадження.
Зокрема, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 14.06.2022 року перебував на території кладовища, що розташоване в м. Балта Подільського району Одеської області по вулиці Європейській, допомагав дружині ОСОБА_11 , яка працює наглядачем кладовища, косити траву мотокосою.
Він з дружиною проживають напроти кладовища, їхніми сусідами через одну хату є сім'я Житаренків з якими вони в конфлікті останніх два чи три роки. Конфлікт виник із-за того, що їхній син виявив непристойну поведінку ОСОБА_4 який мстить їм за це.
Приблизно о 21 годині він повертався до свого дому та почув крик дружини, а підійшовши до неї побачив, що на території кладовища знаходиться його дружина ОСОБА_11 , а за парканом, на вулиці, знаходяться сусіди: ОСОБА_4 , його батько ОСОБА_5 , його дружина ОСОБА_10 та його мати ОСОБА_9 та кричать на його дружину ОСОБА_11 та висловлюються на її адресу нецензурною лайкою.
Він став заспокоювати дружину ОСОБА_11 , а в цей час ОСОБА_4 став його викликати на вулицю і провокувати на бійку. Він вийшов на вулицю і став підходити до ОСОБА_4 , той в свою чергу став від нього відходити і так декілька раз. Потім ОСОБА_5 ззаду взяв його за руки так що він не зміг рухатися, а ОСОБА_4 став наносити йому удари кулаками в ліву сторону тулуба, удари прийшлися в селезінку, серце та голову, приблизно 10-15 ударів.
Він, ухиляючись від ударів став відходити назад, але в цей час до нього підійшла ОСОБА_9 і потягнула його за пасок мотокоси і він упав на коліна та руки, перебуваючи в такому стані він відчув удари кулаком по спині, ймовірно які наносив ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 став бити його кулаком в голову і в нього потекла кров, а потім став бити його ногами в область серця, ударив двічі. ОСОБА_10 ударила його ногою по голені.
ОСОБА_5 перестав його бити по спині і в нього з'явилася можливість піднятися. Його дружина ОСОБА_11 викликали працівників поліції.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що разом з чоловіком ОСОБА_5 , сином ОСОБА_4 та невісткою ОСОБА_10 проживають у АДРЕСА_1 , з ними по сусідстві проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_11 з якими вони перебувають в неприязних відносинах.
14.06.2023 року приблизно о 21 годині син ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_13 пішли на вулицю кропити бур'яни, за деякий час вона почула крик та вийшла на вулицю і побачила, що ОСОБА_11 свариться з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 і забороняє їм кропити бур'яни попід паркан кладовища. Потім до них підійшов чоловік ОСОБА_11 - ОСОБА_7 і не розібравшись став підтримувати ОСОБА_11 та ображати їх.
В паркані була хвіртка, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 стали прориватися через хвіртку на вулицю, вона та її чоловік ОСОБА_5 стали тримати хвіртку, перешкоджаючи ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вибігти на вулицю де знаходилися їхні діти, але не змогли втримати хвіртку, тому ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вибігли з території кладовища на вулицю, де ОСОБА_7 взявши камінці став бігти в сторону її сина - ОСОБА_4 , але зашпортнувся і упав, розбивши собі голову. Коли ОСОБА_7 упав, ОСОБА_4 став його притримувати, щоб він не бився камінням і припинив агресивні дії, але до них підбігла ОСОБА_11 , відштовхнула ОСОБА_4 , потягнувши його за майку.
Після того ОСОБА_7 знову пішов до купи каміння, взявши чергову порцію каміння став знову бігти до ОСОБА_4 , але шлях йому загородив її чоловік - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ударив його в зап'ястя та по носі камінцем. Від удару в перенісся ОСОБА_5 упав. ОСОБА_7 злякався і відійшов. ОСОБА_4 підбіг до батька і став йому допомагати піднятися, але знову підбігла до них ОСОБА_11 і стала дряпати ОСОБА_4 та рвати на ньому майку, таким чином перешкоджаючи допомогти підняти батька.
Після всього ОСОБА_11 стала телефонувати і викликати родичів, а її невістка ОСОБА_10 викликала поліцію.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що 14.06.2023 року перебувала на кладовищі, що розташовано в пров. Європейській в м. Балта Подільського району Одеської області напроти її будинку. Її чоловік ОСОБА_7 косив на кладовищі траву мотокосою. Приблизно о 21 годині вона, ідучи по стежці попід парканом, стала повертатися додому та побачила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ядами кропили траву напроти свого дому та разом з тим попід паркан кладовища. ОСОБА_4 3-4 рази бризнув їй ядами в обличчя, тому вона вирвала трубку оприскувача, зламала його і перекинула через паркан на вулицю. ОСОБА_4 став її ображати та побіг додому за держаком. Тут же на вулицю вибігли ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . Усі четверо вони були агресивно налаштовані.
Її чоловік ОСОБА_7 підійшов до них і ОСОБА_4 став його обзивати і викликати і провокувати ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 став іти до хвіртки, в цей час до хвіртки підійшов ОСОБА_5 . Вона стала між ними. ОСОБА_5 ухопив її за волосся і кинув в канаву, а потім ударив її між лопаток кулаком.
Коли вона підняла голову з канави, то побачила, що чоловік ОСОБА_7 стояв на колінах, а ОСОБА_5 держить його за руки ззаду і колінами б'є в спину, а ОСОБА_4 наносить йому кулаком руки три удари по голові. Чоловік попросив її викликати працівників поліції, і так як телефон був в будинку, вона побігла додому.
Коли вона вийшла з будинку, то на дорозі побачила чоловіка який хитався, а з його голови текла кров. ОСОБА_5 намагався його ударити, але промахнувся і упав. Неприязні відносини між ними виникла коли їхнім сином була викрита непристойна поведінка ОСОБА_4 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , показала, що вона, разом з чоловіком ОСОБА_4 та його батьками: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 проживають в АДРЕСА_1 . З ними в сусідстві проживає ОСОБА_11 та ОСОБА_7 . Напроти їхніх будинків знаходиться огороджене кладовище.
Близько двох років тому між ними виникли неприязні відносини у зв'язку з тим, що корова ОСОБА_11 зайшла на територію їхнього домоволодіння та поламала огорожу. ОСОБА_11 не тільки не вибачилася перед ними а стала звинувачувати їх в тому що сталося. Після того стосунки все погіршувалися. На день народження їхньої дитини ОСОБА_11 принесла з кладовища вінок, пройти по вулиці неможливо, вона кричить і ображає їх.
14.06.2022 року в післяобідній час, вона разом з чоловіком ОСОБА_4 вийшли на вулицю прибирати територію перед їхнім будинком. Вони стали покропити бур'яни, які росли через дорогу від них попід огорожу кладовища. ОСОБА_11 в цей час була на території кладовища, вона підійшла до них, стала по ту сторону огорожі кладовища стала кричати ображати чоловіка нецензурною лайкою, говорячи про те, що вона є директором кладовища і ніхто їм не дозволяв протравлювати під огорожею кладовища траву. Біля огорожі лежала купа каміння, вона стала кидатися камінням в їхню сторону.
На крик ОСОБА_11 вийшли батьки чоловіка: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , а з сторони кладовища прийшов ОСОБА_7 який косив траву на кладовищі, він кинув електрокосу на землю і не розбираючись в чому справа став бігти до хвіртки, яка веде на дорогу.
ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , для того щоб перешкодити йому вийти на дорогу, стали тримати хвіртку, але не втримали і ОСОБА_7 вибіг на дорогу, зашпортнувся і упав на четвереньки.
Її чоловік - ОСОБА_4 став притискати його до землі, тримаючи за плечі для того щоб ОСОБА_7 заспокоївся. В цей час до нього підбігла ОСОБА_11 і стала дряпати нігтями обличчя чоловіка і ОСОБА_7 зміг піднятися. Коли він піднявся, то вона побачила, що на лобі у нього тече кров.
Коли ОСОБА_7 піднявся, взяв в руки камінці і став ними крути і ударив таким чином ОСОБА_5 по голові і руці, з цього приводу ОСОБА_5 звертався до медичного закладу за допомогою.
Вона не бачила, щоб того дня хтось наносив ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
Окрім цього, винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення також доводиться дослідженими безпосередньо в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
Витягом з ЄПДР у кримінальному провадженні № 12022168180000081 від 15.06.2022 року, відповідно до якого 14.06.2022 року до відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області надійшло повідомлення ОСОБА_11 про те, що 14.06.2022 року з нею та її чоловіком ОСОБА_7 влаштували сварку ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 в ході якої спричинили ОСОБА_11 та ОСОБА_7 тілесні ушкодження. (т. 2 а.с. 3).
Протоколом огляду місця події від 03.08.2022 року, відповідно до якого було оглянуто проїзна частину дороги по провулку Жовтневому в м. Балта Одеської області, напроти домоволодіння № 9. (т.2 а.с. 12-17).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.07.2022 року, відповідно до якого у приміщені КП «Балтська багатопрофільна лікарня» вилучено медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_7 (т.2 а.с. 27-30).
Медичною карткою стаціонарного хворого № 1926 від 14.06.2022 року ОСОБА_7 . Встановлений діагноз при госпіталізації : Струс головного мозку. Встановлений діагноз основний: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Лікворно-гіпертензійний, цефалічний та вертигінозний синдром. Супутнє захворювання: ушиб грудної клітки, ушиб стінки живота, забійно-рвана рана тім'яної ділянки голови зліва. (т.2 а.с. 31-39).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.08.2022 року за участі ОСОБА_7 , де ним дані покази аналогічні тим, що були озвучені в ході судового розгляду. (т.2 а.с. 43-47).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.08.2022 року за участі ОСОБА_11 , де нею дані покази аналогічні тим, що були озвучені в ході судового розгляду. (т.2 а.с. 48-53).
Протоколом огляду місця події від 04.08.2022 року, відповідно до якого було оглянуто узбіччя дороги по провулку Жовтневому в м. Балта Одеської області, напроти домоволодіння № 9, в ході якого ОСОБА_7 видав особистий одяг: майку чоловічу сірого кольору, куртку чоловічу 54 розміру, сірого кольору з помаранчевою полосою, як пояснив ОСОБА_7 він був одягнутий 14.06.2022 року. (т.2 а.с. 54-58).
Протоколом огляду місця події від 04.08.2022 року, відповідно до якого було оглянуто узбіччя дороги в провулку Жовтневому в м. Балта Одеської області, напроти домоволодіння № 9, за участі ОСОБА_11 , в ході якого було знайдено два фрагменти пластикового затискач для волосся з фото таблицями до нього. (т.2 а.с. 62-66).
Висновком експерта № 43 від 19.07.2022 року, відповідно до якого при знаходженні ОСОБА_7 в лікарні у нього було виявлено «малопомітні підшкірні синці правої половини грудної клітини» та забійно-рвана рана в лобно-тім'яній ділянці зліва, де виявлений при огляді рубець. Встановити механізм виникнення та давність синців по даним мед документації не представляється можливим. рана, як вказано в мед документації забійно-рвана, загоїлася криволінійним рубцем і дозволяє припустити, що вона виникла від дії тупого предмета з обмеженою криволінійною контактуючою поверхнею. Синці мають скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів тому, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Рана потребує для свого загоєння більше 6-ти, але менше ніж 21 день тому, згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Діагноз забій грудної клітки, забій стінки живота, струс головного мозку, якими не будь об'єктивними даними представленої мед документації не підтверджується (т.2 а.с. 77-78).
Висновком експерта № 103 від 29.08.2022 року, відповідно до якого в ході проведення повторної експертизи було встановлено, що при звернені за медичною допомогою ОСОБА_7 був встановлений наступний діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Лікворно-гіпертензивний, цефалічний та вертигіозний синдроми. Забій грудної клітки, забій стінки живота, забійно-рвана рана тім'яної ділянка голови зліва».
Забійно-рвана рана тім'яної ділянки голови та синці грудної клітки, утворилися в результаті дії тупого (тупих) предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися. Не виключено, що такими предметами могли бути кулаки, взуті ноги, палиця та інші схожі предмети.
Забійна рана голови, не була небезпечна для життя, спричинила розлад здоров'я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше трьох тижнів (21 день), відповідно до п. 2.3.3. і 4.6. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Забій, синці грудної клітки не є небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку», не обґрунтований та не підтверджений об'єктивними клінічними даними. Не виключено, що клінічні симптоми , які описані у мед документації зі слів хворого могли бути спричинені загостренням хронічних захворювань, що були виявлені у під експертного під час обстеження. тому даний діагноз не може бути прийнятий до уваги при визначені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та не підлягає судово-медичній оцінці.
Діагноз «Забій стінки живота» не підтверджується будь-якими об'єктивними даними, в мед документації не вказано будь-яких тілесних ушкоджень в ділянці живота, а також відсутні будь-які травматичні ушкодження органів черевної порожнини під час проведення КТ. Тому даний діагноз не може бути прийнятий до уваги при визначені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та не підлягає судово-медичній оцінці.
Враховуючи характер та локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень, спричинення їх в умовах падіння з положення стоячи на площину (з висоти власного зросту) є малоймовірним. Положення потерпілого під час отримання ним тілесних ушкоджень могло змінюватися, що не суперечить даним на які вказує під експертний. (т.2 а.с. 90-93).
Висновком експерта № 196 від 05.10.2022 року відповідно до якого в ході проведення додаткової повторної судово-медичної експертизи було встановлено, що у ОСОБА_7 малися наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, забійно-рвана рана лобно-тім'яної ділянки голови зліва, синці грудної клітки справа (кількість у мед документації не зазначена).
Зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, судити про індивідуальні особливості яких, на підстав наявних даних, немає можливості, однак, не виключено, що даними предметами могли бути руки (стиснута в кулак кисть), ноги (у взутті) та інші предмети.
Утворення всіх зазначених тілесних ушкоджень, виходячи з їх характеру та локалізації, в результаті одноразового падіння на площину з вертикального або близького до такого положення виключається.
Закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку та забійно-рвана рана лобно-тім'яної ділянки голови складають єдиний нерозривний комплекс черепно-мозкової травми та оцінюються у сукупності.
Струс головного мозку є найбільш легкою формою черепно-мозкової травми, яка характеризується нетривалими функціональними порушеннями, що нормалізуються на І, ІІ, а іноді на ІІІ тижні, та за своїм звичайним перебігом не потребує для свого лікування строку понад 21 добу, і за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3. і 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. (т.2 а.с. 104-122).
Висновком експерта № 980 від 22.09.2022 року відповідно до якого в ході проведення судово-медичної імунологічної експертизи було встановлено, що походження крові, виявленої на куртці та майці, які були вилучені в ході огляду місця події 04.08.2022 року, не виключається від ОСОБА_7 (т.2 а.с. 124-127).
Висновком експерта № 934 від 16.09.2022 року відповідно до якого кров ОСОБА_7 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти - В за ізосерологічною системою АВО (т.2 а.с. 129-130).
Висновком судово-психологічної експертизи № 23-1130 від 03.04.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту 04.08.2022 року вільно викладала події, учасники слідчої дії не заважали під експертній у вільному відтворені, де вона слідує за особистою логікою розвитку подій та надає розгорнуті повідомлення, запитання дізнавача не містять ознак цілеспрямованого психологічного впливу.
Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_11 у процесі відтворення нею подій від 14.06.2022 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень її співмешканцю ОСОБА_7 під час проведення 04.08.2022 року за її участю слідчого експерименту; висока ділова активність та ініціативність, середня гучність мовлення, хронологічно впорядковане та поступове викладення інформації, надання деталізованих змістових відповідей. Підекспертна самостійно відтворює обставини та вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжує власну промову невербальними ілюстраціями. Повідомлення мають ознаки відповідності актуальному досвіду: наявний емоційний компонент, аудіальна та афективна інформація, спогади щодо фізичних почуттів.
Спостерігається виражена насиченість показів деталями. Відсутні ознаки завченого тексту або фантазування.
В поведінці та мовленнєвій діяльності ОСОБА_11 під час проведення за її участю слідчого експерименту наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення нею певних подій.
Відеозапис слідчого експерименту від 04.08.2022 року за участі ОСОБА_11 не містить ознак здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії (т. 2 а.с. 138-143).
Висновком судово-психологічної експертизи № 23-397 від 03.04.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_7 під час слідчого експерименту від 04.08.2023 року знаходився у мінливому емоційному стані: від спокійного стриманого, врівноваженого стану на першому етапі слідчої дії до стану підвищеної емоційності та збудження - на етапі розповіді щодо дій, вчинених до нього; зміна емоційно-психологічного стану ОСОБА_7 відбувалася залежно від психологічного навантаження повідомлень та показів, які надавав підекспертний.
Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_7 під час проведення 04.08.2022 року за його участю слідчого експерименту характеризується високою діалоговою активність та ініціативність, високою гучність та підвищеною швидкістю мовлення, хронологічно впорядкованим та поступовим викладення інформації, надання деталізованих змістових відповідей. Підекспертний самостійно відтворює обставини та вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжує власну промову невербальними ілюстраціями. Повідомлення мають ознаки відповідності актуальному досвіду: наявний емоційний компонент, аудіальна та афективна інформація, спогади щодо фізичних почуттів.
Спостерігається виражена насиченість показів деталями. Відсутні ознаки завченого тексту або фантазування.
В поведінці та мовленнєвій діяльності ОСОБА_7 під час проведення за його участю слідчого експерименту наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення ним певних подій.
Відеозапис слідчого експерименту від 04.08.2022 року за участі ОСОБА_7 не містить ознак здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії (т. 2 а.с. 130-165).
Речовими доказами які зберігаються у відділені поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області за квитанцією № 480 та № 481(т. 2 а.с. 61, 70).
04.03.2025 року захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно обвинувачених оскільки обвинувальний акт направлений до суду поза межами строків досудового розслідування. Адвокатом зазначалося, що 15.06.2022 року розпочався строк досудового розслідування, який відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України (в редакції станом на 15.06.2022 року) не міг перевищувати 12 місяців до дня повідомлення особі про підозру. Обвинуваченим про підозру повідомлено лише 18.07.2023 року.
В задоволенні клопотання захисника було відмовлено відповідно до ухвали суду від 04.03.2023 року. (т. 3 а.с. 1-8).
Оцінюючи всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого, вчинене групою осіб доведено повністю, їх дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.
При цьому, твердження обвинувачених про те, що вони не наносили удари ОСОБА_7 спростовуються вищеописаними висновками експертів та показами потерпілого та свідка ОСОБА_11 і їх суд розцінює як форму захисту з огляду на те, що відповідно до висновку експерта № 196 від 05.10.1922 року утворення всіх тілесних ушкоджень ОСОБА_7 в результаті одноразового падіння на площину з вертикального або близького до такого положення - виключається.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченим, передбачених ст. ст. 66, 67 КК України, не встановлено.
Вивчивши особи обвинувачених встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 166-171). До складу його сім'ї входить дружина, малолітня та неповнолітня дитина. Має позитивну характеристику. Раніше не судимий. На обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться. Працює на посаді робітника кисневої станції в КП «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради Одеської області.
ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_1 . Являється пенсіонером за віком (т. 2 а.с. 172-179). Має позитивну характеристику. Раніше не судимий. На обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться. Має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується медичною документацією (т. 1 а.с. 179, т. 2 а.с. 228-231 .)
Призначаючи обвинуваченим покарання суд зазначає, що за змістом ст. 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації.
З урахуванням викладеного, призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, обставини його вчинення, поведінка потерпілого та обставини, що послужили причиною виникнення конфлікту, особи винних та їх ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, їхній матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, і вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Потерпілий в рамках даного кримінального провадження подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути з обвинувачених в солідарному порядку на його користь матеріальну шкоду в розмірі 25106,25 грн. моральну шкоду в розмірі 999000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.
Розмір матеріальної шкоди обґрунтовує витратами, понесеними на медичні обстеження та придбання ліків під час лікування на суму 3766,25 грн.
Крім того позивач просить стягнути з відповідачів 21340,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, оскільки в результаті нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченими було розірвано та втрачено золотий ланцюжок вагою 9,25 грама.
Також йому завдано моральної шкоди, яка виразилася у погіршені стану здоров'я, порушення звичайного способу життя та спілкування з рідними та друзями, так як додаткові витрати негативно позначаються на сімейному бюджеті. До березня 2023 року він працював токарем КУ «Балта-Благоустрій», звільнився з роботи так як більше не може якісно виконувати свою роботу із-за підвищеного артеріального тиску нудоту та інші фактори. Він не може фізично займатися своїми неповнолітніми дітьми, приділяти їм достатньої уваги. що пригнічує його морально.
Крім того просить стягнути з відповідачів 40000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Прокурор підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на доведення вини обвинувачених у вчинені кримінального проступку.
В судовому засіданні обвинувачені - цивільні відповідачі позов не визнали. Захисник обвинувачених зазначив, що обвинувачені не завдавали тілесних ушкоджень потерпілому, а відтак не несуть матеріальну відповідальність за таким позовом. Сума моральної шкоди нічим не обґрунтована, а сума матеріальних збитків належними чином не підтверджена.
Вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу потерпілим не понесені, будь-яких підтверджуючих документів суду не надано. Враховуючи п. 6.2. додаткової угоди № 1 від 10.08.2022 року до договору від 06.07.2022 року про надання правничої допомоги, де зазначено про те, що сплата коштів не є обов'язковою та здійснюється на розсуд адвоката, ці витрати можуть бути і не понесені в подальшому.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Згідно з вимогами ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Крім цього, згідно із вимогами ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як вбачається з долучених до цивільного позову виписки з історії хвороби № 1926 потерпілий ОСОБА_7 з 14.06.2022 року по 27.06.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні. Йому був встановлений діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Лікворно-гіпертензивний, цефалічний та вертигінозний синдром, закрита травма грудної клітки. Забійна рвана рана тім'яної ділянки голови. Забій лівої половини грудної клітки. Закрита травма живота. Забій передньої черевної стінки.
Згідно із висновком експерта № 196 від 05.10.2022 року в ході проведення додаткової повторної судово-медичної експертизи було встановлено, що у ОСОБА_7 малися наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, забійно-рвана рана лобно-тім'яної ділянки голови зліва, синці грудної клітки справа (кількість у мед документації не зазначена).
Потерпілим до матеріалів провадження долучив чеки. Дослідивши фіскальні чеки ( т.2 а.с. 147-149), суд констатує, що витрати на придбання ліків та медичне обстеження документально підтверджені на суму 3293,08 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги щодо відшкодування витрат на придбання ліків та медичного обстеження підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 21340,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, оскільки в результаті нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченими було розірвано та втрачено золотий ланцюжок вагою 9,25 грама. Зазначена обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, з обвинувачених на користь потерпілого слід стягнути 3293,08 грн. матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку ушкодженням здоров'я.
Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачена можливість відшкодування моральної шкоди грішми. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У п. 9 Постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Верховний Суд у своїй постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 293/174/23 сформував чітку позицію: компенсація за моральну шкоду не має бути надмірною і не повинна ставати джерелом збагачення потерпілої особи.
Вирішуючи питання задоволення позовних вимог потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про те, що неправомірними діями обвинувачених дійсно потерпілому ОСОБА_7 була така завдана моральна шкода, яка полягала у перенесенні останнім негативних переживань. Після отримання тілесних ушкоджень він перебував на лікуванні, пережив емоційний стрес як через фізичні, так і психологічні страждання.
Визначаючи розмір морального відшкодування, суд приймає до уваги фактичні обставини справи, враховує характер, тривалість і глибину душевних страждань потерпілого, пов'язаних з ушкодженням здоров'я, ступінь вини обвинувачених, їхнє матеріальне і сімейне становище, виходячи з вимог розумності, справедливості та вищеописаних обставин, вважає, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню з огляду на протиправну поведінку самого потерпілого ОСОБА_15 .
Судом встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 проживають за адресою: в АДРЕСА_1 , на цьому ж провулку в будинку АДРЕСА_1 проживає сім'я Житаренко.
Неприязні відносини між сім'ями існують протягом двох чи трьох років, періодично між ними виникають сварки.
14.06.2022 року у вечірній час доби сварка почалася між ОСОБА_11 з однієї сторони та ОСОБА_4 і ОСОБА_10 з іншої сторони.
Згодом ОСОБА_7 підтримав ОСОБА_11 , а сторону ОСОБА_4 і ОСОБА_10 підтримали батьки: ОСОБА_16 та ОСОБА_9 .
Сторони конфлікту розділяв паркан кладовища, де на території кладовища знаходилися: ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а на території проїзної частини провулку Європейський знаходилися: ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9
ОСОБА_7 вийшов на проїзну частину вулиці і став наближатися до ОСОБА_4 , який у свою чергу декілька раз відходив від нього. Дана обставина була підтверджена самим потерпілим ОСОБА_7 , обвинуваченими та свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що на думку суду дає підстави стверджувати, що ОСОБА_4 усіляко намагався уникнути прямого зіткнення з ОСОБА_7 , але останній наполегливо ішов на обвинуваченого ОСОБА_4 в результаті чого сталася бійка, в якій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження отримали і обвинувачені.
З показів обвинувачених та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вбачається, що після того як ОСОБА_11 допомогла ОСОБА_7 піднятися з землі, останній підійшов до груди каміння та взявши частини цегли в обидві руки направився до ОСОБА_4 , але йому дорогу перегородив батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .
ОСОБА_7 став розмахувати руками, в яких були частини цегли, і таким чином завдав ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Покази свідків узгоджуються між собою та підтверджуються письмовими доказами сторони захисту, а саме:
Копією витягу з ЄПДР у кримінальному провадженні № 12022168180000082 від 15.06.2022 року, відповідно до якого 14.06.2022 року до відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , мешканця АДРЕСА_1 про те, що 14.06.2022 року з ним влаштували сварку ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в ході якої спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження. (т. 2 а.с. 3).
Копією заяви ОСОБА_5 від 14.06.2022 року на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області. (т. 2 а.с. 191).
Копією медичної карти стаціонарного хворого № 1957 від 16.06.2022 року з діагнозом при госпіталізації : множинні поверхневі травми, не уточнені, встановлений діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. (т. 2 а.с. 192-201).
Копією висновку експерта № 32 від 15.06.2022 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено п'ять саден та синець на лиці,по синцю на лівому лікті, лівому передпліччі, правому плечі, три садна на правому передпліччі. Синці виникли від дії тупих предметів,можливо при ударах кулаками та іншими предметами. Садна виникли від дотикової дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути вільні краї нігтів рук та інші предмети, запале дно з почервонінням навколишньої шкіри саден, синьо-рожевий колір, не чіткі границі синців,вказує на те, що ці ушкодження могли виникнути в термін 14.06.2022 року близько 20 години 30 хвилин.
Синці та садна мають скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, тому згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Діагноз забій грудної клітки, забій м'яких тканин лівого колінного суглоба, струс головного мозку якими не будь об'єктивними даними представленої медичної документації не підтверджено. (т. 2 а.с. 202-204).
Копією витягу з ЄПДР у кримінальному провадженні № 12022168180000084 від 16.06.2022 року, відповідно до якого 14.06.2022 року до відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області надійшла письмова заява від ОСОБА_4 про те, що 14.06.2022 року з ним влаштували сварку сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в ході якої спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження. (т. 2 а.с. 205).
Копією висновку експерта № 34 від 16.06.2022 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено шість саден та лиці, одне на шиї, три садна на грудях та одне на лівому плечі. Садна та лиці, шиї та грудях по своєму характеру виникли від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею можливо у вигляді ребра, яким могли бути вільні краї нігтів пальців рук. Садно на лівому плечі виникло від дотикової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, характерні особливості якого в пошкодженні не відобразилися. запале дно саден без почервоніння навколишньої шкіри вказує на те, що вони моли виникнути 14.06.2022 року.
Садна мають скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, тому згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень. (т. 2 а.с. 206-207).
Щодо понесених витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно зі ч.1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілим ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_8 06.07.2022 року було укладено договір про надання правничої (адвокатської) допомоги, а також додаткова угода № 1 до договору від 10.08.2022 року (т. 1 а.с. 163-170), відповідно до якої вартість послуг адвоката становить 40000,00 грн., що також зазначено в попередньому розрахунку сум судових витрат.
В матеріалах справи відсутні документальні докази того, що адвокат отримав від цивільного позивача гонорар.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 є пенсіонером, ОСОБА_4 має на утримання двох дітей, цивільний позов потерпілого задоволено частково, суд, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 119 КПК України та ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне зменшити розмір належних до стягнення процесуальних витрат, а саме витрат на правову допомогу.
Враховуючи, що обвинуваченими вчинено кримінальні правопорушення, при розслідування яких проводилися експертизи, суд вважає, що витрати пов'язані з проведенням експертиз підлягають стягнення з обвинуваченого, відповідно до ст. 124 КПК України.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді на майно, вилучене під час проведення досудового слідства підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190,00 (одна тисяча сто дев'яносто ) гривень.
Цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_7 до обвинувачених - цивільних відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та витрат за надання правничої допомоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 матеріальну школу в сумі 3293,08 грн., моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., витрати за надання правничої допомоги в сумі 20000,00 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь держави витрати на проведення судово-психологічної експертизи № 23-1130 від 03.04.2023 року та № 23-397 від 03.04.2023 року в загальній сумі 19118,40 грн.
Ухвалу слідчого судді Балтського районного суду Одеської області від 05.08.2022 року про накладення арешту на майно, вилучене 04.08.2022 року під час огляду місця події - скасувати.
Речові докази, які зберігаються в відділенні поліції № 1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, захиснику та прокурору, копію вироку надіслати потерпілому на його представнику.