Справа № 553/3845/24 Номер провадження 33/814/481/25Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
15 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем судового засідання Філоненко О.В.,
за участю представника Полтавської митниці Грози В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Полтавської митниці, в інтересах якої діє представник Гроза Віталій Анатолійович,
на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 21 березня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 МК України
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 21 березня 2025 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 МК України закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Встановлено, що згідно з протоколом №0130/80600/24 від 04 вересня 2024 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він 07 травня 2022 року перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар - автомобіль «VW CARAVELLE», номерний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації LV), VIN НОМЕР_2 , шляхом подання до митного органу, як підставу для переміщення товарів декларації про перелік товарів, що визначаються гуманітарною допомогою від 07 травня 2022 року, що містить неправдиві відомості щодо одержувача.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 483 МК України.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Із постановою судді не погодилась Полтавська митниця, в інтересах якої діє представник Гроза В.А., яка в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 21 березня 2025 року та прийняти нову постанову про визнання винним громадянина ОСОБА_1 в порушенні митних правил з накладенням на нього адміністративного стягнення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України у виді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів (вартість предмету правопорушення - 29500,00 грн).
У разі накладення стягнення у виді конфіскації товару (у разі неможливості конфіскації предмету правопорушення, у відповідності до частини 2 статті 541 МК України), - стягнути вартість предмету правопорушення - транспортного засобу марки «VW CARAVELLE», номерний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації LV), VIN НОМЕР_2 , вартістю - 29500,00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 були вказані неправдиві відомості в декларації, а саме: доставка автомобіля, як гуманітарної допомоги для військової частини НОМЕР_3 (далі ВЧ НОМЕР_3 ), але автомобіль не був переданий до даної військової частини, відповідно, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Щодо заперечень на апеляційну скаргу
У запереченнях на апеляційну скаргу Полтавської митниці захисник - адвокат Ясниська О.О. просила постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 21 березня 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Захисник зазначає, що апелянт не надав належних та допустимих доказів незаконності походження листа-звернення від командира ВЧ НОМЕР_3 про надання конкретного транспортного засобу в якості гуманітарної допомоги, також вказує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення мають достатньо доказів того, що ОСОБА_1 передав автомобіль до військової частини.
Щодо відповіді на заперечення на апеляційну скаргу
30 квітня 2025 року від Полтавської митниці, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , надійшла відповідь на заперечення на апеляційну скаргу, в якій апелянт просив залишити заперечення, подані захисником - адвокатом Ясниською О.О. без задоволення, а оскаржувану постанову судді скасувати.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні представник Полтавської митниці Гроза В.А. апеляційну скаргу підтримав та просив скасувати постанову місцевого суду.
Від захисника - адвоката Ясниської О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду у справі.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду у справі в судове засідання не з'явився.
Мотиви суду
Щодо клопотання про відкладення розгляду у справі
Виходячи з положень статті 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Як передбачено частиною 6 статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі.
Слід зауважити, що захисник - адвокат Ясниська О.О., звертаючись до суду з клопотання про відкладення розгляду у справі, доказів на підтвердження поважності неприбуття в судове засідання - не надала.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що захисник виклала свою позицію щодо оскаржуваної постанови в запереченнях на апеляційну скаргу, крім того, неявка захисника не звільняє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності від явки до суду, який також не прибув на апеляційний перегляд справи про адміністративне правопорушення.
За вище встановлених обставин підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Щодо оскаржуваної постанови
У частині 7 статті 294 КУпАП зазначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно статті 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до частини 1 статті 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості
Об'єктом правопорушення, передбаченого частини 1 статті 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частини 1 статті 483 МК України є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо товарів, їх ваги або кількості.
Суб'єктивна сторона частини 1 статті 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.
Тобто, правопорушення, передбачене частини 1 статті 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» (№ 1192-XIV від 22.10.1999) (із змінами та доповненнями) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна Допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Суд першої інстанції дослідивши докази надані сторонами справи про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги
Твердження скаржника, що матеріали справи містять достатньо доказів для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, оскільки ним при оформленні митної декларації вказані неправдиві відомості, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними, з огляду на слідуюче.
Так, матеріалами справи підтверджено, що переміщений через митний кордон автомобіль дійсно був переданий ОСОБА_1 30 травня 2022 року до військової частини.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що факт ввезення ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу «VW CARAVELLE», номерний знак НОМЕР_4 та його митного оформлення, як гуманітарної допомоги, підтверджено митною декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 07 травня 2022 року та інформацією з бази АСМО Інспектор.
Як зазначено у митній декларації, декларантом, а також водієм є ОСОБА_1 , отримувач - ВЧ НОМЕР_3 , фактичне місце призначення розвантаження вантажу ВЧ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Для заповнення митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, ОСОБА_1 мав при собі лист-звернення командира ВЧ НОМЕР_3 про дозвіл ввезення зазначеного автомобіля як гуманітарної допомоги для потреб ВЧ НОМЕР_3 , який видавався ВЧ НОМЕР_3 .
Відповідно до фотокопії акту прийому-передачі №471 від 30 травня 2022 року, автомобіль «VW CARAVELLE», реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_2 , від ОСОБА_1 отримано на безплатній основі для виконання бойових завдань ВЧ НОМЕР_3 .
Тобто, в момент передачі автомобіля ВЧ НОМЕР_3 , 30 травня 2022 року ОСОБА_1 виконані взяті на себе зобов'язання з приводу передачі автомобіля військовій частині, про що ним було вказано у митній декларації.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 вжив всі, передбачені діючим законодавством України заходи, спрямовані на дотримання порядку переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи про порушення митних правил, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, а подальше не внесення відомостей про вище вказаний автомобіль до обліку військової частини не може бути підставною для визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Висновки суду
Зважаючи на викладене, висновок судді суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України є правильним та обґрунтованим.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи вище наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу Полтавської митниці, в інтересах якої діє Гроза Віталій Анатолійович, - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 21 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль