Справа № 490/67/22
нп 2/490/86/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
14 квітня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Горбань М.С.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 , про встановлення факту, про визначення частки у праві спільної часткової власності і визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
У січні 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов зазначений позов, у якому позивач просив суд ухвалити рішення, яким:
встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в період часу з 2010 року по день смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та постійно за адресою: АДРЕСА_1 ;
визначити, що частка померлої, ОСОБА_5 (спадкодавець), у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 після перерахунку часток становить 19/100;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 19/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді 3/20 частин домоволодіння в АДРЕСА_1 , що належало їй на підставі договору дарування від 20.06.1996 року. Позивач вважає себе спадкоємцем четвертої черги, спадкоємці попередніх черг або ті, які подали заяву про прийняття спадщини, як зазначає ОСОБА_1 - відсутні. Для отримання спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про прав на спадщину за законом з огляду на те, що спадкоємцем не надано рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю і неможливістю встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину та відсутністю документу, підтверджуючого право власності на спадкове майно, у зв'язку із зміною розміру частки. За таких обставин позивач вимушений звернутися до суду із цим позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.01.2022 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.03.2023 року витребувано у Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання цієї ухвали суду надано відповідну відповідь.
Ухвалою суду від 15.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
У судове засідання сторони у справі не з'явилися з невідомих суду причин. Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її з ОСОБА_1 відсутності, одночасно з цим представник зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Миколаївською міською радою до суду подано заяву, у якій відповідач просить провести розгляд справи за відсутності свого представника.
Вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів слідує, що позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та займався її похованням.
Відповідно до договору дарування від 20.06.1996 року ОСОБА_5 отримала у власність 3/20 частини домоволодіння в АДРЕСА_3 .
З повідомлення КП «ММБТІ» від 23.06.2021 року слідує, що ОСОБА_5 станом на 28.12.2012 року належало право спільної часткової власності на 3/20 домоволодіння АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 20.06.1996 року. 23.06.2021 року КП «ММБТІ» виконано перерахунок часток, в наслідок чого частки співвласників визначено з урахуванням виділу у таких розмірах: ОСОБА_5 - 19/100; ОСОБА_3 - 44/100, ОСОБА_7 - 37/100.
З показів свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 слідує, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_5 проживали разом з 2010 року по день її смерті в будинку за адресою: АДРЕСА_4 . В них був син, який помер, інших дітей не мали. Після інсульту, який стався з ОСОБА_5 , позивач доглядав її сам, після смерті сам займався похованням.
У повному витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00047668080 від 26.10.2024 року зазначено, що 27.01.1976 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції зроблено актовий запис №39 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У повному витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00047668151 від 26.10.2024 року зазначено, що 27.01.1976 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції зроблено актовий запис №39 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У позові ОСОБА_1 зазначено, що шлюб з ОСОБА_5 було розірвано у 1993 році.
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78745843 від 15.10.2024 року - спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ємельянової Н.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Приватним нотаріусом миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельяновою Н.В. 29.09.2021 року видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 на 19/100 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , з огляду на те, що спадкоємцем не надано рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавецею і неможливістю встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину та відсутністю документу, підтверджуючого право власності на спадкове майно, у зв'язку із зміною розміру частки.
Доказів наявності інших спадкоємців матеріали справи не містять.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вивчивши наявні у справі матеріали судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 09.05.2010 року до 08.12.2020 року проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без шлюбу.
В означений період ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не перебували у шлюбі з іншими особами, що підтверджується інформацією з повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.
Частиною першою та другою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи слідує, що позивач у справі ОСОБА_1 є колишнім чоловіком ОСОБА_5 . Встановлення цього факту є необхідним для отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 19/100 частини у праві власності домоволодіння в АДРЕСА_3 .
Власниками цього домоволодіння є: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7
23.06.2021 року КП «ММБТІ» виконано перерахунок часток зазаченого домоволодіння, в наслідок чого частки співвласників визначено з урахуванням виділу у таких розмірах: ОСОБА_5 - 19/100; ОСОБА_3 - 44/100, ОСОБА_7 - 37/100 (повідомлення КП «ММБТІ» від 23.06.2021 року).
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та його колишня дружина ОСОБА_5 , проживали однією сім'єю у цьому будинку за адресою АДРЕСА_3 , починаючи з 09.05.2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_5 ) та вели спільне господарство.
Щодо позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 за ОСОБА_1 , то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами статті 1217 ЦК України.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За змістом частин першої та другої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша статті 1258 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до часини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З наведеного слідує, що позивач ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_5 проживав разом з нею в будинку АДРЕСА_2 . Відтак він є спадкоємцем четвертої черги.
Як вбачається з матеріалів справи спільний син ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78745843 від 15.10.2024 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
Відтак, з огляду на відсутність спадкоємців першої, другої та третьої черги, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 у порядку статті 1268 ЦК України.
ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку статті 1268 ЦК України. Відповідно до інформації КП "Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації" розмір частки ОСОБА_12 після перерахунку у зв'язку із виділом частки інших співвласників становить 19/100 частини у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянової Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.09.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з 19/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 з огляду на те, що спадкоємцем не надано рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавецею і неможливістю встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину та відсутністю документу, підтверджуючого право власності на спадкове майно, у зв'язку із зміною розміру частки.
З огляду на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право власності на спадщину у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір сплачений за подачу позову до суду.
Керуючись статтями 13, 76-81, 200, 258, 259, 261, 263, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однієї сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 09 травня 2010 року по 08 грудня 2020 року без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити, що частка ОСОБА_5 у праві власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 становить 19/100 частин у праві власності.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на 19/100 частки у праві спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Шолох