Справа № 2-4145/11
нп 2/490/2664/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
03 квітня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Твердохліб К.В.,
за участі представника відповідача Крупки Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення кредитної заборгованості, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якій позивач просить стягнути з відповідачів на його користь в солідарному порядку заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11323829000 від 31 березня 2008 року що становить 68 311,15 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 544 644 грн 80 коп., з яких: 46 249, 97 дол. США, в гривневому еквіваленті становить 368 751 грн 01 коп.; 18 366,16 дол. США заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті становить 146 433 грн 39 коп.; 3695,02 дол. США пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, що в гривневому еквіваленті становить 29 460 грн 40 коп.; 1700 грн 00 коп. судового збору та 120 грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 жовтня 2011 року відкрито провадження у справі.
У період з липня 2011 року до червня 2022 року справа перебувала у провадженні іншого складу суду.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 червня 2022 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2022 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який позов в частині вимог до ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися з невідомих суду причин.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11323829000 від 31 березня 2008 року, відповідно до пункту 1.1. якого Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, доллар США у сумі 50 000 грн 00 коп., що дорівнює еквіваленту 252 500 грн 00 коп. за курсом НБУ на день укладення Договору, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі. При цьому Сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається в Договорі лише в разі надання Банком кредиту в іноземній валюті. Позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді траншу або декілька траншів, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми кредиту, зазначеного в цьому пункті Договорі, для чого надає Банку письмову заяву (за формою згідно вимог Банку), в якій зазначає бажану суму траншу (в межах загальної суми кредиту) та бажану дату його отримання. Така заява Позичальника, укладена на надана згідно умов цього Договору, є підставою для подачі Банком траншу Позичальнику.
Для забезпечення виконання цього договору між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» 31 березня 2008 року укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу А.А. Літвінчук.
Також між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 192235 від 31 березня 2008 року для забезпечення виконання кредитного договору № 11323829000 від 31 березня 2008 року.
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 192235 від 31 березня 2008 року для забезпечення виконання кредитного договору № 11323829000 від 31 березня 2008 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до чатсини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (частини друга та третя статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною третьою статті 554 ЦК України особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зі змісту спірного кредитного договору слідує, що його сторони дійшли домовленості про те, що кредитні кошти, сума яких погоджена у кредитному договорі, видаються, позивачем за письмовою заявою позичальника, тобто ОСОБА_1 (особисто або за довіреністю).
Під час розгляду справи судом встановлено, що Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» у період з 31 березня 2008 року до 10 квітня 2008 року здійснено видачу коштів відповідно до кредитного договору № 11323829000 від 31 березня 2008 року чотирма траншами здійснено видачу коштів у сумі 50 000,00 дол. США.
Відповідач ОСОБА_7 у своїх запереченнях вказує на те, що ці кошти вона не отримувала, їх видача здійснена іншій особі без її присутності. При цьому відповідачем зазначено, що довіреностей на отримання цих коштів вона іншим особам не надавала. За її заявою порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_8 (начальник ТТ №174 Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк») за частиною другою статті 191, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
Позивачем у справі 22 вересня 2009 року на адресу прокурора Центрального району м. Миколаєва направлено листа, в якому повідомлено, що від час проведеної перевірки кредитної справи ОСОБА_5 встановлено факт шахрайства під час оформлення та видачі кредиту зі сторони отримувача по цьому кредитному договору ОСОБА_2 та зловживанні службовим положенням зі сторони співробітників відділення «АКІБ «УкрСбанка» ТТ № 174 начальника ОСОБА_8 , спеціаліста з операційної діяльності ОСОБА_9 та касира ОСОБА_10 . З 31 березня 2008 року до 10 квітня 2008 року чотирма траншами, шляхом підробки документів, були зняті з рахунків ОСОБА_5 (без її відома) 50 000,00 дол. США кредитних коштів. Таким чином своїми діями ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спричинила «АКІБ «УкрСбанка» значну матеріальну шкоду. З огляду на викладене, позивач просив провести перевірку та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності.
Листом «АКІБ «УкрСбанка» від 09 грудня 2009 року прокурора Центрального району м. Миколаєва повідомлено про те, що в кредитній справі ОСОБА_5 відсутня довіреність на отримання кредитних коштів поручитилем ОСОБА_2 .
В матеріалах справи наявний протокол допиту спеціаліста по ОКО 1 категорії ОСОБА_10 , проведений під час досудового розслідування кримінального провадження, надані під час досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , яка пояснила, що у період з 31 березня 2008 року до 10 квітня 2008 року видала кошти по кредиту ОСОБА_5 видала іншій особі, а не ОСОБА_5 . Довіреності на здійснення такої операції свідок не бачила, про її існування зазначила ОСОБА_8 .
Під час здійснення досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що 31 серпня 2008 року до неї (на той час вона працювала касиром відділенні Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» № 174) начальник цього відділення ОСОБА_8 дала вказівку видати кошти по кредитному договору ОСОБА_5 іншій особі, а саме ОСОБА_2 та повідомила, що у нього є довіреність від ОСОБА_5 .
Відповідно до висновка екперта від 25 квітня 2010 року № 469 підпис на заяві про видачу готівкових коштів від 31 серпня 2008 року в графі «підпис отримувача», ймовірно виконана не ОСОБА_5 а іншою особою. Відповісти на питання в категоричній формі на це питання не є можливим.
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2012 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченому частиною другою статті 191, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України та призначено їй покарання.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2013 року апеляції засудженої ОСОБА_8 та представника потерпілої ОСОБА_4 задоволено. Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2012 року у відношенні ОСОБА_8 скасовано, справу направлено прокурору Центрального району м. Миколаєва для проведення додаткового розслідування.
На час розгляду цієї справи вирок суду, який набрав законної сили у означеному кримінальному провадженні, суду не надано. Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що означене кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач у визначеному Договором про надання споживчого кредиту № 11323829000 від 31 березня 2008 року, кошти позичальнику ОСОБА_1 не надавалися, а були видані іншій особі у спосіб не передбачений цим договором. Ця обставина позивачем не заперечується.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач з посиланням на статі 525, 526, 530, 612 ЦК України та умови Договору про надання споживчого кредиту № 11323829000 просить стягнути з позичальника та поручителів суму 50 000 грн 00 коп. з урахування відсотків та штрафних санкцій.
Судом встановлено, що позичальник за кредитним договором ОСОБА_1 означені кошти не отримувала. Тому сума 50 000,00 дол. США видана відповідно до Договору про надання споживчого кредиту № 11323829000, укладеного із ОСОБА_1 , не є її кредитним зобов'язанням, забезпеченим порукою.
Як зазначає сам позивач у листі до прокурора Центрального району м. Миколаєва від 22 вересня 2009 року ці кошти були видані внаслідок зловживання службовим становищем зі сторони співробітників банку, а саме: начальника ТТ № 174 ОСОБА_8 , спеціаліста з оперційної діяльності ОСОБА_9 та касира ОСОБА_10 .
Відтак, зобов'язання з повернення кредитних коштів у сумі 50 000 дол США не є договірними зобов'язання ОСОБА_1 , забезпеченими порукою. Тому у задоволенні цього позову слід відмовити.
Судові витрати відносяться на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 68 311,15 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 544 644 грн 80 коп., з яких: 46 249, 97 дол. США, в гривневому еквіваленті становить 368 751 грн 01 коп.; 18 366,16 дол. США заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті становить 146 433 грн 39 коп.; 3695,02 дол. США пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, що в гривневому еквіваленті становить 29 460 грн 40 коп.; 1700 грн 00 коп. судового збору та 120 грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Шолох