Справа № 752/20482/24
Провадження № 2/752/2466/25
Іменем України
16 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 (а.с. 9,10) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - АТ КБ «ПриватБанк»), через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 03 листопада 2022 року, що складається із заборгованості за тілом кредита в сумі 30 058,66 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 7 862,75 грн, а всього -37 921,41 грн, стягнути судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1 03 листопада 2022 року ознайомився з умовами кредитування, підписав Паспорт споживчого кредиту, підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив: розмір кредитного ліміту - до 200 000,00 грн; тип кредитної картки - «Універсальна GОLD»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентну ставку - 40,8%; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідальності до ч.2 ст.625 Цивільного процесуального (далі - ЦК) Кодексу України встановлюються за домовленістю сторін 60% від простроченої суми заборгованості.
Заява про приєднання до умов та правил банківських послуг відповідачем відписана у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля. Використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису погоджено з відповідачем в Анкеті-заяві від 04 січня 2021 року, яка підписана власноруч на планшеті, що відповідає Постанові НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківський системі України».
Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну платіжну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 12/22. Відповідач користувався кредитом відповідно до виписки по рахунку, вчиняв операції за рахунком, користувався кредитним лімітом, повертав використану суму, сплачував відсотки за користування кредитом, але припинив своєчасно вносити платежі для погашення заборгованості.
У зв'язку порушенням зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 10 вересня 204 року склала 37 921,41 грн.
Посилаючись на викладене, а також в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену суму боргу в примусовому порядку.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 59, 50).
Відповідачу направлялась копія ухвали про відкриття провадження за адресою його реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 819067 від 01 жовтня 2024 року (а.с.57); поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відповіддю поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адерсою» (а.с.64).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального Кодексу (далі - ЦПК) України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті проводиться в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що 04 січня 2021 року відповідач підписав на підставі ст.634 ЦК України Анкету-заяву клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов та правил банківських послуг, які розміщено в мережі інтернет www.privatbank.ua та складають між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У Анкеті-заяві вказується, що сторони визнають простим підписом такі способи підпису клієнта як ОТР пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділені банку, на офіційних сайтах банку у мережі інтернет надається можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписання відповідного договору (а.с.27,28).
Підписання договору у такий спосіб відповідає положенню Постанову НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківський системі», у п. 2 якої П. вказано, що це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг.
03 листопада 2022 року відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.29-33, 34-45).
Підписавши Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг № б/н від 03 листопада 2022, відповідач погодився на такі умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200 000 грн; тип кредитної карти: «Універсальна GОLD», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка - 40,8 % річних.
У пункті 1.4 договору сторони погодили, що розмір мінімального обов'язкового платежу становить 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно, або 10 % від заборгованості, у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення, але не менше 100 грн.
У пункті 1.5 договору сторони погодили у випадку прострочення виконання зобов'язань за договором підвищені проценти - 81,6 % від суми неповернутого в строк кредиту.
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку під номером 4149629381355403.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, долучений до матеріалів справи Паспорт споживчого кредиту у сукупності з інформацією, погодженою відповідачем у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, свідчать про укладення кредитного договору та погодження відповідачем саме таких умов нарахування відсотків (а.с. 29-33).
Як вбачається із наданої позивачем виписки по рахунку відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції з використанням картки НОМЕР_1 , яку останній отримав у зв'язку із укладенням із банком договору (а.с.26).
Варто вказати на те, що виписка по рахунку є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який підтверджує наявність заборгованості по кредиту та її розмір. Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, отримавши кредитні кошти, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносив платежі на погашення заборгованості, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 10 вересня 2024 року становить суму в розмірі 37 921,41 грн, яка складається із: 30 058, 66 грн - заборгованості за тілом кредиту, 7 862,75 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с.24,25).
Зазначений розрахунок відповідачем спростовано не було, як і не було надано суду докази належного виконання договірних зобов'язань в частині вчасного погашення коштів за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
У ході розгляду справи судом встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за укладеним кредитним договором виконало, надало відповідачу кредит у визначеному договором розмірі, проте, останній, в порушення вимог закону та умов договору, своїх зобов'язань за цим договором належним чином не виконує.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти добровільно АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом виконання боржником зобов'язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а саме заборгованості за простроченим тілом кредиту, та сплати процентів за користування кредитом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем за кредитним договором добровільно банку не повернуті, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованим, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 37 921, 41 грн в примусовому порядку.
У порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір в сумі 2 422,40 грн, сплату підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету (а.с.56), квитанція від 13 вересня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 265, 279, 354,355 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03 листопада 2022 року у розмірі 37 921 (тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 16 травня 2025 року.
Суддя А.В.Слободянюк