Справа № 752/14014/17
Провадження № 1-кп/752/687/25
16 травня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110010001646 від 19 грудня 2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Прокурор звернувся з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що останній обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений переховувався від суду, може впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти вищевказаним ризикам.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав на відсутність ризиків у кримінальному провадженні. Обвинувачений від суду не переховувався, не з'являвся в судові засідання, оскільки втрапив у неприємність, отримав тілесні ушкодження, загубив телефон, не мав грошових коштів щоб приїхати до суду. Наміру впливати на потерпілого чи свідків у обвинуваченого немає. У зв'язку з наявністю у обвинуваченого постійного місця проживання у м. Бердичеві, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав захисника. Вказав, що до суду не з'являвся, оскільки отримав травми, від яких лікувався. Про причини неявки суд не повідомляв, оскільки втратив телефон. Має постійне місце проживання у квартирі брата у м. Бердичеві, а також неофіційне місце роботи. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, щоб мати змогу працювати.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 бвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не закінчено з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано потерпілого, свідків та самого обвинуваченого.
Обвинувачений, будучи повідомлений про здійснення судового розгляду відносно нього, з грудня 2024 року на неодноразові виклики в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, на зв'язок не виходив, його телефон був вимкнутий, у зв'язку з чим внаслідок ухилення від суду було надано дозвіл на його затримання з метою приводу в судове засідання.
Доказів поважності неявки в судові засідання обвинувачений в розпорядження суду не надав.
Обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, раніше неодноразово судимий.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, його репутацію, попередні судимості, суд дійшов висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме у випадку незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На виконання приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, з урахуванням майнового стану обвинуваченого.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 14 липня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як альтернативний запобіжний захід заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов'язки:
повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, номеру телефону;
здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії обов'язків визначити до 14 липня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1