125/2258/24
3/125/972/2024
23.01.2025 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,
До Барського районного суду Вінницької області надійшло чотири справи відносно ОСОБА_1 : № 125/2258/24 (провадження № 3/125/972/2024) за ч. 2 ст. 126 КУпАП, № 125/2259/24 (провадження № 3/125/973/2024) за ч. 1 ст. 126 КУпАП, № 125/2260/24 (провадження № 3/125/974/2024) за ст. 124 КУпАП та № 125/2261/24 (провадження № 3/125/975/2024) за ст. 122-4 КУпАП. Вважаю за необхідне об'єднати дані справи в одне провадження під номером справи 125/2258/24, що відповідає положенням ст. 36 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 768963 від 10.11.2024, 10.11.2024 о 07:00 водій ОСОБА_1 по вул. Центральній у с. Лука-Барська, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, унаслідок чого здійснив з'їзд у кювет. У результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 768965 від 10.11.2024, 10.11.2024 о 07:00 водій ОСОБА_1 по вул. Центральній у с. Лука-Барська, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв ДТП, а саме здійснив з'їзд у к'ювет, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 768685 від 10.11.2024, 10.11.2024 о 07:00 водій ОСОБА_1 по вул. Центральній у с. Лука-Барська, керуючи автомобілем, скоїв дорожньо-транспортну пригоду та не мав діючого полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1г ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 768684 від 10.11.2024, 10.11.2024 о 07:00 водій ОСОБА_1 по вул. Центральній у с. Лука-Барська, керував автомобілем марки «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності законного представника матері - ОСОБА_2 пояснив, що 10.11.2024 вранці до них додому приїхали працівники поліції, які повідомили, що він причетний до ДТП, сказали взяти паспорт та забрали його у відділок. При цьому навіть не повідомили матері про це, та не взяли її з собою.
На запитання головуючої судді ОСОБА_1 повідомив, що не знав, що має право, щоб мама поїхала з ним у відділок, поліцейські такого не пропонували, а сам він боявся про це попросити. У відділенні поліції кілька поліцейських його опитували та складали документи, у яких йому сказали поставити підпис, що він і зробив.
Законний представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила пояснення сина, вона дійсно була вдома, але не бачила приїзду поліції, та вже пізніше дізналася, що сина возили у відділок.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, прийшов висновку, що справу про адміністративні правопорушення слід закрити, з огляду на таке.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Під час з'ясування цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якими доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, у якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення
Зі статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.
Згідно з п. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як особа, стосовно якої 10.11.2024 були складені протоколи серії ААД № 768684, ААД № 768963, ААД № 768965 та ААД № 768685, на час їх складання був неповнолітнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків або опікуна є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Аналогічна норма міститься також і в п. 17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матералів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 за № 1376 (з наступними змінами).
Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи під час притягнення її до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них матеріалів вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на момент складення протоколів про адміністративне правопорушення був неповнолітнім.
При цьому, правовий статус неповнолітнього як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Разом з тим, встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено без урахування вказаних особливостей провадження у справах щодо неповнолітніх. Жодних відомостей про присутність законного представника під час процесуального оформлення правопорушень матеріали справи не містять.
Крім того, з матеріалів про адміністративні правопорушення слідує, що посадова особа, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, взагалі не ознайомлювала неповнолітнього зі спеціальним правом, визначеним у ст. 270 КУпАП.
Таким чином, з огляду на встановлені порушення права на захист неповнолітнього, суд дійшов висновку, що докази у даних адміністративних провадженнях були отримані внаслідок порушення прав і свобод неповнолітнього на захист, а тому протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 768684, ААД № 768963, ААД № 768965 та ААД № 768685 від 10.11.2024, схема місця ДТП, як докази у справі є недопустимими.
Крім наведених доказів, справи про адміністративні правопорушення містять: копію рапорту про фіксацію звернення у поліцію особою, яка побачила автомобіль у кюветі, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію паспорту ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 , який є власником транспортного засобу, про який йдеться у протоколах.
Вказаних доказів за відсутності належно оформлених протоколів про адміністративні правопорушення недостатньо для встановлення наявності події і складу адміністративних правопорушень.
З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення відомості та складення протоколів про адміністративні правопорушення відбувалося з істотним порушенням прав неповнолітнього на захист, його винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ст. 122-4, ст. 124, п. 1 ч. 1 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя