Справа № 752/8339/25
Провадження № 2/752/5529/25
Іменем України
14 травня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «Акцент - Банк» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка 08.04.2025 була передана у провадження судді Слободянюк А.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101693300382093 від 29.08.2023 у розмірі 12 357,90 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 09 квітня 2025 року, наведену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, з моменту отримання ним копії ухвали суду.
З урахуванням того, що позивач та представник позивача мають зареєстровані кабінети в системі «Електронний суд», 25 квітня 2025 року вказану ухвалу суду було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника, про що свідчать відповідні довідки, які містяться в матеріалах справи.
Згідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто з урахуванням того, що стороні позивача було надано п'ятиденний строк для усунення недоліків позову з моменту отримання ним копії ухвали суду та враховуючи те, що така ухвала була доставлена в електронний кабінет позивача та його представника - 25 квітня 2025 до 17:00 години, то вбачається, що граничний строк усунення недоліків за наведеною позовною заявою, був - до 30 квітня 2025, включно.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 травня 2025 року недоліки вказані судом в ухвалі від 09 квітня 2025 року, стороною позивача усунуто не було.
При цьому, як встановлено судом, 13 травня 2025 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, на виконання ухвали суду від 09 квітня 2025 року.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч. 6 ст. 124 ЦПК України).
Однак, як вбачається з матеріалів поданої заяви на усунення недоліків позову, остання була відправлена вже з пропуском п'ятиденного строку, встановленого судом в ухвалі від 09 квітня 2025 року. Водночас, відповідно до заяви, сторона позивача не зверталась до суду із клопотанням про продовження або поновлення процесуального строку на виконання вимог зазначеної ухвали суду, у порядку встановленому ст. 127 ЦПК України.
Отже, вбачається, що позивач не виконав вимоги судового рішення щодо залишення позовної заяви без руху, у строк встановлений ухвалою суду.
Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків позову, в термін визначений в ухвалі суду.
Керуючись ст. ст. 123, 185, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк