Справа №759/22729/23
Провадження №2/752/903/25
12 травня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло,-
Адвокат Сініцина Оксана Петрівна в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 , Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділу приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 21.09.2007 між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04.09.2023.
Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утримані.
У 2019 році ОСОБА_4 та члени його сім'ї: дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 , отримали ордер на вселення у двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
20.12.2019 родина вселилася та була зареєстрована за вищезазначеною адресою. Згодом, враховуючи стан здоров'я дитини, необхідність у постійному лікування та перебування на свіжому повітрі, родина періодично жила у м. Києві та у смт. Гостомель у приватному будинку з адресою: АДРЕСА_2 .
У липні 2020 році відповідач повідомив позивача про те, що необхідно оформити право власності на квартиру та для цього, аби прискорити оформлення, необхідно аби дитина не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За словами ОСОБА_4 , реєстрація дитини «заважала» оформити право власності в прискореному порядку, оскільки у випадку залишення її зареєстрованою, Служба у справах дітей може не надати дозвіл на проведення реєстраційних дій. Також він пояснив, що дитину не можливо зареєструвати в іншому місці, ніж зареєстровані батьки, тому позивачу, як матері дитини, також необхідно знятися з реєстраційного обліку, аби дитина була зареєстрована за місцем реєстрації матері.
При цьому, ОСОБА_4 запевнив позивача, що це жодним чином не впливає на право власності її та дитини, оскільки квартира видана на сім?ю із трьох осіб.
ОСОБА_4 наполіг на тому, аби позивачка разом із з донькою зареєструвалася у квартирі, яка належить на праві власності матері позивачки за адресою: АДРЕСА_3 .
Повністю довіряючи своєму чоловіку, позивач та дитина 10.07.2020 були зняті з реєстраційного обліку в отриманій ними квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .
Після цього, родина й надалі проживала як за адресою: АДРЕСА_1 , так і у смт. Гостомель у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
В березні 2022 року позивач разом з дочкою виїхала до Німеччини, щоб врятувати дитину від жахів війни, це рішення було прийнято разом з відповідачем.
В серпні 2023 року позивач повернулася до України, з впевненістю, що зможе проживати разом з дочкою у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідач відмовив їй в цьому, мотивуючи це тим, що ні вона, ні дитина ніякого відношення до даної квартири не мають, а також те, що відповідач приватизував зазначену квартиру виключно на себе, чим порушив права ОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.07.2023 позивачу стало відомо, що після зняття її та дитини з реєстраційного обліку 10.07.2020, ОСОБА_4 здійснив приватизацію спільної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зазначаючи себе одноособовим власником та отримав свідоцтво про право власності на зазначену квартиру б/н від 14,08.2020, видане Відділом приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Внаслідок незаконної приватизації квартири, право користування якою на час її приватизації мали позивач та спільна дочка, були порушені житлові права позивача та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач одноосібно приватизував спірне житлове приміщення, позбавивши можливості отримати зазначену квартиру у власність позивача.
01.11.2023 позивачу стало відомо, що спірна квартира була виставлена на продаж.
На час здійснення приватизації квартири позивач та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були членами сім'ї відповідача.
Використавши для приватизації квартири житлові чеки позивача та її неповнолітньої дитини, відповідач позбавив останніх права на набуття права власності в процесі приватизації квартири, оскільки право приватизувати займане позивачем та її дитиною житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою надається державою лише один раз.
З урахуванням викладеного, відповідач приватизував квартиру без її участі, як члена сім?ї та їх дитини, а отже відмовився від належного дитині права власності на це житло.
Враховуючи, що відповідно до ст. 154 СК України захист прав та інтересів неповнолітніх дітей лежить на їх батьках, зокрема на відповідачі, а тому позивач вважає, що останній повинен був забезпечити реалізацію дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її право на приватизацію житла шляхом зазначення її в заяві на приватизацію та внесення відповідних даних до довідки про склад сім'ї.
Просила визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації від 14.08.2020 №40110 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_4 та свідоцтво про право власності на житло від 14.08.2020, видане Відділом приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яке посвідчує, що ця квартира належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
24.11.2023 постановлено ухвалу про передачу цивільної справи за підсудністю.
10.04.2024 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
21.05.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази.
06.11.2024 постановлено ухвалу про витребування доказів.
12.05.2025 постановлено ухвалу про закриття провадження у цивільній справі в частині вимог, заявлених до Відділу приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
12.12.2024 Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації подала до суду пояснення у справі, в яких зазначило, що малолітня дитина не втрачає право користування житлом за будь-яких обставин: ані внаслідок тимчасової відсутності понад шість місяців згідно ст. 71 ЖК України, ані внаслідок вибуття згідно ст. 107 ЖК України. Підтримали позовні вимоги.
Позивач підтримала позовні вимоги. Зазначила, що вона дала згоду на зняття дитини з реєстрації разом з нею, оскільки одну дитину зняти з реєстрації місця проживання неможливо. В грудні 2019 року вони в'їхали у спірну квартиру та почали робити ремонт. Надання квартири в оренду це спільне рішення з чоловіком. В липні 2023 року їй стало відомо про приватизацію житла.
Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.
Представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Інші учасники справи не з'явилися.
Допитаний як свідок відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що позов не визнає. Квартира АДРЕСА_4 це житло, яке було надано йому як учаснику бойових дій на три особи. Позивач у 2020 році знялася з місця реєстрації в спірній квартирі. Дитини не була зареєстрована в спірній квартирі. Він придбав для дитини двокімнатну квартиру в м. Буча, яку позивач оформила на свою матір. Він сплачував внески по квартири, робив ремонт. Вони жодного дня не жили в спірній квартирі.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що з листопада 2020 року по січень 2021 року орендувала у ОСОБА_4 двокімнатну квартиру на АДРЕСА_5 , яка знаходилася на 22 поверсі. Коли вона жила у квартирі, вона виставлялася на продаж, про це її повідомив ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає ОСОБА_4 , з січня 2021 року, приблизно чотири місяці, орендувала у нього квартиру по АДРЕСА_6 . Стосунків між ними ніяких немає. ОСОБА_7 попередив, що житло виставлено на продаж. Він був з дружиною. Декілька разів приходили покупці та дивилися квартиру.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.09.2007 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюбу, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 , який в подальшому був розірваний на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04.09.2023 по справі № 759/9332/23.
Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утримані.
11.12.2010 ОСОБА_4 на сім'ю з трьох осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , видано ордер №003009 на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
10.07.2020 ОСОБА_1 подала до Відділу з питань реєстрації місця проживання Святошинського РДА заяву про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.07.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєструвалися за адресою: АДРЕСА_3
ОСОБА_4 звернувся до органу приватизації з заявою про передачу в приватну власність квартири, що він займає разом із членами сім'ї на умовах найму. Уповноваженим власником житла визначено ОСОБА_4 .
До заяви додано довідку про склад сім'ї та займані приміщення та технічний паспорт
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 27.07.2020 зареєстрований ОСОБА_4 .
Відповідно до розпорядження Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2020 №40110 задоволено прохання наймача ОСОБА_4 про передачу квартири, в якій він мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передано вказану квартиру в приватну власність. Зобов'язано відділу приватизації житлового фонду управління ЖКГ Голосіївської РДА в м. Києві оформити «Свідоцтво про право власності на житло».
14.08.2020 Відділом приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_7 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 70,4 кв.м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 14.08.2020 №40110.
Вищезазначене свідоцтво містить підпис керівника органу приватизації та печатку юридичної особи Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37414262).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12.07.2023 №338943592 ОСОБА_4 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації 06.10.2020. Документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 14.08.2020, видавник: Відділ приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації видане згідно з розпорядженням від 14.08.2020 №40110.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №759/21799/23 накладено арешт на квартиру загальною площею 70, 4 кв.м., житловою площею 36, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , до винесення рішення у справі про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації від 14.08.2020 №40110 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_4 та свідоцтво про право власності на житло від 14.08.2020. Заборонено будь-яким юридичним та фізичним особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження об'єкту нерухомого майна: квартири загальною площею 70, 4 кв.м., житловою площею 36,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об'єднань.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Відповідно до ч. 1, 3, 7, 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).
Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку.
Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Наслідком порушення вимог частини другої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є визнання приватизації недійсною.
Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 520/14902/17 (провадження № 61-21727св19), від 14 вересня 2021 року у справі № 473/2473/20 (провадження № 61-38св21).
Відповідно до п 4, 13, 15, 17, 18, 23, 24 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 №396 (далі - Положення) передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника.
Приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації).
Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства) (далі - орган з оформлення документів).
Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.
Громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
За малолітніх та неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.
Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.
Форму журналу реєстрації заяв та прийнятих документів наведено у додатку 3.
Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Органам приватизації рекомендується проводити видачу свідоцтв про право власності на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2003 № 39/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за № 318/7639.
Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 №121 (далі - Розпорядження № 121) доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства згідно з додатками 1 - 11.
Відповідно до п. 21 Переліку повноважень у галузі управління комунальної власністю (додаток № 3 до Розпорядження № 121): приватизація державного житлового фонду.
Відповідно до п. 5 розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації «Про затвердження Положення про управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації) від 23.10.2020 №508 (далі - Розпорядження №508) основними завдання Управління є, зокрема, здійснення приватизації житлового фонду в порядку встановленому чинним законодавством, надання консультацій та роз'яснень громадянам з питань приватизації житла.
Відповідно до п. 6.19. Розпорядження №508 Управління забезпечує здійснення заходів щодо передачі житла у власність громадян в порядку, встановленому чинним законодавство України, а також надання консультацій та роз'яснень громадянами з питань приватизації житла в тому числі: здійснює розрахунку площі квартир, що приватизується безоплатно, визначає вартість надлишків площ та оформлює відповідні документи; здійснює оформлення свідоцтв про право власності на житло, видачу їх дублікатів.
Відповідно до п. 6.20. Розпорядження №508 Управління формує та затверджує довідки на приватизацію житла по формам: Ф-4, Ф-5, Ф-6 про склад сім'ї та займані приміщення на приватизацію квартир (будинків), кімнат в квартирах спільного заселення та житлових приміщень у гуртожитках.
Відповідно до п. 13. Розпорядження №508 Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменування, а також окрему печатку органу приватизації державного житлового фонду.
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України (далі - СК України) правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (стаття 16 Конвенції).
За змістом частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Судом встановлено, що 11.12.2010 ОСОБА_4 на сім'ю з трьох осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , видано ордер №003009 на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
10.07.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєструвалися за адресою: АДРЕСА_3
Відповідно до розпорядження Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2020 №40110 передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в приватну власність.
14.08.2020 Відділом приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_7 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 14.08.2020 №40110.
Вищезазначене свідоцтво містить підпис керівника органу приватизації та печатку юридичної особи Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37414262).
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації від 14.08.2020 №40110 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_4 та свідоцтво про право власності на житло від 14.08.2020, видане Відділом приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яке посвідчує, що ця квартира належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Відповідно до п. 6.19. розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації «Про затвердження Положення про управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації) від 23.10.2020 №508 Управління забезпечує здійснення заходів щодо передачі житла у власність громадян в порядку, встановленому чинним законодавство України, а також надання консультацій та роз'яснень громадянами з питань приватизації житла в тому числі: здійснює розрахунку площі квартир, що приватизується безоплатно, визначає вартість надлишків площ та оформлює відповідні документи; здійснює оформлення свідоцтв про право власності на житло, видачу їх дублікатів.
Таким чином, Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації є органом, який здійснює приватизацію житлового фонду, приймає рішення про передачу квартир у власність громадян та видає свідоцтво про право власності.
При зверненні до суду позивач зазначила відповідачами ОСОБА_4 , Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію та Відділ приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Разом з тим, під час розгляду справи, провадження у справі в частині позовних вимог до Відділу приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації було закрито.
Також судом встановлено, що Голосіївська районна в місті Києві державної адміністрації не приймала оскаржуване позивачем розпорядження від 14.08.2020 №40110 та не видавала свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що спірна квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Судом з'ясовано, що розпорядження від 14.08.2020 №40110 та свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що спірна квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , були видані Управлінням житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яке є юридичною особою та яке було уповноважене на вчинення таких дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява заявлена до неналежного відповідача, оскільки належними відповідачами в даному випадку повинен бути приватизації, тобто Управлінням житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, та власник спірної квартири.
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Суд, проаналізувавши доводи, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, приходить до висновку, що позов поданий до відповідачів, один з яких є неналежним.
Оскільки позов пред'явлений до неналежного відповідача, суд відмовляє у його задоволенні.
При цьому суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, яка зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 16.05.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 42, код ЄДРПОУ 37308812.
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37413735.
Суддя Ж. І. Кордюкова