Справа № 712/5150/25
Провадження № 2/712/2676/25
15 травня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкас Пересунько Я.В. розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
21 квітня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4343364 в розмірі 19 367,83 грн та кредитним договором № 75358374 в розмірі 40 240,54 грн.
Згідно з довідкою відділу ведення реєстру територіальної громади, місця проживання управління ведення реєстру територіальної громади, місця проживання та оформлення біометричних документів департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 29 квітня 2025 року, що надійшла до суду 13 травня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Надання органом реєстрації інформації про зареєстроване місце проживання відповідача на запит суду є підставою для вирішення питання про відкриття провадження у справі за умови відповідності позовної заяви вимогам цивільного процесуального закону.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, в розумінні ч.1ст. 188 ЦПК України об'єднанню підлягають в одній позовній заяві декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу.
У позовній заяві позивачем не обґрунтовано підстави щодо об'єднання в одній позовній заяві вимог за різними кредитними договорами, суд виходить з того, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, яка є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Отже, цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об'єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об'єднання позовів у розумінні ст. 188 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок щодо об'єднання вимог в одному позові, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 та в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. Наявні порушення, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Враховуючи відсутність підстав для застосування ст. 188 ЦПК України, оскільки позивачем об'єднано дві позовні вимоги по різним кредитним договорам, які не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
При цьому суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні про відкриття провадження за позовною заявою. Вибіркове надання судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового призведе до порушення конституційного принципу рівності сторін, що є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», № 19164/04, пункт 47).
Повернення заяви не порушує права заявника на доступ до правосуддя, оскільки це право може бути реалізоване після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.185, 188, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Я.В. Пересунько