Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4183/25
Номер провадження 1-кс/711/1135/25
15 травня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні №12025250000000255 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, яка не є особою з інвалідністю, одруженої, не працюючої, раніше несудимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий ВР ЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000255 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000255 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбали особливо небезпечну психотропну речовину та наркотичний засіб для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими відправленнями через ТОВ «Нова Пошта» та які зберігали в гаражному приміщенні № 1148, 1149 автокооперативу «Автомобіліст», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Олени Теліги 8.
Так, працівниками УБН ГУНП в Черкаській області, в період часу з 00 год. 26 хв 27.03.2025 по 00 год. 46 хв. 27.03.2025, з гаражного приміщення № НОМЕР_1 , 1149 автокооперативу «Автомобіліст», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Олени Теліги 8, відібрані зразки заборонених до обігу речовин, які згідно з висновками експертів являються: особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить 0,163 г, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зберігали в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , 1149 автокооперативу «Автомобіліст», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Олени Теліги 8, для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими відправленнями через ТОВ «Нова Пошта».
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб.
Також, ОСОБА_5 , повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, збули особливо небезпечну психотропну речовину та наркотичний засіб, тобто 18.04.2025 здійснили пересилання вказаних речовин через поштове відправлення ТОВ «Нова Пошта».
Так, ОСОБА_8 , знаходячись в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , помістив кристалічну речовину, яку вони з ОСОБА_5 зберігали з метою збуту у вказаній квартирі, в пакет з наповнювачем для тварин, близько 21 год. 54 хв. тримаючи пакет з вказаною речовиною при собі, сів разом з ОСОБА_5 до її автомобіля «Peugeot 307 SW», д.н. НОМЕР_2 , та по ходу руху автомобіля помістив вищевказану речовину до картонної коробки та цього ж дня, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з ОСОБА_8 , направлений на незаконний збут вищевказаної кристалічної речовини, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, ОСОБА_5 створила електронну накладну на відправлення за № 20451147375612, де використала змінені анкетні дані - ОСОБА_10 , на ім'я одержувача ОСОБА_11 , місце отримання - м. Київ, поштомат № 31042, після чого проїхали до адреси: АДРЕСА_2 , де з автомобіля вийшов ОСОБА_8 та пройшов до поштомату № 26271 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Черкаси, вул. Ю.Іллєнка 11, та близько 22.21 год. переслав з метою збуту вказані речовини.
Вона ж повторно, знаходячись в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_8 помістив кристалічну речовину та речовину рослинного походження, які вони з ОСОБА_5 зберігали з метою збуту у вказаній квартирі, в пакет з наповнювачем для тварин, близько 21 год. 54 хв. тримаючи пакет з вказаною речовиною при собі, сів разом з ОСОБА_5 до її автомобіля «Peugeot 307 SW», д.н. НОМЕР_2 , та по ходу руху автомобіля помістив вищевказану речовину до картонної коробки та цього ж дня, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з ОСОБА_8 , направлений на незаконний збут вищевказаної кристалічної речовини, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP та речовини рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, ОСОБА_5 створила електронну накладну на відправлення за № 20451147376214, де використала змінені анкетні - ОСОБА_10 , на ім'я одержувача ОСОБА_12 , місце отримання - м.Житомир, поштомат № 20793, після чого проїхали до адреси: м. Черкаси, вул. Ю.Іллєнка 46, де з автомобіля вийшов ОСОБА_8 та пройшов до поштомату № 26271 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Черкаси, вул. Ю.Іллєнка 11, та близько 22.22 год. переслав з метою збуту вказані речовини.
Також вона, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, збули особливо небезпечну психотропну речовину та наркотичний засіб, тобто 22.04.2025 здійснили пересилання вказаних речовин через поштове відправлення ТОВ «Нова Пошта».
Так, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , в невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , помістив кристалічну речовину, яку вони з ОСОБА_5 зберігали з метою збуту у вказаній квартирі та помістили в пакет з наповнювачем для тварин, який ОСОБА_5 перенесла до автомобіля «Peugeot 307 SW», д.н. НОМЕР_2 , і 22.04.2025, близько 17.15 год. ОСОБА_9 сів до вищевказаного автомобіля, за кермом якого знаходилась ОСОБА_5 , та по ходу руху автомобіля помістив вищевказану речовину до картонної коробки та цього ж дня, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з ОСОБА_5 , направлений на незаконний збут вищевказаної кристалічної речовини, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, ОСОБА_5 створила електронну накладну на відправлення за № 20451149143283, де використала змінені анкетні - ОСОБА_13 , на ім'я одержувача ОСОБА_14 , місце отримання - м. Київ, поштомат № 40712, після чого проїхали до адреси: АДРЕСА_3 , де з автомобіля вийшов ОСОБА_9 та пройшов до поштомату № 36734 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська 9 та близько 18.05 год. переслав з метою збуту вказані речовини.
Вона ж повторно, разом з ОСОБА_9 , в невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , помістив речовину рослинного походження, яку вони з ОСОБА_5 зберігали з метою збуту у вказаній квартирі та помістили в пакет з наповнювачем для тварин, який ОСОБА_5 перенесла до автомобіля «Peugeot 307 SW», д.н. НОМЕР_2 , і 22.04.2025, близько 17.15 год. ОСОБА_9 сів до вищевказаного автомобіля, за кермом якого знаходилась ОСОБА_5 , та по ходу руху автомобіля помістив вищевказану речовину до картонної коробки та цього ж дня, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з ОСОБА_5 , направлений на незаконний збут вищевказаної речовини рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, ОСОБА_5 створила електронну накладну на відправлення за № 20451149175586, де використала змінені анкетні - ОСОБА_13 , на ім'я одержувача ОСОБА_15 , місце отримання - м. Київ, поштомат № 5518, після чого проїхали до адреси: Черкаський район, с. Слобода, вул. Чигиринський Шлях 77, де з автомобіля вийшов ОСОБА_9 та пройшов до поштомату № 26440 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: Черкаський район, вул. Чигиринський Шлях 79А та близько 18.57 год. переслав з метою збуту вказані речовини.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному перевезенні, пересиланні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вона ж, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбали особливо небезпечну психотропну речовину для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими переказами через ТОВ «Нова Пошта» та які зберігали до 13.05.2025 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 13.05.2025 в період часу з 06 год. 12 хв. по 11 год. 06 хв. працівниками поліції виявлено та вилучено речовину, яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зберігали в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими переказами через ТОВ «Нова Пошта».
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.
13.05.2025 ОСОБА_5 затримана згідно ст. 208 КПК України та 14.05.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: обстеження публічно недоступних місць, негласне отримання зразків необхідних для проведення дослідження (протокол №746/69/14-2025 від 27.03.2025); аудіо-, відео контролю особи (протокол №1124/69/11-2025 від 01.05.2025; №1125/69/11-2025 від 01.05.2025), візуальне спостереження (протокол № 1121/69/11-2025 від 01.05.2025; № 1122/69/11-2025 від 01.05.2025; № 1123/69/11-2025 від 01.05.2025); накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка кореспонденції (протокол № 5/1/1748 від 20.04.2025; № 5/1/1749 від 24.04.2025; 5/1/1750 від 24.04.2025); висновками експерта № СЕ-19/124-25/6453-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7028-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7028-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7031-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7013-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7026-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7027-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7022-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7014-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7024-НЗПРАП та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Ініціатор клопотання вказує, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з її боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу також унеможливить незаконний вплив на свідків підозрюваною ОСОБА_5 , адже останні були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваної, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з якими, відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 систематично і тісно спілкується з приводу зберігання та збуту психотропних речовин та наркотичних засобів.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 є працездатною особою, однак не працює і офіційних доходів не має, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов'язана з незаконним обігом психотропної речовини та наркотичних засобів, є джерелом її доходу, а тому підозрювана, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Крім цього, наразі не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 , а тому, перебуваючи на волі, вона матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даних злочинів.
Таким чином, органом досудового розслідування відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою схилити останніх до надання завідомо неправдивих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що вона офіційно не працює та підозрюється у вчиненні тяжких умисних злочинів з корисливих мотивів, на переконання органу досудового розслідування, запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків не здатен жоден більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин кримінального провадження, необхідно визначити підозрюваній заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останньої бажання перешкоджати досудовому розслідування у кримінальному провадженні та в повному обсязі виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки та, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення вважає, що застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Разом з цим, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
На підставі вищевикладеного, слідчий за погодженням з прокурором звернулась з даним клопотанням до слідчого судді та просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю визначити альтернативний запобіжний заход у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрювану процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується здобутими досудовим розслідуванням доказами, в тому числі протоколами НСРД. Також прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема просив суд врахувати те, що підозрювана усвідомлюючи тяжкість покарання, яка їй загрожує в разі визнання її винною у вчинені вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватись від слідства та суду. Також, перебуваючи на волі, підозрювана може незаконно впливати на свідків, які були залучені до проведення слідчих розшукових (процесуальних) дій у даному кримінальному провадженні, та на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з якими вона систематично спілкувалась, що підтверджується матеріалами досудового розслідування, а тому, перебуваючи на волі, вона матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину. Крім того, здобуті в ході досудового розслідування докази, свідчать про те, що незаконна діяльність ОСОБА_5 в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин носить системний характер та така незаконна діяльність є джерелом її доходу, а тому остання, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері, або ж продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється. Сторона обвинувачення вважає, що саме тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, просив призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на його думку, саме такий розмір застави зможе запобігти ризикам, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Слідча ОСОБА_4 підтримала позицію прокурора та просила задоволити клопотання з підстав викладених в ньому та доданих до клопотання доказів. Також вказала, що в ході досудового розслідування зафіксовано шість епізодів придбання, зберігання з метою збуту, перевезення та пересилання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Які було вчинено підозрюваною ОСОБА_5 разом та за попередньою змовою із ОСОБА_16 . Та ОСОБА_9 , які є підозрюваними у даному кримінальному провадженні. На уточнюючі питання слідчого судді зазначила, що під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 , в квартирі знаходилась вона та двоє її малолітніх дітей. На її переконання, умови проживання дітей незадовільні та діти не забезпечені нормальними умовами проживання та необхідними речами, в той же час у ОСОБА_5 було вилучено мобільні телефони та ноутбук Apple. Оскільки ОСОБА_5 була затримана, як і її чоловік ОСОБА_8 , то дітей було передано під опіку соціальних служб. На даний час, діти перебувають під опікою їхнього дядька.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, з огляду на необґрунтованість підозри та недоведеність належними доказами наявності ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення. Вважає, що органом досудового розслідування не надано оцінки всім доказам, не з'ясовано чи була його підзахисна обізнана щодо злочинної діяльності інших підозрюваних. ОСОБА_5 не має наміру переховуватись ід органів досудового розслідування та суду чи чинити якісь перешкоди. Вона має намір співпрацювати зі слідством. Крім того, просив врахувати, що його підзахисна вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та двох малолітніх дітей, які наразі залишились без піклування. Діти тісно пов'язані з матір'ю і їхнє відібрання негативно впливає на їхній психоемоційний стан. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло у нічний час, надавши можливість підозрюваній бути разом з малолітніми дітьми та піклуватись про них, відводити до дошкільного та навчального закладів. В разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, оскільки інший буде непомірним для його підзахисної.
Підозрювана ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, підтримавши доводи свого захисника. При цьому зазначила, що вона не причетна до кримінальних правопорушень, в яких її підозрює орган досудового розслідування. В неї двоє дітей, які залишились без піклування, а тому просила не застосовувати до неї тримання під вартою та дати можливість бути поряд з дітьми.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, доводи сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000255 від 16.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.
13.05.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 14.05.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб; незаконному перевезенні, пересиланні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: обстеження публічно недоступних місць, негласне отримання зразків необхідних для проведення дослідження (протокол №746/69/14-2025 від 27.03.2025); аудіо-, відео контролю особи (протокол №1124/69/11-2025 від 01.05.2025; №1125/69/11-2025 від 01.05.2025), візуальне спостереження (протокол № 1121/69/11-2025 від 01.05.2025; № 1122/69/11-2025 від 01.05.2025; № 1123/69/11-2025 від 01.05.2025); накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка кореспонденції (протокол № 5/1/1748 від 20.04.2025; № 5/1/1749 від 24.04.2025; 5/1/1750 від 24.04.2025); висновками експерта № СЕ-19/124-25/6453-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7028-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7028-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7031-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7013-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7026-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7027-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7022-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7014-НЗПРАП; СЕ-19/124-25/7024-НЗПРАП та іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.
При цьому, слідчий суддя вважає, що твердження захисника ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_5 про необґрунтованість оголошеної підозри останній є передчасними та потребують їх детальної перевірки в ході подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, до відома останньої органом досудового розслідування, та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкриміновані ОСОБА_5 в провину злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, отже у разі засудження останньої за вказаними статтями до неї не може бути застосовано ст. 75 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин, наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків, доведених до відома підозрюваної, у даному кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу підозрюваної на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_9 , з якими вона особисто знайома та постійно контактувала, що вбачається з протоколів за результатами НСРД, про які зазначено у клопотанні. Отже, наведене свідчить про те, що підозрювана може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань та уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, які вчинено з корисливих мотивів, що вказує на те, що такі злочинні дії спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, що в сукупності може спонукати її до продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється, чи вчинення іншого кримінального правопорушення та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваної і необхідність застосування до неї суттєвих заходів процесуального примусу.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначений дій.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, спосіб та обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваної, який не є особою з інвалідністю, на даний час підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за рахунок яких отримувала дохід від збуту наркотичних засобів та психотропної речовини, що призводило до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованихо органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень, вбачається, що особисте зобов'язання, не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо переховування від слідства та суду з метою уникнення покарання та продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом психотропних речовин. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваною, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваної, в тому числі наявність у останньої двох малолітніх дітей, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2025 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.
На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваної, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження того, що такий розмір застави є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваної.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а також встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненим з-під варти та на неї можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останньою покладених на неї обов'язків, передбачених п.п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув'язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрювану ОСОБА_5 було затримано 13.05.2025, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.05.2025. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 11.07.2025 включно.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні №12025250000000255 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задоволити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 11.07.2025 включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 13 травня 2025 року.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12025250000000255, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2025.
Після внесення застави підозрювана звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) із свідками, доведених до відома підозрюваної ОСОБА_5 , та іншим підозрюваним ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.07.2025 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 11 липня 2025 року включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною, яка тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1