Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3948/25
Номер провадження 1-кс/711/1054/25
13 травня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваної - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000343 від 06.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Звенигородка Звенигородського району Черкаської області, громадянки України, з початкової середньою освітою, яка не є особою з інвалідністю, одруженої, непрацюючої, раніше несудимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12024250000000343 від 06.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 К.К України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000343 від 06.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надання останньому порад та вказівок, та вирішення питання щодо визнання останнього непридатним до військової служби та/або отримання інвалідності другої групи.
В період з 27.01.2025 по 18.04.2025 ОСОБА_7 надав обіцянку ОСОБА_9 та механізм виїзду за межі кордону України, шляхом вирішення питання щодо отримання довідок для проходження військової лікарської комісії (ВЛК), з метою визначення його непридатним до військової служби та в подальшому, шляхом отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок та висунув вказівки надання особистих анкетних даних, а також неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, в розмірі 5 000 доларів США за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України за наступних обставин.
27.01.2025 близько 10 години 11 хвилин в м. Черкаси, більш точної адреси на даний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілась із ОСОБА_9 та в транспортному засобі «BMW 745 I», р.н. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадила ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання, як мінімум трьох довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходженні військової лікарської комісії (ВЛК), а також отримала раніше обумовлену ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 25 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснила ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок.
17.02.2025 близько 14 години 41 хвилин біля магазину «Делікат», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Польохи, 25, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_9 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадив ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходженні військової лікарської комісії (ВЛК), а також отримав раніше обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 8500 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок.
04.03.2025 близько 09 години 28 хвилин біля ТРЦ «PLAZMA», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_9 та в невстановленому на даний час досудовому розслідування транспортному засобі, за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадив ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходженні військової лікарської комісії (ВЛК).
ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, цього ж дня, близько 09 години 41 хвилини, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, отримав від ОСОБА_9 раніше обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 42 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок.
19.03.2025 близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_11 , перебуваючи в транспортному засобі «BMW 745 I», р.н. НОМЕР_1 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які будучи об'єднані єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, порадили ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок для медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, щодо визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України.
21.03.2025 близько 15 години 45 хвилин біля ТРЦ «PLAZMA», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145, ОСОБА_4 , будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , останній запропонував кращий варіант вирішення питання щодо кінцевого результату, а саме здійснення впливу на прийняття відповідного рішення службовою особою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, з яким погодились ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілась із ОСОБА_9 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадила ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок для медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, а також отримала раніше обумовлену ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 8500 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службової особи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України.
26.03.2025 близько 10 години 49 хвилин біля магазину «Делікат», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 133, ОСОБА_4 , будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілись із ОСОБА_9 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на передньому сидінні перебував ОСОБА_7 та на задньому сидінні перебувала ОСОБА_4 , які порадили ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок для медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, а ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_7 передав в руки ОСОБА_4 раніше обумовлену ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 33 500 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснили ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок.
Також, 26.03.2025 в період часу з 13 години 58 хвилин по 14 годину 22 хвилини ОСОБА_7 , будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в приміщенні кафе «Caffeine», що розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 83, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_8 , якому передав частину грошових коштів, отриманих від неправомірної вигоди в розмірі 33 500 гривень від ОСОБА_9 за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право останньому на перетин державного кордону України.
01.04.2025 близько 14 години 31 хвилин біля будівлі «Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського університету імені Богдана Хмельницького», що за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 22, ОСОБА_4 , будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілись із ОСОБА_9 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на передньому сидінні перебував ОСОБА_7 та на задньому сидінні перебувала ОСОБА_4 , які далі проїхали до ТРЦ «Плазма», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 145, де о 14 годині 37 хвилин по приїзду ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вийшли з автомобіля та зустрілись із ОСОБА_12 , який являється медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, на якого ОСОБА_7 здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, при цьому ОСОБА_7 знову роз'яснив механізм виїзду та отримання відповідних довідок для подальшої його непридатності до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, а ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_7 повернувся до вище вказаного транспортного засобу, де в руки передав ОСОБА_4 раніше обумовлену ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України.
05.04.2025 близько 10 години 06 хвилин ОСОБА_12 , перебуваючи на території КНП «Перша Черкаська міська лікарня», що за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32, зустрівся із ОСОБА_7 , де обговорили обставини вчинення злочину та останній вказав ОСОБА_12 присісти в салон автомобіля «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , в якому на останнього чекала ОСОБА_4 , яка повинна передати йому неправомірну вигоду за відповідні довідки заповнені на ім'я ОСОБА_9 , видані ОСОБА_12 , як медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР.
Перебуваючи у автомобілі ОСОБА_12 , отримав від ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 50 000 гривень.
В цей день вище вказані грошові кошти ОСОБА_12 в порядку добровільної видачі видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_7
18.04.2025 близько 11 години 05 хвилин ОСОБА_7 разом за попередньою змовою із ОСОБА_4 діючи повторно, умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, в кабінеті медичного директора ОСОБА_12 , здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, тобто на останнього, надавши неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США, з метою поміщення ОСОБА_12 гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на стаціонарне лікування до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» Черкаської міської ради за направленням, з метою отримання епікризу із відповідним діагнозом, для подальшого визнання його непридатним до військової служби.
В цей день, вище вказані грошові кошти ОСОБА_12 в порядку добровільної видачі видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Окрім того, приблизно на початку 2025 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, прийняв пропозицію від ОСОБА_9 одержання неправомірної вигоди для себе в розмірі 5 000 доларів США, за вплив на прийняття рішення службовою особою щодо надання довідок, з метою подальшого визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право ОСОБА_9 перетину державного кордону України та виїхати за межі України.
В період з 27.01.2025 по 18.04.2025, ОСОБА_7 , надав обіцянку ОСОБА_9 та механізм виїзду за межі кордону України, шляхом вирішення питання щодо отримання довідок для проходження військової лікарської комісії (ВЛК) з метою визначення його непридатним до військової служби та в подальшому, шляхом отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок та висунув вказівки надання особистих анкетних даних, а також неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, в розмірі 5 000 доларів США за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України за наступних обставин.
04.03.2025 близько 09 години 28 хвилин біля ТРЦ «PLAZMA», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_9 та в невстановленому на даний час досудовому розслідуванні транспортному засобі, за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадив ОСОБА_9 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходженні військової лікарської комісії (ВЛК).
ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, цього ж дня, близько 09 години 41 хвилини перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, отримав від ОСОБА_9 раніше обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 42 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_9 процедуру отримання таких довідок.
01.04.2025 близько 14 години 31 хвилин біля будівлі «Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського університету імені Богдана Хмельницького», що за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 22, ОСОБА_4 , будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілись із ОСОБА_9 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на передньому сидінні перебував ОСОБА_7 та на задньому сидінні перебувала ОСОБА_4 , які далі проїхали до ТРЦ «Плазма», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 145, де о 14 годині 37 хвилин по приїзду ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вийшли з автомобіля та зустрілись із ОСОБА_12 , який являється медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, на якого ОСОБА_7 здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, при цьому ОСОБА_7 знову роз'яснив механізм виїзду та отримання відповідних довідок для подальшої його непридатності до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, а ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_7 повернувся до вище вказаною транспортного засобу, де в руки передав ОСОБА_4 раніше обумовлену ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України.
05.04.2025 близько 10 години 06 хвилин ОСОБА_12 , перебуваючи на території КНП «Перша Черкаська міська лікарня», що за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32, зустрівся із ОСОБА_7 , де обговорили обставини вчинення злочину та останній сказав ОСОБА_12 присісти в салон автомобіля «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , в якому його очікувала ОСОБА_4 , яка йому повинна передати неправомірну вигоду за відповідні довідки заповнені на ім'я ОСОБА_9 , видані ОСОБА_12 , як медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР.
Перебуваючи у автомобілі ОСОБА_12 , отримав від ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 50 000 гривень.
В цей день вище вказані грошові кошти ОСОБА_12 , в порядку добровільної видачі, видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_7
18.04.2025 близько 11 години 05 хвилин ОСОБА_7 разом та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , діючи повторно, умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, в кабінеті медичного директора ОСОБА_12 , здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, тобто на останнього, надавши неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США, з метою поміщення ОСОБА_12 гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на стаціонарне лікування до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» Черкаської міської ради за направленням, з метою отримання епікризу із відповідним діагнозом, для подальшого визнання його непридатним до військової служби.
В цей день вище вказані грошові кошти ОСОБА_12 , в порядку добровільної видачі, видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
07.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується даними показів свідка ОСОБА_9 від 21.01.2025, 14.04.2025, показами свідка ОСОБА_12 від 10.03.2025, 01.04.2025, 18.04.2025, протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобі фото-, кінозйомки, відеозапису від 27.03.2025, заявою свідка ОСОБА_12 від 01.04.2025, протоколами огляду, помітки та вручення грошових коштів від 27.01.2025, 17.02.2025, 04.03.2025, 21.03.2025, 26.03.2025, 01.04.2025, 10.04.2025, протоколом видачі предметів від 05.04.2025, протоколом огляду предметів від 08.04.2025, 18.04.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій та іншими доказами в сукупності.
Санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено покарання у вигляді караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
При цьому, ініціатор клопотання вказує, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України, тобто тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, тому враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що вона з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків події, у зв'язку з чим ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них. Також, ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які були залучені до проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно нього, шляхом погроз, вмовлянь, підкупу, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на експерта у цьому ж кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, враховуючи те, що на цей час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_4 повідомлено про підозру, перебуваючи на волі вона матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м'якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
З огляду на вказане у разі застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти вчиненню підозрюваною з метою уникнення кримінальної відповідальності дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а також виконання останньою процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення злочину, визначити підозрюваній заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останньої бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і вважає, що максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в повній мірі зможе забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується здобутими досудовим розслідуванням доказами, в тому числі, протоколами НСРД. Також прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема просив суд врахувати те, що підозрювана усвідомлюючи тяжкість покарання, яка їй загрожує в разі визнання винною у вчинені вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватись від слідства та суду. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які були залучені до конфіденційного співробітництва, у даному кримінальному провадженні та чинити на них тиск з метою зміни показів з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, підозрювана може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з якими вона систематично та тісно спілкувалась, що підтверджується матеріалами досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Сторона обвинувачення вважає, що саме тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, просив призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на його думку, саме такий розмір забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, та зможе запобігти ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість підозри, при цьому відмовилась надавати пояснення з цього приводу, зіславшись на ст. 63 Конституції України. При цьому просила врахувати, що вона одружена, має постійне місце проживання. Крім того, вона має захворювання нервової системи, хворіє на гіпертонію та інші хвороби, які потребують лікування. Просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість підозри, а також недоведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема зазначив, що стороною обвинувачення не надано переконливих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри його підзахисної в інкримінованих їй в провину злочинах. Зазначені у клопотанні ризики, на його переконання, надумані стороною обвинувачення, оскільки ОСОБА_4 одружена та має постійне місце проживання, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, вона не має наміру впливати на свідків та чинити перешкоди кримінальному провадженню. Просив врахувати, що ОСОБА_4 має ряд захворювань, зокрема гіпертонію, захворювання нервової системи та опорно-рухового апарату, які потребують лікування в медичних установах. Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час чи інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років..
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; та передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
07.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб) та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення службовою особою, за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, а також надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно).
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показами свідка ОСОБА_9 від 21.01.2025, 14.04.2025, показами свідка ОСОБА_12 від 10.03.2025, 01.04.2025, 18.04.2025, протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобі фото-, кінозйомки, відеозапису від 27.03.2025, заявою свідка ОСОБА_12 від 01.04.2025, протоколами огляду, помітки та вручення грошових коштів від 27.01.2025, 17.02.2025, 04.03.2025, 21.03.2025, 26.03.2025, 01.04.2025, 10.04.2025, протоколом видачі предметів від 05.04.2025, протоколом огляду предметів від 08.04.2025, 18.04.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій, та іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.
При цьому, слідчий суддя вважає, що твердження підозрюваної та її захисника про необґрунтованість оголошеної підозри є передчасними та потребують їх детальної перевірки в ході подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_14 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинені ОСОБА_4 інкриміновані їй в провину злочини (санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). А беручи до уваги, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, інкримінований в провину ОСОБА_4 є корупційним, отже у разі засудження останнього за ч. 3 ст. 369 КК України до неї не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м'якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставами для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 одружена та має постійне місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_4 від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків,зокрема на ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які були залучені до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе вчиняти дії направлені на перешкоджання повному, всебічному та швидкому проведенню досудового розслідування.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, спосіб та обставини вчинення кримінальних правопорушень та особу підозрюваної.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваної таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, особливості події кримінального правопорушення, вбачається, що особисте зобов'язання, не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної, а такожне забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо переховування від слідства та суду та можливого впливу на свідків у даному кримінальному провадженні
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваної, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Оцінюючи твердження підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника про незадовільний стан здоров'я, слідчий суддя наголошує на тому, що право підозрюваної на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів слідчим суддею і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження.
Так, діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов'язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув'язнення.
Окремо слід зазначити, що надані стороною захисту виписка із медичної картки та консультативне заключення невропатолога не містить відомостей щодо необхідності проходження лікування останньої в медичній установі.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час переконливих даних щодо неможливості застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2025 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а також встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. 00 коп., яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останньою покладених на неї обов'язків, передбачених п.п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваної.
Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув'язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу в межах строку досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що підозрювана ОСОБА_4 не затримана, підозру останній повідомлено 07.05.2025, строк досудового розслідування закінчується 07.07.2025. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.07.2025 включно.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000343 від 06.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України - задоволити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.07.2025 включно.
Взяти підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту у залі суду негайно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту - 13 травня 2025 року.
Визначити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12024250000000343, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2024.
Після внесення застави підозрювана звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , а також підозрюваним ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.07.2025 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 07 липня 2025 року включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, прокурору, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною, яка тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1