16.05.2025
Справа № 696/131/25
Провадження № 2/696/133/25
14 травня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Шкреби В.В.,
за участю секретаря судового засідання Степанової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, оф. 7 м. Київ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 25.06.2021 року між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № 37397, на виконання умов якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 1000 грн..Строк кредитування 7 днів, процента ставка стандарта та становить 2,5 % в день або 912,5% річних.
Кредитор виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши обумовлено суму кредиту на платіжну банківську картку відповідача НОМЕР_2
17.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «АВІРА ГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 37397 від 25.06.2021 року.
Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у результаті чого у нього утворилась заборгованість, яка станом 25.06.2024 року становить 5675,00 грн, з яких: 1000 грн заборгованость по тілу кредиту; 4675,00 грн. заборгованость за відсотками.
Саме з вказаних обставин позивач звернувся до суду та просить суд задоволити позовні вимоги.
24.02.2025 року ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.
02.04.2025 року ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача-адвокат Пархомчук С.В. не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести без участі представника, також зазначив, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі. В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, надіслав до суду заяву про визнання позову, та просив зменшити судові витрати по правничій допомозі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІРА ГРУП та ОСОБА_1 укладено крединий договір про надання фінансового кредиту № 37397. Даний договір був підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором (електронним підписом), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписавши договір, відповідач підтвердив , що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє , погоджується і зобовр, відповідач підтвердив , що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє , погоджується і зобов'язується їх неухильно додержуватися.
Відповідно до пунктів кредитного договору:
1.1.Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кред итом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
1.2.Кредит надається строком на 7 днів, тобто до 01-07-2021.
Строк дії договору 7 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.
1.3.За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
1.4.Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
1.5.За використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.
1.6.Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.
1.7.Невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства.
3.1.1.Вимагати від клієнта повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов'язань за цим договором і додатками до нього.
3.1.4.Без згоди клєнта поступатися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв'язку з чим відбувається заміна сторони-кредитодавця за цим договором.
Кредитор виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши обумовлено суму кредиту на платіжну банківську картку відповідача НОМЕР_2
17.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «АВІРА ГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 37397 від 25.06.2021 року.
Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у результаті чого у нього утворилась заборгованість, яка станом 25.06.2024 року становить 5675,00 грн, з яких: 1000 грн заборгованость по тілу кредиту; 4675,00 грн. заборгованость за відсотками.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, зазначений вище договір укладений в електронній формі.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Частинами 12,13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові по справі № 243/6552/20 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Так, на підтвердження укладення договору № 37397 від 25.06.2021 року позивачем надана суду його паперова копія, підписана одноразовим ідентифікатором відповідача, з зазначенням повної інформації про нього.
Наявна в матеріалах справи паперова копія кредитного договору створена у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», підписані електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), відповідає вимогами Закону України «Про електронну комерцію» та у встановленому законом порядку не визнані недійсними.
З інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 4147/05 від 21.05.2024 року вбачається та підтверджує, що 25.06.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .
Таким чином, виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 1000 грн відповідачеві (позичальнику) підтверджується належними доказами.
Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку заборгованості прострочена сума кредиту становить 1000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 4675,00 грн...
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відповідачем суду не надано доказів виконання умов договору, зокрема сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В порядку ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що персональні дані відповідача були використані первісними кредиторами чи іншими особами для укладення кредитних договорів від його імені; доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відсутні.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором № 37397 від 25.06.2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5675,00 грн., з яких 1000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, та 4675,00 заборгованості за відсотками, а відтак дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Презумпцію винуватості боржника та факту виникнення між сторонами відповідних зобов'язань не спростовано, а тому порушення суб'єктивних прав правонаступника кредитора є доведеним, що надає підстави для задоволення позову.
Враховуючи викладене, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає докази позивача належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні, в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову. Відповідно до платіжної інструкції № 3 4199 від 08.01.2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,00 грн. Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 1211 грн.00 коп..
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В.; додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги; орієнтовний розмір судових витрат та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, серія КС № 8096/10 від 18.07.2029 року; акт про отримання правової допомоги від 10.03.2025 року .
Суд вважає, що сума витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн. є завищеною, оскільки вид правової допомоги, складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, витрат часу на виконання наведених робіт у зазначеному акті приймання-передачі послуг, адвокатом.
Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 258-259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, оф. 7 м. Київ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, оф. 7 м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 37397 від 25 червня 2021 року в розмірі 5675 грн. (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп., та 50 % витрати по оплаті судового збору в сумі 1211 (дві тисячі двісті одинадцять ) грн. 00 коп., та витрати на правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн..
Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, оф. 7 м. Київ) 50% сплаченого судового збору,відповідно до платіжної інструкції № 3 4199 від 08.01.2025 року, а саме 1211 (дві тисячі двісті одинадцять ) грн. 00 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Шкреба