12.05.2025
Справа № 696/93/25
Провадження № 2/696/115/25
12 травня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Шкреби В.В.,
при секретарі судового засідання Степанової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янського районного суду цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Стельмаха Михайла, 9а, оф. 204 м. Ірпінь Київської області) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
встановив:
ТОВ «Фінпром маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20328 грн..
Свої вимоги мотивували тим, що 04.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1134567, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 6000 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
26.10.2021 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів'та ТОВ«Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2610 ,відповідно доумов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1134567 від 04.05.2021 року, що укладений між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ та «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ«Фінпром маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1134567 від 04.05.2021 року, що укладений між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ..
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, його заборгованість за договором позики, за період з 04.05.2021 року по 28.01.2025 року становить 20328 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 6000 грн. (тіло позики), та заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, у сумі 14328 грн..
Саме з вказаних обставин позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики 20328 грн., суму судового збору, сплачену позивачем при подачі позову 2422 грн.40 коп., та витрати на правничу допомогу, у сумі 3500 грн..
10.02.2025 року, ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.
01.04.2025 року, ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без сторони позивача. Також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомляв, про час, день та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку належним чином відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, про що свідчить виклик відповідача на офіційному веб-сайті Кам'янського районного суду Черкаської області від 23.04.2025 року. Відзив на позов не подавав. Згідно з ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.11ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 04.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 1134567 (а.с. 15).
Згідно з п.п. 2.1. договору, сума (загальний розмір) позики становить 6000 грн.
Відповідно до п.п. 2.2. договору, позика надається строком на 30 днів з 04.05.2021 року.
Згідно з п.п. 2.3 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування позикою становить 1.99 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом № 11/02/2021 від 11.02.2021 року, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасно повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 2610, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до боржників за договорами позики в тому числі за договором № 1134567 від 04.05.2021 року (а.с.30-34).
Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 року, за № 889 значиться ОСОБА_1 (а.с.38-39).
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» було укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром маркет» права грошової вимоги за договором № 1134567 від 04.05.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с.41-45).
Згідно реєстру боржників до договору № 030423-ФК про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.04.2023 року, який є додатком № 1 до вказаного договору, за № 22046 значиться ОСОБА_1 (а.с.50-51).
Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у відповідача наявний борг на суму 20328,00 грн, що складається із заборгованості за тілом позики у сумі 6000,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 14328,00 грн (а.с.6-8).
Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість. Крім того, заборгованість за тілом позики та правильність її розрахунку не спростована.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення кредитного договору № 1134567 від 04.05.2021 року відбулось, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», та останньому перераховано суму позики в розмірі 6000 грн..
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положенням ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором позики строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі позики, підлягають задоволенню, та з відповідача необхідно стягнути заборгованість за основною сумою боргу, в розмірі 6000 грн. за договором кредиту № 1134567 від 04.05.2021 року.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
ОСОБА_1 крім отриманих коштів у визначений договором позики строк також не повернув і відсотки, передбачені п.2.3 договором позики № 1134567 від 04.05.2021 року. Після відступлення первісним кредитором права вимоги, а саме 26.10.2021 року, відсотки за договром позики не нараховувались .
З довідки розрахунку заборгованості за договором позики № 1134567 від 04.05.2021 року вбачається, що за період з 04.05.2021 року по 28.01.2025 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість по відсоткам у сумі 14328,00 грн., які суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача.
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного кредитора, що було б належним виконанням відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, та не надав суду доказів належного виконання зобов'язання, після відступлення праав вимоги як ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» так і позивачу по справі, взагалі не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості . Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, та не направив суду жодних заперечень щодо вимог позивача, а тому, з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеними посилання позивача на існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості. Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Фінпром маркет» до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики № 1134567 від 04.05.2021 року, в загальному розмірі 20328 грн.00 коп.. Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентовано ст.141 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Та оскільки позовні вимоги задоволені повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення документально підтверджені (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 579932443.1 від 28.01.2025 року) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп..
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до п.1 ч.2ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «Фінпром маркет» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ «Фінпром маркет» в особі директора Ґедзь Ольги Віталіївни, що діє на підставі Статуту, та адвоката Ткаченко Юлії Олегівни з другої сторони, відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, витягу з акту № 2-П від 06.12.2024 року, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Ткаченко Ю.О..Також надано ордер на надання правничої (правової) допомоги №1149961 від 01.11.2024 року, та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серія ПТ № 2099 від 03.04.2018 року (а.с.51-58).
Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн.
На підставі ст.ст. 509, 512, 526, 536, 551, 610, 625, 1050, 1054, 1070 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13,18, 141, 263, 265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Стельмаха Михайла, 9а, оф. 204 м. Ірпінь Київської області) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( проживає по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Кам'янським РВ УМВС України в Черкаській області 10 січня 2011 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул.Стельмаха Михайла, 9а, оф. 204 м. Ірпінь Київської області, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку-334851 ) заборгованість за договором позики № 1134567 від 04.05.2021 року в сумі 20328 (двадцять тисяч триста двадцять вісім ) грн. 00 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп., та 3500 (три тисячі п'ятсот) грн., витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: В.В. Шкреба