Справа №568/485/25
Провадження №2-а/568/7/25
16 травня 2025 року м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кондратюка В.В.
секретаря судового засідання Ковальчук Н.В.
за участі:
представника позивача адвоката Петровського І.О. (в режимі ВКЗ)
представника відповідача 2 Івашинюти І.О. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів, Дубенського району Рівненської області, за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статті 286 КАС України з повідомленням учасників справи, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Петровським Ігорем Олександровичем, до поліцейського взводу №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП Морозюка Романа Ігоровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, та
Зміст заявлених позовних вимог
Поліцейським взводу №3 роти батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП капралом поліції Морозюком Романом Ігоровичем, відносно ОСОБА_1 , складено постанову серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до вищезгаданої постанови по справі про адміністративне правопорушення, 19 березня 2025 року о 11.46 год. в м. Радивилів по вул. Четвертного, 1, громадянин ОСОБА_1 керуючи т/з не мав при собі посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, а саме ніколи його не отримував, чим порушив пункт 2.1. а) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Позивач вважає, що вказаною постановою на ОСОБА_1 неправомірно накладено адміністративне стягнення, постанова незаконна, винесена з порушення норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа закриттю з наступних підстав.
ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху, зокрема: 2.1. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При цьому, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП полягає в тому, що особа обов'язково має керувати транспортним засобом. У даному випадку, працівниками поліції не задокументовано та не доведено жодними належними і допустимими доказами того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зокрема автомобілем ВАЗ 21154, р.н. НОМЕР_1 , що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Позивач вказує, що в постанові серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025, в графі 7, працівник поліції мав би зазначити, що до постанови додає докази і які саме, однак до зазначеної постанови будь яких доказів останнім, не долучено.
Таким чином, з огляду на вищевикладене вважає, що достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові, працівниками поліції не надано та не підтверджено факту керування транспортним засобом та відповідно порушення Правил дорожнього руху.
Постанова серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення останнім правопорушень, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксація цього правопорушення. В оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу, що вказують на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Таким чином, на переконання позивача, при ухваленні постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 було порушено вимоги ст. ст. 251, 252, 245, 280 КУпАП, ст.ст.19 Конституції України, що є беззаперечною підставою для її скасування.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складену поліцейським взводу №3 роти батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП капралом поліції Морозюк Р.І., провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Процесуальний хід справи
В електронному кабінеті в системі «Електронний суд» представником ОСОБА_1 , - адвокатом Петровським Ігорем Олександровичем (діє на підставі договору про надання правничої допомоги №1 від 21.03.2025, ордер серії ВК1166809 від 31.03.2025), була сформована 31.03.2025 та зареєстрована 31.03.2025 позовна заява до поліцейського взводу №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП Морозюка Романа Ігоровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (а.с.1-10,91).
01.04.2025 адміністративна справа надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.(а.с.11).
04.04.2025 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху (а.с.14-15).
15.04.2025 представником позивача надіслано заяву про усунення недоліків (а.с.19-24).
22.04.2025 винесено ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у адміністративній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статті 286 КАС України з повідомленням учасників справи. Призначено розгляд справи на 29.04.2025 11 год. 30 хв. Окрім того, даною ухвалою, з урахуванням особливостей розгляду цієї категорії справ, визначених ст. 268-270 КАС України, встановлено відповідачу строк, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву: до 06.05.2025 та витребувано у взводу №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП матеріали, які стали для винесення постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.25-26).
Ухвалу про відкриття провадження представник позивача отримав в електронному кабінеті Електронного суду 22.04.2025.
Позивач ухвалу про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду отримав 30.04.2025(а.с.93).
Відповідач Департамент патрульної поліції в електронному кабінеті Електронного суду ухвалу про відкриття провадження отримав 22.04.2025(а.с.37), а позовну заяву з додатками - 02.04.2025 (а.с.37зв).
Відповідачу ОСОБА_2 ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками надіслана за місцем роботи до взводу №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП, де отримана 06.05.2025(а.с.92).
29.04.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача (а.с.38-40,43-45).
05.05.2025 в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» представником відповідача Департаменту патрульної поліції Івашинютою І.О. був сформований та зареєстрований відзив на позовну заяву(а.с.94). 06.05.2025 відзив надійшов до Радивилівського районного суду Рівненської області(а.с.67-75).
06.05.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.82-85).
13.05.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення (а.с.95-104).
13.05.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача(а.с.105-106).
14.05.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів(ас.114-118).
Станом на 16.05.2025 взводом №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП витребувані ухвалою суду від 22.04.2025 матеріали, які стали для винесення постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, надані не були. Повідомлення про неможливість подати докази, витребувані судом - не надходило.
Разом з тим, представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Івашинюта І.О. в ході судового розгляду повідомив, що додані до відзиву на позов додатки, є по суті витребуваним матеріалами згідно ухвали суду від 22.04.2025.
Стислий виклад доводів сторін у заявах по суті
У відзиві на позовну заяву(а.с.67-75) представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Івашинюта І.О. вказав наступне. 19.03.2025 в м. Радивилів, вул. Четверного, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівниками управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції так як згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» на транспортний засіб ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 відсутній чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - страховий поліс).
В подальшому під час перевірки документів було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не має права керувати транспортним засобом ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії. В результаті працівниками поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4304394 (далі - оскаржувана постанова).
Зазначає, що всупереч ст. 77 КАС України Позивач не довів та не підтвердив належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було, клопотання про їх витребування не заявлено. Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, яким він обґрунтував свій позов.
До відзиву долучено відеозаписи здійсненні 19.03.2025 на портативний відеореєстратор поліцейського (запис серійного номера технічного засобу на який проводилася відеофіксація наявний у оскаржуваній постанові). Також, долучається відеозапис з портативного відеореєстратора встановленого в службовому транспортному засобі, а також з камер зовнішнього спостереження по вул. Четвертного, м. Радивилів.
З наданих відеозаписів зрозуміло наступне: 1. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє йому підставу зупинки транспортного засобу, встановлює особу водія. 2. Поліцейський повідомляє водія, що відносно нього буде проводитися розгляд справи про адміністративне правопорушення повідомляє водію, що відповідно до системи Інформаційного порталу Національної поліції (далі - ІПНП) в нього відсутнє право на керування транспортними засобами, повідомляє права особи відповідно до ст. 63 Конституції України та відповідно до ст. 268 КУпАП. 3. Поліцейські ознайомлюють позивача із змістом правопорушення.
Зазначив, що формальна відсутність у змісті складеної постанови застереження про технічні засоби, якими здійснені відеозаписи, не може слугувати за розглядуваних відносин достатньою підставою для неврахування цих доказів.
Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі винесеної щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Вказав, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, а позивач намагається скасувати постанову задля того, щоб уникнути адміністративної відповідальності. Тому просив, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
У додаткових поясненнях у справі (а.с.95-104) представник позивача зазначив наступне.
Згідно постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 встановлено, що у її верхній частині кульковою ручкою зазначено, що відеофіксація проводилась на технічні пристрої №476912 та №472220, при цьому жодної іншої інформації про будьякі інші технічні пристрої, якими проводилася відеофіксація або про наявність будьяких інших відеозаписів, які долучаються в якості доказів до зазначеної постанови не зазначено та не зазначено про існування таких. Зазначене підтверджується змістом оскаржуваної постанови серії ЕНА №4304394, зокрема в графі 7 «До постанови додається», працівником поліції не зазначено жодної інформації про наявність або використання будь-яких інших технічних пристроїв або наявність інших відеозаписів, тобто доказів, які були покладені в основу прийнятого та на даний час оскаржуваного рішення.
Вказує, що представником відповідача до відзиву долучено відеозаписи із технічного пристрою №476912, під назвою: clip-0.MP4, clip-1.MP4, clip-2.MP4, clip3.MP4, clip-4.MP4, а також окремо долучено відеозаписи із відеореєстратора службового транспортного засобу, під назвою: IMG_8123, IMG_8122 та відеозапис із приміщення, що розміщене по вул. Четверного в м. Радивилів, під назвою: IMG_0029.MP4. Отже, як встановлено із змісту постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025, що останні три відеозаписи під назвою: IMG_8123, IMG_8122 та IMG_0029.MP4, не були покладені в її основу на момент прийняття такого рішення.
Окремо, варто відмітити, що представником позивача 21 березня 2025 року до батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП було направлено адвокатський запит за вих. №21-03/1, у зв'язку із наданням правничої допомоги ОСОБА_1 та з метою отримання наступної інформації: - відеозаписів з нагрудних портативних відеореєстраторів виданих на час несення служби працівникам патрульної поліції, відеореєстратора службового транспортного засобу, а також інших технічних приладів, для встановлення фактичних обставин події, яка мала місце 19.03.2025 в період часу з 11 год. 30 хв. по 13 год. 00 хв. по вул. Четвертного, 1, м. Радивилів Дубенського району Рівненської області.
Згідно відповіді з батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП від 27 березня 2025 року за вих. №13аз/41/30-2025, на адресу адвоката було направлено завірені копії запитуваних документів складених відносно ОСОБА_1 , відеозапис по даній події та інші завірені копії запитуваних документів. Отже, на адресу адвоката було направлено 3-ри диски із 15-ма відеозаписами по запитуваній події під назвою: clip-0, clip-1, clip-2, clip-3, clip-4, clip-5, clip-6, clip-7, clip_8, clip-9, clip-10, clip-11, clip-12, clip-13 та clip-14.
Зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення 19 березня 2025 року та станом на 27 березня 2025 року (відповідь на адвокатський запит), жодних відеозаписів під назвою: IMG_8123, IMG_8122 та IMG_0029.MP4, в розпорядженні працівника поліції, що виносив оскаржуване рішення, не було, що також було підтверджено представником відповідача у ході судового засідання 06 травня 2025 року в справі №568/485/25.
Звертає увагу на постанову Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №537/2088/17 відповідно до якої колегія суддів, прийшла до висновку, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (провадження №К/9901/15804/18) встановлено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Додатково вказує, що в постанові серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 жодних відомостей про те, що до неї додаються відеозаписи із відеореєстратора службового транспортного засобу та відеозаписи із приміщення, що знаходиться по вул. Четвертного в м. Радивилів не зазначено.
Звертає увагу на те, що згідно постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025, ОСОБА_1 інкримінується, що він керував транспортним засобом о 11:46:17. При цьому, згідно відеозаписів з технічного пристрою №476912 встановлено, що о 11:20:50 працівник поліції виходить із службового транспортного засобу та розпочинає розмову із ОСОБА_1 , який перебуває поряд із автомобілем ВАЗ 21154, який у цей час перебуває в нерухомому стані, тобто у зазначеній в постанові час, ОСОБА_1 взагалі не міг керувати будь-яким транспортним засобом, оскільки о 11:46:17 ОСОБА_1 спілкувався із працівниками поліції.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, є невідповідність часу вчинення правопорушення, який зазначено в постанові та на відео, які як доказ надані відповідачем, в 25 хвилин 37 секунд. Вважає за доцільне звернути увагу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 року у справі №569/21407/24.
Зазначає, що ОСОБА_1 не міг керувати транспортним засобом о 11:46:17, тобто у час, що зазначений в постанові серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025, а відеозаписи під назвою: IMG_8123, IMG_8122 та IMG_0029.MP4, які надані представником відповідача є неналежними та недопустимими доказами згідно вимог КАС України.
Позиції учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву із викладених у ній та у додаткових поясненнях обставин, просив її задовольнити у повному обсязі.
Позивач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, за клопотанням його представника розгляд справи було проведено за його відсутності.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Івашинюта І.О. підтримав свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з'явився.
Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом
Відповідно до копії постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025 винесеної поліцейським взводу №3 роти батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП капралом поліції Морозюком Романом Ігоровичем, відносно ОСОБА_1 : 19.03.2025 об 11 год 46 хв, в м. Радивилів, вул. Четверного, 1, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення на право керувати транспортним засобом відповідної категорії, а саме ніколи його не отримував, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП. За вчинене правопорушення на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Постанова містить підписи ОСОБА_1 про те, що йому було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та порядок оскарження постанови та про вручення копії постанови. На постанові, у верхній її частині, зазначено прилади, якими проводилася відеофіксація, а саме №476912, 472220(а.с.8,22зв-23).
Відповідно до скріншоту з ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с.73).
На відеозаписах, які долучено до відзиву відповідача Департаменту патрульної поліції (а.с.74зв) зафіксовані наступні обставини:
-файл IMG_0029.MP4 (відеозапис із приміщення, що розміщене по вул. Четверного в м. Радивилів), на 01:45 хв. рух транспортного засобу «ВАЗ 21154» та його зупинку працівниками поліції на патрульному автомобілі «Toyota Corolla»;
-файл IMG_8123.MP4(відеореєстратора службового транспортного засобу), рух транспортного засобу «ВАЗ 21154», н.з. НОМЕР_1 ;
-файл IMG_8124.MP4(відеореєстратора службового транспортного засобу), припаркований автомобіль «ВАЗ 21154» , н.з. НОМЕР_1 ;
-clip-0.MP4(ID реєстратора 476912), працівники поліції після зупинки автомобіля «ВАЗ 21154», н.з. НОМЕР_1 , вийшли із службового автомобіля та підійшли до водія, в цей час водій також вийшов із автомобіля;
-clip-1.MP4(ID реєстратора 476912), працівники поліції пояснюють причину зупинки водієві (відсутній страховий поліс), повідомляють про фіксацію, документів на транспортним засіб водій при собі не має. Окрім того, водій повідомляє, що посвідчення водія не має взагалі, оскільки він не встиг його зробити, на автомобіль документи є вдома, на себе ще автомобіль він не переоформив, оскільки недавно придбав. В подальшому, після надання документів через портал «ДІЯ», було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
-clip-2.MP4(ID реєстратора 476912), ОСОБА_1 у своєму мобільному телефоні показує працівникам поліції фото документів на автомобіль та фото його паспорту громадянина України. ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що «його зупиняли хлопці, штрафи не писали, Вікторович допомагав». Працівник поліції розглядає справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , оскільки ним було порушено п.2.1 «А «ПДР України, оголошує йому суть інкримінованого правопорушення, роз'яснює йому права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, при цьому ОСОБА_1 не виявляє бажання скористатися допомогою адвоката чи надати пояснення по суті висунутого обвинувачення. Працівник поліції оголошує результати розгляду справи та прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., роз'яснює строк та порядок оскарження постанови, а також, порядок сплати штрафу. Окрім того, в усній форма працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортними засобами до отримання ним посвідчення водія. Після чого працівник поліції роздруковує постанову, вносить в неї інформацію про пристрої відеофіксації та вручає копію постанови ОСОБА_1 . Після вручення постанови, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки він вбачає в нього ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відмовляється, зазначаючи, що: «без посвідчення водія його зупинили, ощтрафували, це є не питання, моя вина, що я сів за кермо без посвідчення водія, спинили за поліс, а «дути», «гнутися» він не буде».
-clip-3.MP4 та clip-4.MP4(ID реєстратора 476912), зафіксовано оформлення матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
На відеозаписах, що на файлах: clip-0.mp4, clip-1. mp4, clip-2. mp4, clip-3. mp4 та clip-4.mp4, які долучено представником позивача (а.с.115зв) міститься та ж інформація, що і на файлах clip-0.MP4, clip-1.MP4, clip-2.MP4, clip-3.MP4 та clip-4.MP4, які долучено відповідачем до відзиву (а.с.74 зв.). Також, представником позивача долучено відеозаписи, що на файлах clip-4. mp4, clip-5.mp4, clip-6.mp4, clip-7.mp4, на них зафіксовано оформлення матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а відеозаписи, що на файлах clip-8.mp4, clip-9.mp4, clip-10.mp4, clip-11.mp4, clip-12.mp4, clip-13.mp4, clip-14.mp4 зроблені відеореєстратором ID 472220 і є аналогічними за змістом з вищевказаними відеозаписами. З долучених скрні-шотів слідує зміст диску, та зміст файлів, які ньому містяться.
Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із змінами та доповненнями(надалі по тексту ПДР України).
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.5. ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Для виконання поліцейськими покладених на них обов'язків їм надається право відповідно до законодавства зупиняти і перевіряти у водіїв транспортних засобів документи, перелік яких наведено у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України. Водій не зобов'язаний передавати свої документи поліцейським, достатньо їх пред'явити для ознайомлення, тобто співробітник повинен мати змогу роздивитися особисті дані водія і технічні дані транспортного засобу.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено..
Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог
Відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем інкримінованого йому правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025. Доводи позивача про недоведеність факту керування транспортним засобом спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, які були надані як і стороною позивача так і стороною відповідача, зокрема відеозаписами, на яких зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ 21154» під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку працівниками поліції. При цьому, суд зауважує, що під час спілкування з працівниками поліції, позивачем на заперечувалось того, що дійсно він керував транспортним засобом, напроти, він неодноразово повідомляв, що зупинявся працівниками поліції, однак його штрафували, «Вікторович» допомагав(а.с.74зв Clip_2 00:02:59 відеозапису), зазначав, що їхав без посвідчення водія, його спинили, його вина, що сів за кермо без посвідчення водія (а.с.106 зв. Диск №1 Clip-3 00:03:47 відеозапису).
З досліджених відеозаписів слідує як визнання ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом, так і визнання ним вини у вчиненому правопорушення. Суд розцінює, як суперечливу поведінку позивача, з огляду визнання ним вказаних обставин та заперечення в адміністративному позові обставин керування транспортним засобом.
Заперечення позивача, що у його діях не має складу адміністративного правопорушення, а також посилання на те, що поліцейським не було надано доказів вчинення ним правопорушення, не заслуговує на увагу, оскільки події безперервно фіксувалися на відеокамеру, з якої вбачається протилежне. Отже, твердження позивача про його невинуватість спростовано наданими відповідачем та представником позивача відеозаписами.
Відповідачем вірно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом «ВАЗ 21154» будучи особою, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії, тобто порушив вимоги п.2.1 «А» ПДР України, а адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., яке було накладено на нього за вищевказане правопорушення, відповідає санкції визначеній у ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Тому, оскаржувана постанова, складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону.
Поза увагою суду не залишилися доводи позивача, щодо того, що згідно постанови серії ЕНА №4304394 від 19.03.2025, ОСОБА_1 інкримінується, те що він керував транспортним засобом о 11:46:17. При цьому, згідно відеозаписів з технічного пристрою №476912 встановлено, що о 11:20:50 працівник поліції виходить із службового транспортного засобу та розпочинає розмову із ОСОБА_1 , який перебуває поряд із автомобілем ВАЗ 21154, який у цей час перебуває в нерухомому стані, тобто у зазначеній в постанові час, ОСОБА_1 взагалі не міг керувати будь-яким транспортним засобом, оскільки о 11:46:17 ОСОБА_1 спілкувався із працівниками поліції. Таким чином, з огляду на вищевикладене, є невідповідність часу вчинення правопорушення, який зазначено в постанові та на відео, які як доказ надані відповідачем, в 25 хвилин 37 секунд.
Разом із тим, суд вважає, що розбіжність у часі пояснюється технічними помилкою та містить формальний характер, що не впливає на правомірність винесеної постанови.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправний такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог ПДР України, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 по справі №826/11623/16, від 14.08.2018 по справі №826/15341/15 та постанові від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Також, з наданих відеозаписі зі службового відеореєстратора, а також із нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що транспортний засіб позивача був зупинений працівниками поліції, де і відбувався розгляд справи.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 по справі № 825/2328/16 зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Отже, зроблені в постанові розбіжності в часі скоєння правопорушення не є тим дефектом адміністративного акта, що впливає на зміст прийнятого рішення.
Враховуючи викладене вище, позов не підлягає задоволенню внаслідок його безпідставності.
Судові витрати
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Петровським Ігорем Олександровичем, до поліцейського взводу №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП Морозюка Романа Ігоровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник позивача: Петровський Ігор Олександрович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса вул.Героїв поліції, 5 оф.1, м.Рівне, 33028, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідач 1: поліцейський взводу №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП Морозюк Роман Ігорович, вул.Степана Бандери, 14-А, м.Рівне, 33028, відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, ЄРДПОУ 40108646, адреса вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник відповідача 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса вул.Степана Бандери, 14-А, м.Рівне, 33028, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Судове рішення складено 16.05.2025.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК