Cправа № 563/560/25
16.05.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
в особі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача, адвоката Шевчука Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визначення додаткового строку для поданння заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід по матері, ОСОБА_2 , який за життя лишив заповіт відповідно до якого все майно заповів йому. Частину спадщини він прийняв шляхом визнання права на спадкове майно за рішення суду. Земельну ділянку, яка належала діду, фактично успадкувала його дружина, ОСОБА_3 , яка на момент його смерті проживала з ним, однак правовстановлюючих документів не виготовила і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 також лишила заповіт, відповідно до якого все майно лишила йому. Зазначив, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, оскільки не знав про наявність заповіту та державних актів на земельну ділянку. Крім того, вказав, що хоча ОСОБА_3 фактично і прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , але не підтвердженим є факт, що вони були чоловік та дружина, оскільки свідоцтво про їх одруження втрачене. Також не прослідковуються родинні відносини між ОСОБА_3 та ним, як спадкоємцем, оскільки мати позивача при народженні була « ОСОБА_4 » (дочка ОСОБА_3 ), а після одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , дід позивача ОСОБА_2 фактично встановив батьківство над дочкою ОСОБА_5 , і вона стала писатися - ОСОБА_5 . Зважаючи на вищезазначене, вимушений звернутись до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту реєстрації шлюбу та факту родинних відносин, оскільки це необхідно для реалізації його прав на спадкове майно.
Позивач та його представник, адвокат Шевчук Р.В. в судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити.
Від голови Корецької міської ради Рівненської області до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника за наявними матеріалами.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив суду, що дуже добре знав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказав, що вони перебували у шлюбі, який зареєстрували після війни, мали дочку, ОСОБА_8 , яка була матір'ю для позивача. Бабу позивача інколи називали « ОСОБА_9 », інколи «ОСОБА_9».
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомив суду, що з дитячих років знав родину ОСОБА_11 , зокрема ОСОБА_2 та його дружину ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_12 . Зазначив, що ОСОБА_3 випроводжала ОСОБА_2 на фронт, а після війни вони зареєстрували шлюб. Жили на хуторі, через який йому часто приходилося ходити, оскільки тудою пролягала дорога. Після війни вони побудували нову хату, виховували дочку, ОСОБА_8 , яка була матір'ю для позивача.
Зважаючи на пояснення позивача та його представника, показання свідків, враховуючи позицію представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, а саме на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Крилівської сільської ради Корецького (зараз Рівненського) району Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №038988.
Заповітом посвідченим 30 березня 1995 року секретарем Крилівської сільської Ради народних депутатів, ОСОБА_2 на випадок смерті зробив заповідальне розпорядження відповідно до якого усе майно заповів своєму онуку - ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті діда ОСОБА_2 в частині житлового будинку прийняв шляхом визнання права власності рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 13.02.2006.
З письмовою заявою до нотаріуса про прийняття спадщини в частині земельної ділянки не звертався, спадкова справа не заводилася. Зазначену вище земельну ділянку прийняла дружина померлого ОСОБА_3 відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на день смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою №10-91-18/430 від 16.08.2024, виданою Бриківським старостинським округом виконавчого комітету Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області.
Однак спадкових прав ОСОБА_3 після смерті чоловіка не оформила та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крилівської сільської ради Корецького (зараз Рівненського) району Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №038988, яку вона прийняла в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а також на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Крилівської сільської ради Корецького (зараз Рівненського) району Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №243130.
30 березня 1995 року секретарем Крилівської сільської Ради народних депутатів було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_3 на випадок смерті зробила розпорядження відповідно до якого усе майно заповіла своєму онуку - ОСОБА_1 .
Довідкою №10-01-18/135 від 13.02.2024, виданою Бриківським старостинським округом виконавчого комітету Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області, стверджується, що на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 одиноко.
Після смерті ОСОБА_3 ніхто із спадкоємців в тому числі і позивач, у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тому відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України вважаються такими, що не прийняли спадщину, спадкова справа не заводилась.
Посвідкою про народження серії НОМЕР_3 стверджується, що 02 червня 1944 народилася " ОСОБА_13 " (так в документі), батько - ОСОБА_12 , мати - " ОСОБА_14 " (так в документі).
ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 - 03 жовтня 1946 року, визнав (встановив) батьківство щодо дочки дружини ОСОБА_15 ( ОСОБА_15 , яка народилася до реєстрації шлюбу - 02 червня 1944 року, після чого прізвище дитини стало « ОСОБА_11 » та по батькові « ОСОБА_17 ».
Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 підтверджується, що 21 травня 1966 року Крилівською сільською радою Гощанського району Рівненської області було проведено реєстрацію шлюбу між громадянами: ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу подружжя взяло спільне прізвище ОСОБА_5 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 підтверджуються, що батьками ОСОБА_1 були: ОСОБА_18 та ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .
Отже, з наведених вище документів вбачається, що ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 - 03 жовтня 1946 року, визнав (встановив) батьківство щодо дочки дружини ОСОБА_15 ( ОСОБА_15 , яка народилася до реєстрації шлюбу - 02 червня 1944 року, після чого прізвище дитини стало « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_8
Факт одруження ОСОБА_2 з ОСОБА_5 - 03 жовтня 1946 року, зокрема, підтверджується атовий записом про шлюб №6 від 03 жовтня 1946 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Верховним Судом України судам роз'яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні; 3) встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; 4) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 5) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суд вправі розглядати справи про встановлення факту народження за таких умов: 1) якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); 2) якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; 3) запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
Встановлення вказаних фактів (факту реєстрації шлюбу та родинних відносин) необхідне позивачу для реалізації його права на спадщину після смерті його баби, ОСОБА_3 . Позивач не має можливості в позасудовому порядку усунути недоліки в документах, через які не прослідковуються його з ОСОБА_3 родинні відносини.
Згідно з ч. 1ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до п. 24 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Положення частини третьої статті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач довів про наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом. Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини у зв'язку з наявністю поважних та об'єктивних причин, а саме, у зв'язку тим, що не зав про наявність заповітів та спадковго майна та
Оцінивши всі надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , яка у свою чергу була матір'ю для позивача.
Також в судовому засіданнні на основі проаналізованих доказів знайшов підтвердження факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На переконання суду, позивачу також необхідно визначити тримісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, після смерті його баби, ОСОБА_3 . Тому, позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.10, 76, 81, 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву задоволити повністю.
Встановити факт реєстрації шлюбу 03 жовтня 1946 року між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була матір'ю померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 .
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_7 , додатковий строк тривалістю 60 (шістдесят) календарних днів, після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Крилів Корецького (зараз Рівненського) району Рівненської області - ОСОБА_3 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Корецька міська рада Рівненської області, код ЄДРПОУ: 26452099, місцезнаходження: м. Корець Рівненської області, пл. Київська, 5.
Суддя