єдиний унікальний номер справи 546/440/25
номер провадження 2/546/360/25
про залишення позову без руху
16 травня 2025 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., вивчивши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
установив:
09 травня 2025 року до суду надійшли вищезазначені матеріали.
На запит суду 15 травня 2025 року до суду надійшла відповідь Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, згідно з якою місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позову було додано платіжну інструкцію № СЦ00004918 від 19 лютого 2025 року, згідно з якою ТОВ «Споживчий центр» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 1).
У той же час, 09 травня 2025 року канцелярією Решетилівського районного суду Полтавської області видана довідка зі змісту якої установлено, що судовий збір у розмірі 2422,40 грн за платіжним документом № СЦ00004918 від 19 лютого 2025 року уже було зараховано у справі № 546/161/25.
Як установлено з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 31 березня 2025 року, яка того ж дня набрала законної сили, позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 546/161/25) повернути позивачу.Питання повернення судового збору вищевказаною ухвалою суду не вирішувалося, оскільки позовну заяву було повернуто, у зв'язку із неусуненням позивачем недоліків.
Слід зазначити, що Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20.
Окрім того у постанові від 13.02.2019 Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі № 815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Судом установлено, що на підтвердження сплати судового збору у даній справі до позову було долучено платіжну інструкцію № СЦ00004918 від 19 лютого 2025 року.
Водночас судом установлено, що зазначена платіжна інструкція також долучалася позивачем на підтвердження сплати судового збору у справі № 546/161/25.
Таким чином, позивачем згідно з платіжною інструкцією № СЦ00004918 від 19 лютого 2025 рокусплачений та зарахований судовий збір у межах розгляду іншої цивільної справи. Тому платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» при зверненні до суду з даним позовом не сплачено у даній справі судовий збір у розмірі, установленому Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, за подачу до суду ТОВ «Споживчий центр» даного позову необхідно cплатити 2422,40 грн судового збору.
Таким чином ТОВ «Споживчий центр» необхідно сплатити 2422,00 грн судового збору за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101 ;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255;
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
рахунок отримувача: UA978999980313181206000016606;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Тобто, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, установленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
На підставі викладеного суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву, надавши стороні позивача час для усунення виявлених недоліків.
На підставі наведеного, та керуючись ст. 177, 187 ЦПК України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання даної ухвали.
У випадку, якщо зазначені недоліки не будуть усунуті в зазначений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Зіненко