Дата документу 13.05.2025Справа № 554/6913/25
Провадження № 1-кс/554/6524/2025
13 травня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025175420000243 від 08.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Прокурор звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025175420000243 від 08.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Підставами для арешту майна прокурор вказує, що у провадженні СД Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025175420000243 від 08.05.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, 08.05.2025 року до Полтавського РУП надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.05.2025 року за адресою: вул. Київське Шосе, 33, у м. Полтава, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив про наявність в нього забороненої обігом наркотичної речовини. В ході виїзду оперативної групи інформація підтвердилась.
У подальшому, 08.05.2025 року в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості по вул. Київське Шосе, 33, у м. Полтава, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 та запаковано до паперового спец.пакету НПУ № CRI1214179 з відповідними підписами та написами.
Дізнавачем СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядовим поліції ОСОБА_5 08.05.2025 року винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 .
Враховуючи, що мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 , являється предметом кримінального проступку, а також з метою попередження його знищення, приховання та інших дій, відповідно до ч.1, ч.7 ст. 237 КПК України в ході проведеного огляду, вінбув вилучений.
На підставі наведеного, приймаючи до уваги, що вилучений в ході огляду мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 , має значення речового доказу, враховуючи, що він може бути використаний під час досудового розслідування для доказування обставин вчинення кримінального проступку, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, задля проведення ряду експертних досліджень, прокурор просить задовольнити клопотання.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав до суду заява в якій підтримав клопотання про арешт майна, просив справу розглядати без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що у провадженні СД Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025175420000243 від 08.05.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, 08.05.2025 року до Полтавського РУП надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.05.2025 року за адресою: вул. Київське Шосе, 33, у м. Полтава, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив про наявність в нього забороненої обігом наркотичної речовини. В ході виїзду оперативної групи інформація підтвердилась.
У подальшому, 08.05.2025 року в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості по вул. Київське Шосе, 33, у м. Полтава, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 та запаковано до паперового спец.пакету НПУ № CRI1214179 з відповідними підписами та написами.
Прокурором доведено, що майно, вилучене під час проведення огляду від 08.05.2025 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений під час огляду від 08.05.2025 року мобільний телефон, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Дізнавачем СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядовим поліції ОСОБА_5 08.05.2025 року винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 .
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025175420000243 від 08.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на вилучений в ході огляду від 08.05.2025 року мобільний телефон марки «ZTE», у корпусі блакитного кольору, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та користування, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на дізнавача, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1