Справа № 538/1873/24
Провадження № 2/538/86/25
07 травня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Петрової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги мотивувала тим, що вона є співвласником будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , майно належить їй на підставі договору купівлі продажу від 18.04.2005 р. В належному їй домоволодінні також проживає її колишній чоловік ОСОБА_2 . 29.09.2023 ОСОБА_2 вчинив відносно неї за місцем проживання домашнє насильство, а саме умисні дії економічного характеру, позбавивши її їжі. 09.09.2024 ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме голосно кричав в її сторону, вдарив кулаком по голові, чим міг спричинити шкоду психологічному та фізичному здоров'ю. Вказані обставини підтверджуються постановами Лохвицького районного суду. Крім того відносно нього було складено три термінових заборонних приписи відносно кривдника за вчинення ним домашнього насильства, останній з яких датований 10.09.2024. Вказані термінові заборонні приписи та притягнення його до адміністративної відповідальності є безрезультатними. Відповідач постійно вчиняє домашнє насильство, погрожує, є алкозалежною людиною, не має власного заробітку, не може забезпечити себе засобами гігієни, та власною їжею, не сплачує комунальні послуги, використовує їх безконтрольно. Умови сумісного з ним проживання є нестерпними, вона не має змоги почуватися у безпеці у власному домоволодінні. Тому посилаючись на ст.ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, ч. 1 ст. 116 ЖК України просила усунути перешкоди у користуванні нею належним їй на праві приватної власності будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , виселити ОСОБА_2 , з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації місця проживання в будинку по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 30.09.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.03.2025 підготовче провадження було закрите, справу призначено до судового розгляду по суті, та задоволено клопотання про виклик свідка .
В судовому засіданні 07.05.2025 позивач та її представник - адвокат Якимова О.В. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, суду пояснили обставини, викладені в позові, крім того представник позивача суду додатково пояснила, що позивач разом з дітьми вже після подачі цього позову була змушена перебувати тривалий час у Притулку для жінок з дітьми через дії відповідача, а після повернення виявила житло в антисанітарних умовах і змушена разом з дітьми все прибирати. Відповідаючи на запитання суду позивач пояснила, що вона є власником частини будинковолодіння, інша частина належить іншим людям, її частині присвоєно номер квартири «1», у відповідача є матір, яка проживає в будинку в Роменському районі сама, і постійно його кличе до себе. Представник позивача, відповідаючи на запитання суду пояснила, що дійсно майно сторонами придбавалося під час шлюбу, проте відповідач в межах строку позовної давності після розірвання шлюбу жодних претензій не висловлював, до суду з позовом не звертався, а відтак втратив право власності на це майно, а позивач є його одноосібним власником.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в силу положень п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належними чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву не подав, заява про відкладення чи про розгляд справи без його участі не подавав.
Суд, вислухавши позивача, її представника, дослідивши подані докази, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 18.04.2005 р. позивач ОСОБА_1 придбала 14/25 частин жилого будинку з відповідною частиною допоміжних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з жилого будинку А-1, жилою площею 40,5 кв.м., погріба - В, сараю - Г, сараю - Д, вбиральні- Е, огорожі № 1,2. Вказана обставина підтверджується копією договору купівлі продажу серії ВСА № 884170 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії (а.с. 109, 4).
Як вбачається з рішення Лохвицького районного суду від 06.03.2014 у справі 538/314/14-ц було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який було зареєстровано 16.05.1998 р. У вказаному рішенні зазначено, що сторони мають спільних дітей дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 повинен сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 26.11.2021 р. і до досягнення дитиною повноліття, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.09.2024 р. становить 88365, 37 грн. (а.с. 13).
Згідно постанов Лохвицького районного суду від 10.10.2023 р. та 12.09.2024 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно за ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КУпАП , а саме за те, що 29.09.2023 р. ОСОБА_2 вчинив відносно ОСОБА_1 за місцем проживання домашнє насильство, а саме умисні дії економічного характеру, позбавивши її їжі, а 09.09.2024 р. - повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме голосно кричав в її сторону, вдарив кулаком по голові, чим міг спричинити шкоду психологічному та фізичному здоров'ю. (а.с. 5, 6)
Відносно ОСОБА_2 в 2024 р. було складено три термінові заборонні приписи стосовно кривдника , а саме серії АА № 476416, серії АА № 250230 та серії АА № 250212 (а.с. 7,8,9).
Крім того, позивачем надано як докази фото чоловіка, на якому він зображений переважно в лежачому (сплячому) стані, в тому числі взутим на ліжку, при цьому в кімнаті не прибрано, неохайно, і вбачається антисанітарія. (а.с. 14-17).
Відповідно до довідки Притулку для жінок та жінок з дітьми БО «Світло надії» від 27.02.2025 ОСОБА_1 перебувала у Притулку для жінок та жінок з дітьми БО «Світло надії» у період з 08.10.2024р. по 28.02.2025 р. (а.с. 74).
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є її батьками, вона, мама та молодша сестра проживають в будинку, в одній з кімнат якого мешкає і батько, проте користується він також і іншими кімнатами, а саме кухнею, коридором та ванною. Батько є хронічним алкоголіком, застосовує до мами фізичну силу. Раніше застосовував і до неї фізичну силу, а потім, коли вона подорослішала і стала давати відсіч, він став її морально принижувати, молодшу сестру взагалі не помічає і ігнорує, все життя, відколи вона себе пам'ятає, батько зловживав спиртним і був агресивним: він після себе не прибирає, посуд не миє, їсти не готує навіть собі, бере їжу, яку готують вони з мамою, не раз були випадки, що він ставив на газ каструлю, щоб щось розігріти, сам засинав, а каструля горіла, або інколи гасився вогонь, і відбувався витік газу, буває, що батько справляє свої природні потреби в кімнаті, навіть у посуд з-під їжі. Через це в будинку стоїть нестерпний сморід і антисанітарні умови. Будь -якої роботи батько не має, комунальні послуги не сплачує, бере їх засоби гігієни, для себе нічого не купує. Зазначила, що хоче, щоб батько з ними не жив, оскільки це становить небезпеку для її здоров'я і життя, та здоров'я і життя мами та сестри.
Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися цивільні та житлові правовідносини, які регулюються такими правовими нормами.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як визначено статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ж ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил ... співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, позивач стверджує про порушення її права власності на нерухоме майно, зокрема право користування і володіння. Відповідач вказаних обставин не спростував, адже відзиву не подав і до суду не з'явився.
Тому, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема те, що відповідач порушує правила співжиття, вчиняє неправомірні дії щодо позивачки, та те, що він в межах строку позовної давності після розірвання шлюбу з позивачем не ставив питання про визнання за ним права власності на частину нерухомого майна (квартири в будинковолодінні) або про поділ нерухомого майна як спільної сумісної власності подружжя, суд вважає, що вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивач просила залишити за нею судові витрати, тому суд питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України не вирішує.
Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення та зняття з реєстрації задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , належним їй на праві приватної власності будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , з реєстрації місця проживання в будинку по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 16 травня 2025 р.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА