Єдиний унікальний номер: 379/386/25
Провадження № 2/379/245/25
12 травня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря судового засідання Корженко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:
загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1345-5637 від 08.02.2024 в розмірі 32 486,80 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6 496,10 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 25 990,70 грн;
понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Обґрунтування позиції позивача
Представник позивача в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 08.02.2024 між позивачем та відповідачем за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1345-5637. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С6611 для підписання кредитного договору 1345-5637 від 08.02.2024, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на умовах: сума кредиту 5 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 21 день, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 2,50 % в день. Також, додатковою угодою № 1 від 11.02.2024 до договору про відкриття кредитної лінії № 1345-5637 від 08.02.2024 кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.
Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача відповідну заборгованість та понесені судові витрати у справі.
У поданому 01.04.2025 відзиві на позовну заяву, представник відповідача - адвокат Сікорська І.С. просить поновити строку на подачу відзиву на позовну заяву, відмовити у задоволенні позову, розглянути справу без участі сторони відповідача. Зазначає, що позивачем належних та допустимих доказів, у яких було б зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів, надано не було. Позивачем не надано доказів реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не надано рішення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про видачу кредиту та пропозицію укласти договір в особистому кабінеті. Також не надано доказів укладення договору у вигляді електронного документу, а саме: не додано доказу про ідентифікацію відповідача, не надано доказів підписання договору електронним підписом, відтвореним шляхом використання відповідачкою одноразового ідентифікатора. Позивачем не доведено, що при підписанні договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили умови надання всіх послуг. Отже, вважає, що факту укладення між позивачем і відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем не доведено, оскільки ним не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з відповідачем зобов'язальних правовідносин, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення. Посилання позивача на часткову оплату заборгованості по договору та відповідно визнання боргу є безпідставним оскільки докази такої оплати в матеріалах справи відсутні. Довідка позивача та листа АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» не є належними і достовірними доказами того факту, що відповідач дійсно отримав позику, і, відповідно, що договір позики є укладеним. У вказаній довідці та листі банку не вказано номер рахунку на який було перераховано грошові кошти та не вказано хто є отримувачем грошових коштів. Крім того, вважає, що вимоги банку про стягнення процентів після спливу строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Крім того, зауважує, що нарахований позивачем розмір відсотків є явно неспівмірним з сумою основного боргу, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.
Процесуальній дії у справі
07.03.2025, з метою визначення підсудності, суддею отримано відповідь № 1179931 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою суду від 07.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 04.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.05.2025, витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відомості щодо відкриття карткового рахунку та надання виписки.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У поданому клопотанні просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Сікорська І.С. просить розглянути справу без участі сторони позивача.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
08.02.2024 між позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1345-5637 продукту «CreditKasa» (далі - кредитний договір) (а.с. 11-18).
Вказаний кредитний договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця) https://creditkasa.com.ua.
Відповідно до умов кредитного договору, позивачем було відкрито для відповідача кредитну лінію шляхом надання грошових коштів (кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а відповідач зобов'язувався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані позивачем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п. 2.1., 2.2. кредитного договору).
Згідно з п. 3.1. кредитного договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитний договір № 1345-5637 від 08.02.2024 був укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) С6611.
До позовної заяви позивачем додано правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджені 04.01.2024 (а.с.19-26), та паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.26 на звороті-28).
Вказані правила відкриття кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем 08.02.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля), і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.
До позовної заяви додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1345-5637 (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України (а.с.28 на звороті-29).
Зазначені правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту і таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України, згідно з п.11.13. кредитного договору як додатки є невід'ємною частиною цього кредитного договору.
Згідно з п. 4.1., 4.2., 4.6. кредитного договору, загальний розмір кредиту за цим договором становить 5 000,00 грн, дата надання/видачі кредиту 08.02.2024 шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
В пунктах 4.7., 4.8., 4.9., 4.10. кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користування кредитом є фіксованим, базовий період складає 21 календарних днів, сплата позичальником процентів за користування кредитом повинна бути здійснена не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом.
Також в пунктах 4.12., 4.13., 4.14., 4.16. кредитного договору передбачено, що строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди змінює строку кредитування, датою повернення (виплати) кредиту є 03.12.2024; строк дії договору є рівним строку кредитування; реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 173 324,29 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 42 500,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом. Умови надання кредиту є незмінним протягом усього строку дії договору.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, відповідач зобов'язувався повернути позивачу отриманий кредит та нараховану позивачем неустойку (якщо неустойка буде нарахована) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п.4.12. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок позивача у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок позивача.
Згідно з п. 8.1., 8.2. кредитного договору, позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення умов цього договору відповідно до вимог законодавства України та умов договору і правил. У разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2% від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень ст. 625 ЦК України.
Пунктом 8.5. кредитного договору позивачу надано право у разі прострочення відповідачем сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць вимагати від відповідача повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.12. цього договору.
11.02.2024 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1345-5637, яку підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) С4992 (а.с.32 на звороті-34).
За умовами додаткової угоди кредитодавець збов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн, дата видачі додаткових грошових коштів у кредит 11.02.2024. Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 6500,00 грн, яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди. Позичальник зобов'язується повернути суму неповернутого кредиту у строки та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням умов цієї додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених договором. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобов'язання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти у строки та на умовах, викладених у договорі (п. 2.1.-2.4. додаткової угоди).
На дату укладення цієї додаткової угоди сума неповернутого кредиту та несплачені проценти вносяться до графіку платежів за договором (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки відповідно до методики Національного банку України), що є додатком до цієї додаткової угоди. Після укладення цієї додаткової угоди позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів за договором, що є додатком до цієї додаткової угоди (п.2.6. додаткової угоди).
Після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить: 6 500,00 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 297 календарних днів; орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 240380.76 (двісті сорок тисяч триста вісімдесят цілих, сімдесят шість сотих) процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 55 137,50 грн (п.3. додаткової угоди).
Факт надання відповідачу кредиту в сумі 6 500,00 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» про те, що АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, перерахував 08.02.2024 від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay по договору № 1345-5637 на відповідний номер картки 5 000,00 грн, ID платежу 2423664969, 11.02.2024 - 1 500,00 грн, ID платежу 2424731042 (а.с.30-31).
В довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1345-5637 від 08.02.2024 також зазначено про видачу відповідачу 08.02.2024 - 5 000,00 грн, 11.02.2024 - 1 500,00 грн за відповідним кредитним договором за допомогою системи LiqPay (а.с.39).
Крім того, станом на 08.02.2024 та 11.02.2024 на ім'я відповідача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та інші карткові рахунки (а.с.115). Згідно виписки по вказаній банківській картці, вбачається, що 08.02.2024 на рахунок відповідача зараховано 5 000,00 грн, 11.02.2024 - 1 500,00 грн, деталі операції - LIQPAY*UKR KREDIT FINA (а.с.117-119).
Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1345-5637 від 08.02.2024, сума заборгованості відповідача становить 51 809,60 грн, з якої: 6 496,10 грн основний борг, 45 313,50 грн залишок відсотків (а.с. 36-38).
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь частину заборгованості за кредитним договором № 1309-3518 від 28.11.2023 в розмірі 32 486,80 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 6 496,10 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 25 990,70 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі №2-6315/11 (провадження №61-23326св18) звернув увагу на те, що невід'ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення.
Виходячи зі змісту ст. 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов'язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні.
Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.
Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами.
Частинами 2, 3 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Щодо укладення кредитного договору № 1345-5637 від 08.02.2024, додаткової угоди від11.02.2024 в електронному вигляді
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
Згідно з пунктами 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір № 1345-5637 від 08.02.2024 між позивачем та відповідачем підписано останнім одноразовим ідентифікатором С6611, додаткову угоду від 11.02.2024 одноразовим ідентифікатором С4992, який було надіслано на номер телефону відповідача, вказаний при реєстрації.
У кредитному договорі, додатковій угоді зазначені всі необхідні дані про особу відповідача необхідні для його ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, офіційно зареєстроване місце проживання, номер особистого електронного платіжного засобу позичальника, адреси електронної пошти (а.с.11-18, 32 на звороті-33).
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови таких, після чого позикодавець надіслав йому за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону (зазначений при реєстрації) одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону № 675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Також відповідачем не надано належних доказів укладення договорів від його імені іншою особою за відсутності його волевиявлення.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження №61-6066св23).
Щодо розміру заборгованості за кредитним договором № 1345-5637 від 08.02.2024, додаткової угоди від11.02.2024 в електронному вигляді
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:
- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);
- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);
- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України (п. 100 постанови);
- у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (п. 103 постанови);
- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (п. 108 постанови);
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
За обставин цієї справи, сторони в кредитному договорі № 1345-5637 від 08.02.2024 погодили строк його дії - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту 03.12.2024, при цьому, надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування (п.4.12. кредитного договору).
В свою чергу, в розділі 8 кредитного договору «Інформація про наслідки невиконання або неналежного виконання позичальником обов'язків за договором» сторони узгодили, що у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення (п.8.4. кредитного договору). У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.12. цього договору (п.8.5. кредитного договору).
Окрім цього, як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.36-38), проценти нараховані позивачем лише в межах строку кредитування, з 08.02.2024 по 03.12.2024.
Тому, суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо нарахування процентів банком після спливу строку кредитування.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.36-38) слідує, що станом на 20.01.2025 у відповідача наявна заборгованість 51 809,60 грн, з якої: 6 496,10 грн основний борг, 45 313,50 грн залишок відсотків.
Проте, як убачається з позовної заяви, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 19 322,80 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 486,80 грн (прострочена заборгованість за кредитом - 6 496,10 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 25 990,70 грн).
Тому, виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625-629, 638, 1048, 1054, 1066 ЦК України, статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1345-5637 продукту «CreditKasa» від 08.02.2024 у розмірі 32 486,80 грн (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість гривень вісімдесят копійок), з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6 496,10 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 25 990,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407, м.Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено і підписано 16.05.2025.
Головуючий:В. І. Зінкін