15 травня 2025 року
м. Київ
справа № 464/331/25
провадження № 51-1787 ска 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року,
встановив:
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про перевірку вказаного судового рішення у частині поновлення строку на апеляційне оскарження, просить його скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження.
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 31 січня 2025 року закрито провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Львівський апеляційний суд, керуючись ст. 294 КУпАП, постановою від 09 грудня 2024 року, скасував постанову місцевого суду, ОСОБА_5 визнав винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі п. 7 ст. 247 цього Кодексу провадження у справі закрив у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а право на касаційне оскарження - лише у визначених законом випадках.
КУпАП не передбачена можливість касаційного оскарження постанов суду першої та апеляційної інстанцій у справі про адміністративне правопорушення. За правилами ст. 294 КУпАП постанову судді першої інстанції у таких справах може бути оскаржено лише в апеляційному порядку. При цьому постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Крім того, ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Оспорювана постанова до цього переліку не входить, а тому Касаційний кримінальний суд Верховного Суду не наділений повноваженнями здійснювати її перевірку.
Таким чином, виходячи із наведених положень Конституції України та статей Кодексів оспорюване рішення не може бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3